20 вересня 2025 року в стінах Національного університету «Києво-Могилянська академія» розпочав роботу III Конгрес дослідників історії Литви, Польщі, України та Білорусі під назвою «Новий образ сусідів: нова мова, нові наративи, нова освіта про минуле, сьогодення та майбутнє». Захід, організований спільно Києво-Могилянською академією та Центром східноєвропейських студій Варшавського університету, зібрав науковців, істориків і політологів для обговорення актуальних питань формування історичної пам’яті, нових наративів та ролі освіти у створенні спільного майбутнього.
Серед учасників поважного міжнародного зібрання вже втретє були й представники Університету Григорія Сковороди в Переяславі: ректор УГСП, доктор історичних наук, професор Віталій Коцур, а також завідувач кафедри політології факультету гуманітарної освіти і соціальних технологій, кандидат історичних наук, доцентка Леся Коцур та доцент кафедри, кандидат історичних наук Юрій Войтенко.
Конгрес охопив широкий спектр тем, серед яких:
- Нові підходи до історичної освіти в школах та закладах вищої освіти.
- Переосмислення наративів у історіографії та публічному дискурсі.
- Вплив дезінформації та необхідність співпраці для формування спільного майбутнього.
- Політика пам’яті та нові музеї в контексті російської війни проти України.
- Образ сусідів у сучасній кінематографії, театрі та цифрових медіа.
Представники Університету Григорія Сковороди в Переяславі активно долучилися до дискусій, спрямованих на вироблення спільної позиції щодо ключових історичних питань. Леся Коцур і Юрій Войтенко брали участь у панелях, присвячених новим наративам і ролі істориків у сучасному суспільстві, підкреслюючи важливість міждисциплінарного підходу до вивчення історії та політики.
Як зазначив у своєму Facebook ректор Віталій Коцур, символічно, що Конгрес розпочався саме в Києво-Могилянській академії – одному з найдавніших осередків науки та освіти в Україні. Відкриття заходу ознаменувала потужна панельна дискусія за участі відомого історика, професора Гарвардського університету Сергія Плохія. Його виступ задав високий інтелектуальний тон усьому Конгресу, порушивши питання історичних передумов російсько-української війни, зокрема її ідеологічних і геополітичних аспектів.
Завідувачка кафедри політології Леся Коцур у своєму дописі на Facebook підкреслила ключові меседжі висловлені Сергієм Плохієм:
- Історики повинні активно вести діалог із суспільством, фіксуючи сучасні зміни.
- Російсько-українська війна має історичні (розпад імперій, пострадянський період), ідеологічні (формування української національної свідомості проти російських імперських амбіцій) та геополітичні (зокрема, так звана «натовська провокація») передумови.
- Війна спричинила значні трансформації, зокрема зміну ставлення до ідеї спротиву в Європі, відновлення альянсу США та Європи, а також трансформацію російсько-українських відносин.
У свою чергу, доцент кафедри Юрій Войтенко зазначив, що особливу увагу на Конгресі приділили історичним причинам російсько-української війни. Він підкреслив влучність вислову Сергія Плохія про те, що «ця війна була просто відкладена у часі». Юрій Миколайович також акцентував на важливості місії істориків не лише досліджувати минуле, а й прогнозувати майбутнє, спираючись на виявлені закономірності. «Досліджуємо своє і чуже минуле, щоб передбачати майбутнє, а також дякуємо і підтримуємо Сили оборони України за наше сьогоднішнє!», – додав він.
III Конгрес став важливим майданчиком для переосмислення історичних наративів, які формують уявлення про сусідні країни – Литви, Польщі, України та Білорусі. Учасники заходу наголосили на необхідності створення нової мови для опису минулого, яка б сприяла подоланню упереджень і будуванню спільного майбутнього. Особливу увагу приділили впливу російської агресії на культурну спадщину та необхідності її реконструкції.
Участь делегації Університету Григорія Сковороди в Переяславі у Конгресі підкреслює активну позицію нашого закладу в міжнародній науковій співпраці та його внесок у формування нових підходів до історичної освіти й політики пам’яті. Очікується, що продовження дискусій у Варшаві 22–24 вересня 2025 року стане черговим кроком до поглиблення діалогу між науковцями регіону, ще однією платформою для обміну ідеями та напрацюваннями щодо історичних, ідеологічних і геополітичних аспектів у регіоні Центральної та Східної Європи.
