З 2014 року, від початку окупації росією Криму і Севастополя, мартиролог національного пантеону українських героїв поповнюється іменами тих, хто поліг на новому етапі національно-визвольної боротьби. Серед них, як не гірко, багато сковородинівців. Липень має дати їх народження та повернення додому «на щиті». Згадаймо їх та, в їх особі, усіх полеглих героїв і героїнь.
Дні народження:
01 липня 1995 року – 30-річчя від дня народження Олександра Підборіжного. Народився у місті Олешки Херсонської області, після чого став на шлях опанування політології в нашому університеті. Олександру полюбився Переяслав, тому, здобувши освіту, він залишився тут жити. Був відчайдушним, палким патріотом рідної землі. Свій шлях боротьби за майбутнє України почав ще 30 листопада 2013 року. Та ніч на Євромайдані, коли бійці спецпідрозділу «Беркут» жорстоко побили понад 80 учасників акції, більшість із яких були студентами, стала початком Революції Гідності. Олександр був одним із тих мирних протестувальників. З того Майдану для нього і почалася справжня війна за незалежність країни, а 8 вересня 2022 року вона для нього закінчилася…
17 липня 1993 року – день народження захисника-сковородинівця Сергія Тарасюка. Спочатку – АТО, потім – війна повномасштабна. Від Київщини – до Донеччини. Від водія – до механіка самохідної артилерійської установки. Від простого солдата – до Героя. Про це свідчать його нагороди: медалі «За участь в АТО», «За жертовність і любов до України», почесна відзнака «Хрест 54 ОМБр», орден «За мужність» ІІІ ступеня – посмертно.
25 липня 1996 року – Артем Тхеа Суонг. З дитинства займався Ушу у Броварській спортивній школі,став майстром спорту України міжнародного класу та входив до складу національної збірної України.
Він — багаторазовий чемпіон України, триразовий чемпіон Європи, бронзовий призер чемпіонату світу та володар Кубка світу. Його спортивні досягнення прославляли Україну на міжнародній арені та стали прикладом для молодого покоління. У 2023 році Артем вступив до лав Збройних Сил України. Брав безпосередню участь у бойових діях поблизу Оріхово-Василівки Бахмутського району Донецької області, де проявив себе як рішучий, мужній і відповідальний командир.
Дні смерті:
12 липня 2024 року – Сергій Тарасюк. 17 липня 2024 року він збирався зустріти свій 31-ий день народження вдома з сином, мамою, сестрою, братом, з рідними і друзями, заради яких він пішов на захист української землі і кожного з них. І він повернувся додому саме в цей день. На щиті. Навіки…
Ми зобов’язані берегти їхні імена та історії, передаючи їхній героїчний приклад майбутнім поколінням. Нехай світло їхньої пам’яті завжди освітлює шлях до миру та свободи для всіх нас.
Випускники та здобувачі Університету Григорія Сковороди в Переяславі – справжні герої, чиї імена навічно вкарбовано золотими літерами в історію нашої Батьківщини. Назавжди у наших серцях!
