Продовжуємо серію розмов з людьми, які створюють умови для відновлення, стійкості та турботи про захисників, захисниць і їхніх родин. Сьогодні до вашої уваги – інтерв’ю з фахівецем із питань оздоровчої діяльності Центру ветеранського розвитку Університету Григорія Сковороди в Переяславі Анатолієм Мазченком про створення відкритої групи тілесного відновлення для тих, хто тримає тил – родин військових, викладачів, студентів, адміністрації.
Пане Анатолію, розкажіть будь ласка, з чого почалася ідея створення такої групи?
З простого спостереження: втомлюються всі. Рідні захисників, викладачі, студенти, колеги – кожен по-своєму тримає тил. І кожному потрібен простір, де можна пригальмувати, видихнути, побути з тілом. Я не просто хочу створити «групу масажу» чи «релаксації». Я хочу, щоб це стало відкритим оздоровчим простором підтримки.
Кому саме буде доступна участь у цій програмі?
Група буде відкрита для всіх, хто потребує тілесного відновлення:
- для членів родин Захисників і Захисниць;
- для Ветеранів і Ветеранок;
- для здобувачів освіти;
- для викладачів;
- для адміністрації університету.
Це спільна група для тих, хто щодня тримає тил, працює, вчиться, підтримує – і потребує підтримки сам.
Що саме передбачає формат занять? Чи треба мати спеціальну підготовку?
Абсолютно ні. Це – мʼякий і безпечний простір, де немає змагання, оцінки чи навантаження.
У програмі:
- дихальні практики;
- вправи для вивільнення напруги з м’язів спини, шиї, плечей;
- самомасаж і техніки тілесної самодопомоги;
- невеликі практики уважності до тіла (body awareness);
- спокійний рух під музику або в тиші;
- при бажанні – коло підтримки;
Усе адаптовано до рівня учасників і фізичних можливостей.
Чому ця група саме зараз така важлива?
Тому що ми не можемо тягнути на собі війну без відновлення. Хтось у формі. Хтось – за комп’ютером. Хтось – на кухні, на лекції, у кабінеті. І всі ці люди тримають країну. Ця група не «бонус». Це необхідна умова стійкості. Фізична витривалість це теж стратегія на Перемогу.
А якщо хтось соромиться, бо «не вміє», «не розслабляється», «не йога»?
Це абсолютно нормально. Ми не робимо асани, не перевіряємо гнучкість, не змагаємось, хто краще дихає. Це не про ідеальне тіло – це про виснажене тіло, яке хоче трохи спокою. Можна просто сидіти, рухатись у власному темпі, або нічого не робити. Можна мовчати. Можна прийти, подихати й піти. У цій групі немає обовʼязків – є простір.
Як буде організована участь? Потрібна реєстрація? Чи буде кілька груп?
Плануємо запустити пілотну групу з 10-12 учасниками, з подальшим масштабуванням залежно від потреб. Заняття 1-2 рази на тиждень, після пар або в другій половині дня. Участь – безкоштовна. Потрібна лише реєстрація. Університет вже надає приміщення, обладнання – маємо все, щоб створити комфортний і теплий простір.
Як ви бачите розвиток цього напрямку в майбутньому?
Я хочу, щоб це була тривала ініціатива, яка стане частиною культури підтримки в університеті. У майбутньому планую додати:
- групи для пар (ветеран + партнер/ка);
- жіночі й чоловічі формати;
- інтенсиви для підтримки емоційного вигорання;
- студентську групу «Відновлююсь у навчанні».
Це вже не просто фізкультура. Це про новий підхід до психо-соціального здоров’я університетської спільноти.
Що б ви сказали тим, хто зараз відчуває, що все тримається «на останньому диханні»?
Я б сказав: Ви маєте право зупинитися. Ви не слабкі – ви втомлені. І ми чекаємо вас у просторі, де не треба нічого доводити. Тільки – бути. Це і є сила тилу. Тиха, глибока, стабільна. Та, яка підтримує країну зсередини. Бо Перемога – це не тільки фронт. Це і вміння тримати себе. А отже й одне одного.
Слідкуйте за серією на нашому сайті, сторінках УГСП в соцмережах та у спільноті Центру ветеранського розвитку у Facebook. Нові розмови виходять щотижня – у вівторок та четвер.
