Напередодні найулюбленішого свята українських дітей, яке незмінно кілька років поспіль відзначають 6 грудня, та у Міжнародний день волонтера до дітей підопічних Центру соціальних служб Переяславської міської ради, у межах традиційної благодійної акції «Промінчики добра» завітав Святий Миколай, у якого втретє поспіль перевтілився провідний фахівець відділу інформаційних технологій та зв’язків з громадськістю Максим Левченко та його помічники, зокрема магістрантка І року навчання факультету технологічної і математичної освіти Університету Григорія Сковороди в Переяславі Аліна Лялька.
Як повідомляє сайт Proslav, сковородинівський Миколай цьогоріч постукав у домівки 11 переяславських родин, де виховуються діти з інвалідністю. Благодійну акцію «Промінчики добра» вже не вперше проводять для дітей із родин, які перебувають в складних життєвих обставинах, та в яких, за станом здоров’я, малеча не може самостійно відвідувати навчально-виховні заклади.
Директорка Центру соціальних служб Переяславської міської ради Юлія Лялька розповідає, що у 2024 році 38 дітей з особливими потребами цотримають чудові подарунки і незабутні емоції, а найголовніше – увагу з боку дорослих і віру в диво.
Як і багато років поспіль, ініціаторкою збору коштів в соціальних мережах на придбання новорічних подарунків стала місцева волонтерка Наталія Шульга та її команда. Разом з тим, цьогоріч задум підтримала крамниця «Жуйчик» – кожна дитина отримала окремий солодкий презент і від них. Також, завдяки Червоному Хресту, надали гігієнічні засоби.
Поїздку почали з Гланишева – тут на чарівника та його помічників чекали дітки у двох родинах. Повертаючись у місто заїхали за адресами в мікрорайонах «Підварки», «Спаська Левада», «Борисівка», «Солонці». Поїзду завершуються у середмісті. За кожною з них діти чекали і виявляли цікавість – хтось підготував віршик, хтось лист до чудотворця, хтось з цікавістю розглядав бороду чи шубу казкових персонажів.
Слід зауважити, що цими днями у Переяславській громаді Миколай не забуде про 24 дитини з інвалідністю й 14 їх братиків і сестричок, а також сім сімей татусів-одинаків, де виховується ще десять дітей. Частина з них отримає свої подарунки під час святкових дійств, що відбуваються цими днями в КЗ «Переяславський ЦКМ».
По завершенню маршруту волонтери приїзхали до офісу Центру соціальних служб і поділилися враженнями про цьогорічні мандри.
«П’ятий рік поспіль долучаюсь до цієї справи. Для мене це звично, і кожен рік я собі завчасно планую те, що буде така поїздка і я до неї долучусь. Виділяю собі день та час, чекаю їх з нетерпінням. Це для мене особлива традиція, сигналізація початку новорічно-рідзвяних свят. Дуже болить за таких діток їх батьків. Усе ж таки, ніхто не обирає яким йому народитися. Маємо приділяти увагу таким дітям», – розповідаємагістрантка Аліна Лялька.
«Зауважу один важливий і приємний момент – коли ти з року в рік вітаєш цих діток, спостерігаєш за тим як вони не лише ростуть, а і, завдяки зусиллям їх батьків розвиваються. Це дуже приємно бачити, що вони адаптовані та цивілізовані. Велика повага батькам які не здаються у таких ситуаціях – живуть далі незмінно люблячи своїх дітей. Вдячна студентам та співробітникам університету – Аліні та Максиму – які з року в рік підтримують цю акцію», – додає заступниця директора-начальник відділу соціальної роботи Центру соціальних служб Переяславської міської ради Ірина Пурденко.
«Радий втретє стати дивотворцем, долучитись до цієї фантастичної і важливої акції. Так само фіксував цю дату у календарі, і радий був знову стати у нагоді. Ми продовжуємо жити у надскладний час війни й інших викликів часу, які не мають забирати дитинство, відчуття свята. Велика радість і насолода вкотре подарувати миті посмішки та радості тим, хто потребує їх трішки більше ніж решта. Бачити щастя в дитячих очах, бачити як вони підросли за ще один рік дуже цінно. Не соромтесь дарувати тепло та увагу тим, хто поряд. Темні часи не мають зменшувати світла всередині нашої душі – удвічі краще, якщо ми можемо поділитися ним» – додає Максим Левченко.
Університет Григорія Сковороди в Переяславі пишається своїми волонтерами – здобувачами та працівниками, які вміють подарувати миті посмішки та радості тим, хто потребує їх трішки більше ніж решта.
