25-26 листопада 2024 року делегація Університету Григорія Сковороди в Переяславі та друзів закладу у складі ректора Віталія Коцура; засновника благодійного фонду «Рідна країна», політика і громадського діяча Миколи Томенка; керівниці Навчально-наукового центру Сковородинознавства Наталії Юхименко й генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» Олексія Лукашевича завітала на Харківщину – завітали до Національного літературно-меморіального музею Г. С. Сковороди та поклали квіти на могилу мислителя й долучилася до роботи Всеукраїнської наукової конференції з міжнародною участю «Від бароко до постмодерну: літературний вимір буття» у Харківському національному педагогічному університету імені Г. С. Сковороди.
Як розповідають сковородинівці, спершу час на Харківщині присвятили відвідуванню Національного літературно-меморіального музею Г. С. Сковороди та покладанню квітів на могилу мислителя. Зауважимо, що в травні 2022 року російська орда вбивць, варварів та мародерів влучила ракетою в Музей Григорія Сковороди.
Як розповів у своєму Facebook Микола Томенко, учасники зустрічі обговорили з очільницею Музею Наталією Мицай стан збереження обʼєктів нашої історико-культурної спадщини на Харківщині. Домовилися, що за сприяння ректора Київського національного університету будівництва та архітектури Олексія Дніпрова, музейне приміщення буде підготовлено до зими. У свою чергу ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур передав керівництву Музею «Сковородинівські щорічники» для заохочення меценатської допомоги.
Всеукраїнська наукова конференція з міжнародною участю «Від бароко до постмодерну: літературний вимір буття», до якої переяславці долучилися у Харківському національному педагогічному університету імені Г. С. Сковороди була присвячена пам’яті видатного українського літературознавця, професора Леоніда Ушкалова й проводилася у змішаному форматі з дотриманням вимог безпеки. Її проведення включало пленарне засідання яке передбачило презентацію університету, роботу виставок, круглий стіл та секційні засідання.
Слід зауважити, що вранці, напередодні конференції, російська орда влучила в центральний корпус ХНПУ. Символічно, що із трьох вітражів вцілів лише вітраж Сковороди. Вітражі Василя Сухомлинського і Антона Макаренка були розбиті. Вибиті й шибки в багатьох аудиторіях та в кабінеті ректора Юрія Бойчука.
Серед основних напрямів роботи конференції були: проблеми буття української літератури в наукових студіях Леоніда Ушкалова; філософські теорії буття людини і Всесвіту в наративах митців давньої України; духовний і душевний простір буття в літературі; екзистенційний вимір особистісних і суспільних викликів в умовах війни; українська і світова література, а також категоріальні контури буття у вербальних і невербальних формах, стильових і поетикальних рівнях художнього вираження.
Особливий інтерес викликав круглий стіл «Місце Григорія Сковороди в національному пантеоні історичних героїв України», модератором якого виступив Юрій Бойчук. Доповідачі, серед яких Микола Жулинський та Георгій Філіпчук, розглядали вплив Сковороди на формування української національної ідентичності та його духовну спадщину.
У своїй промові ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур зауважив, що наш заклад відіграє особливу роль у збереженні та популяризації спадщини Сковороди. За його словами, розташований у місті, тісно пов’язаному з життям мислителя, він став інтелектуальним і культурним центром, що підтримує дослідження його творчості, а освітні програми закладу нині спрямовані на формування у студентів національної свідомості та впровадження філософських ідей Сковороди у сучасне життя. Університет організовує конференції, культурні заходи та наукові проєкти, присвячені філософу, тим самим забезпечуючи постійний зв’язок між минулим і сучасністю.
«У наш час ідеї Сковороди стають основою для переосмислення української ідентичності в умовах глобалізації. Його акцент на моральності, свободі та гармонії допомагає українцям зрозуміти своє місце у світі та утвердитися як самобутня нація. Університет Григорія Сковороди в Переяславі є живим прикладом того, як спадщина великого філософа інтегрується у сучасну культуру, освіту та національну рефлексію. Його ідеї залишаються дороговказом для українців у пошуках духовної глибини, моральної стійкості та національного самоусвідомлення», – підкреслив Віталій Вікторович. Принагідно, учасники переяславської делегації презентувала свої наукові та науково-просвітницькі проекти.
Конференція засвідчила важливість міждисциплінарного підходу до вивчення літератури, об’єднавши дослідників, чиї ідеї сприяють поглибленню знань про культурну спадщину України та світу.
Зауважимо, що вже завтра ми познайомимо вас із програмою заходів до вшанування пам’яті Григорія Сковороди, які розпочнуться в стінах альма-матер з 2 грудня 2024 року.
