19 листопада 2024 року ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур та проректор з навчально-методичної роботи Вячеслав Різник наживо долучилися до участі у нараді ініційованій Міністерством освіти і науки з керівниками та заступниками закладів вищої освіти. Про що говорили та чому це важливо?
З вітальним словом до учасників зібрання звернувся Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий. У своєму зверненні він акцентував увагу на необхідності забезпечення якості освіти у закладах вищої освіти у контексті створення максимально сприятливих умов для якісної освіти для української молоді. Наголосив на необхідності розбудови інфраструктури, лабораторій, термомодернізації та важливості виготовлення відповідної проектно-кошторисної документації. Особливу увагу було приділено імплементації базової загальновійськової підготовки в університетах, проблемі повернення українських дітей з закордону, залученню іноземних студентів, забезпечення якості освіти.
Серед тем та питань, які обговорювали учасники зустрічі:
- Нові критерії розподілу видатків державного бюджету між закладами вищої освіти на основі показників їх освітньої, наукової та міжнародної діяльності (за формулою розподілу видатків державного бюджету на вищу освіту між закладами вищої освіти)
- Результати вступної кампанії 2024 року
- Підготовка порядку прийому до ЗВО у 2025 році
- Проміжні підсумки реалізації експериментального проєкту наказу з надання державних грантів для здобуття вищої освіти;
- Законодавчі ініціативи МОН на 2025 рік.
Модерував зустріч заступник Міністра освіти і науки України Михайло Винницький, який зосередив увагу присутніх на викликах 2025 року у сфері вищої освіти у контексті можливих відповідей на випередження та презентував проміжні підсумки реалізації експериментального проєкту наказу з надання державних грантів для здобуття вищої освіти.
Голова комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак закцентував увагу присутніх на необхідності забезпечення якості освіти в умовах європейської інтеграції, адже конкуренція з європейською освітою буде новим викликом для української системи освіти. Не оминув увагою Бабак і питання модернізація мережі закладів вищої освіти, проблеми зі складанням першого Кроку медиками, проблему розбудови внутрішніх систем забезпечення якості освіти. Доповідач наголосив, що наразі готуються до прийняття низка законодавчих ініціатив щодо грантів на навчання, академічної доброчесності, студентського самоврядування.
Генеральний директор директорату фахової передвищої, вищої освіти Олег Шаров презентував пропоновані зміни до формули розподілу видатків державного бюджету між закладами вищої освіти, а також наголосив на змінах у Порядку прийому на навчання у 2025 році.
Заступник Міністра освіти і науки України Андрій Сташків зосередив свою увагу на питаннях розвитку фінансової автономії університетів, анонсував можливе скорочення видатків на вищу освіту у проєкті державного бюджету на 2025 рік, розкрив низку інших важливих аспектів фінансової складової діяльності університетів та активізації інформаційної взаємодії між ЗВО та фінансовими службами МОН.
Особливу зацікавленість в учасників наради викликало питання щодо проєкту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 р. № 1146, від 3 березня 2020 р. № 191». Враховуючи запровадження експериментального проєкту щодо надання державних грантів на здобуття вищої освіти МОН пропонує внести зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 р. № 1146 «Про розподіл видатків державного бюджету між закладами вищої освіти на основі показників їх освітньої, наукової та міжнародної діяльності» та від 3 березня 2020 р. № 191 «Деякі питання запровадження індикативної собівартості», зокрема врахувати кошти для виплати державних грантів на здобуття вищої освіти за бюджетною програмою 2201160 «Підготовка кадрів закладами вищої освіти та забезпечення діяльності їх баз практики». Проєктом акта МОН пропонує змінити показники масштабу діяльності закладу вищої освіти та наукової діяльності, зокрема, збільшивши кількість діапазонів, показники міжнародного визнання, рівня вищої освіти, форми здобуття освіти. Враховуючи зміни до Переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої та фахової передвищої освіти, МОН пропонує розділ «Індекс спеціальності (Is)» викласти у новій редакції, зазначивши назви галузей знань та спеціальностей (предметних спеціальностей, спеціалізацій), відповідно до Переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої та фахової передвищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 р. № 266, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 7 липня 2021 р. № 762 та в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2024 р. № 1021. До Порядку формування мінімального розміру плати за навчання для здобуття вищої освіти на основі індикативної собівартості МОН пропонує внести зміни в частині використання середньозваженого значення індикативної собівартості, визначення мінімального розміру плати за навчання у разі відсутності даних Держстату про величину середньомісячної заробітної плати штатних працівників в регіоні, а також застосування мінімального розміру плати за навчання для певних спеціальностей (спеціалізацій, предметних спеціальностей). Не меншу зацікавленість викликали й інші питання запропоновані МОН до обговорення з представниками ЗВО.
Керівництво Університету Григорія Сковороди в Переяславі вдячне представникам МОН за діалог та обговорення ініціатив з представниками закладів вищої освіти. Рішення щодо змін підходів у фінансуванні ЗВО давно назріли та потребують удосконалення, але академічна спільнота стурбована можливим «вимиттям» і так незначного державного фінансування у невеликих, у т.ч. містоутворюючих університитетах на користь масштабних університетів через пропоновані критерії розподілу видатків, які значною мірою орієнтовані на масштаби та кількість студентів. При цьому європейські підходи визнають важливість регіонального розвитку і децентралізації, а університети в малих містах сприяють рівномірному розподілу освітніх та наукових ресурсів, сприяючи розвитку регіонів.
Збереження та підтримка містоутворюючих університетів відіграє ключову роль у сприянні регіональному розвитку, економічному піднесенні та розбудові культурного і наукового середовища.
