14 листопада 2024 року представники Університету Григорія Сковороди в Переяславі – проректор з навчально-методичної роботи Вячеслав Різник та керівниця навчально-наукового центру забезпечення якості освіти Олена Усик долучилися до роботи «Форуму якості освіти 2024: резильєнтність української системи освіти». Його проводила Державна служба якості освіти України за підтримки Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні.
Метою заходу було обговорення резильєнтності української системи освіти на третьому році повномасштабної війни, аналіз головних кроків та трансформації у сфері освіти, розгляд гнучкості системи освіти через призму нових можливостей закладів освіти, а також висвітлення питань безпеки та доступу до освіти.
З вітальним словом до учасників форуму звернулися: Голова Державної служби якості освіти України Руслан Гурак, перший заступник Міністра освіти і науки України Євген Кудрявцев, Голова Представництва ЮНІСЕФ в Україні Мунір Мамедзаде.
Перша панельна дискусія стосувалася теми «Ефективні освітні політики, як чинник резильєнтності». Учасниками дискусії стали директор ліцею номер 2 Калинівської міської ради Вінницької області, освітній експерт з питань оцінки практичного досвіду роботи учасників сертифікації Світлана Гетьман; проректор з науково-педагогічної роботи Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Лілія Гриневич; заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Колебошин; академік секретар Відділення вищої освіти НАПН України Петро Саух. Модерувала панельну дискусію співзасновниця та стратегічна директорка фонду savED Ганна Новосад. Учасники обговорили результати дослідження якості шкільної освіти, перспективи забезпечення необхідного рівня якості підготовки, реалії навчання в умовах війни, державну політику та пріоритети в сфері шкільної освіти, теми безпеки, реформу НУШ.
Друга панельна дискусія «Синергія успіху: від політик до впроваджень» була присвячена розкриттю успішних кейсів взаємодії зацікавлених сторін у забезпечені якості освіти, підвищенні іміджу педагогічної професії, розбудови мережі укриттів закладів освіти, взаємодії громада-бізнес-освіта. Участь у дискусії взяли уповноважена Президента України з питань Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту Ольга Будник; громадський діяч, автор та меценат «Проекту Радовель» Михайло Весельський; уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь. Модерував панельну дискусію голова Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти Андрій Бутенко.
Не менш цікавою була і робота в секціях, зокрема, у ході роботи секції «Діагностика та подолання освітніх втрат: резильєнтність шкіл у сучасних умовах» було запропоновано презентацію «Освітні втрати та стійкість шкіл: комплексна оцінка якості в умовах воєнного стану», а також панельну дискусію «Стратегії адаптації та підтримки якості освіти». Цільовою аудиторією були керівники, заступники керівників шкіл; учителі української мови та математики; голови / заступники голів громад, органи управління освітою на відповідній території; регіональні заклади післядипломної педагогічної освіти, центри професійного розвитку педагогічних працівників; освітні експерти (інституційний аудит, сертифікація). У ході роботи було презентовано результати дослідження щодо освітніх втрат учнів 6-х та 8-х класів в умовах воєнного стану, обговорено регіональні особливості та узагальнені пропозиції щодо подолання втрат на рівні школи, громади та держави; проаналізовано позитивні впливи на діяльність ЗЗСО та результати навчання через основні аспекти інституційних аудитів – якість освітньої діяльності, управлінські процеси, ресурси та безпеку учасників освітнього процесу.
Секція «Гнучкість системи освіти: «нетипові» освітні програми – нові можливості для закладів загальної середньої освіти» розкрила особливості реалізація «нетипових» освітніх програм у закладах загальної середньої освіти. Панельна дискусія: «Нетипова» освітня програма як інструмент реалізації автономії школи» була спрямована на розробників «нетипових» освітніх програм, керівників та педагогічних працівників ЗЗСО, громадські організації. Учасники розглянули особливості та переваги освітніх програм, розроблених не на основі типових освітніх програм, охарактеризували їх роль та значення у розбудові / реалізації автономії закладів загальної середньої освіти.
Сесія «Резильєнтність системи фахової передвищої освіти в умовах воєнного стану» була присвячена основним результатам другого етапу реалізації пілотного проєкту з вивчення (моніторингу) якості освіти у закладах фахової передвищої освіти. Панельна дискусія стосувалася освітніх втрат у сфері фахової передвищої освіти: осмислення, вимірювання та компенсаторним заходам. Сесія зацікавила учасників освітнього процесу закладів фахової передвищої освіти (керівників, заступників керівників та інших осіб). Завдяки активній роботі учасників було визначено головні аспекти подолання ризиків та загроз, пов’язаних із освітніми втратами у сфері фахової передвищої освіти.
«Програму форуму було наповнено панельними дискусіями, секційними засіданнями та презентаціями, присвяченими питанням безпеки, подолання освітніх втрат, розвитку автономії шкіл через «нетипові» освітні програми та інституційним підходам до забезпечення якості. Значний акцент було зроблено на необхідності адаптації освітньої системи до нових реалій, використанні інноваційних підходів у викладанні, підтримці учасників освітнього процесу та подоланні наслідків війни», – коментує Олена Усик.
«Висновки форуму стали платформою для розробки практичних рекомендацій, спрямованих на підтримку системи освіти в умовах війни, зокрема через формування нових освітніх політик, забезпечення доступу до якісного навчання та залучення громад до освітніх процесів. Подія також засвідчила важливість міжсекторальної взаємодії та міжнародної підтримки у зміцненні стійкості освітньої системи», – зазначає Вячеслав Різник.
Форум якості освіти 2024 став важливою подією для осмислення резильєнтності української системи освіти у складних умовах воєнного стану. Захід об’єднав провідних фахівців у сфері освіти, державних посадовців, освітніх експертів, а також міжнародних партнерів, таких як ЮНІСЕФ, задля аналізу досягнень, викликів та перспектив у галузі освіти.
