Протягом минулого тижня команда Університету Григорія Сковороди в Переяславі на чолі з ректором Віталієм Коцуром, деканом факультету гуманітарної освіти і соціальних технологій Вячеславом Редзюком та доценткою кафедри політології Лесею Коцур уже вдруге взяла участь у регіональному Конгресі дослідників історії PL-LT-UA-BY: «Історична співдружність чотирьох народів: спадок ідеї та перспективи». Пресслужба університету переповідає вам дайджест подій, до яких були активно залучені сковородинівці в рамках поважного зібрання.
Як і минулоріч, до Варшави, де на базі Варшавського університету з 13 по 16 вересня відбувався цей масштабний чотириденний захід, з’їхалося понад сто дослідників історії з чотирьох країн світу, які дискутували про актуальні виклики, які стоять перед історичною наукою й освітою у ХХІ сторіччі. Фактично, вони продовжили плідну історичну дискусію, започатковану ще минулий рік. На жаль, масштабність заходу не дозволила переяславській делегації відвідати усі дискусійні панелі, тому зупинимося на короткій характеристиці тих дискусій, які вдалося відвідати та прийняти в них участь.
День 1.
З 13 дискусійних панелей, які відбулися 13 вересня, переяславській делегації вдалося відвідати дві. Віталій Коцур та Вячеслав Редзюк приєдналися до дискусійної панелі «Війна очима історика на передовій», у якій дебатували історики Олег Однороженко (модератор), Борис Черкас (онлайн), Дмитро Каюк (онлайн), Іван Гоменюк (онлайн) та Олександр Алфьоров (онлайн). Зокрема учасники дискусії звернули увагу на важливість історичної грамотності, підвищення рівня історичних знань (зокрема, у війську – прим.авт.), використання методу аналогій під час викладання історії. Водночас їх колега Леся Коцур приєдналася до дискусійної панелі «Історичні та сучасні польсько-українські відносини в університетському викладанні», яку модерувала Олександра Куліговська, а учасниками були Андрій Портнов (онлайн), Юлія Буйських, Катажина Єдращик, Ельжбета Квєцінська та Божена Козакевич (онлайн). Портнов порушив важливі проблемні питання історичної науки, які стосуються історичних наративів про сусідів, тему полоноцентризму, колоніального й постколоніального в Україні, відступ від песимістичного тлумачення історії України тощо. У контексті цього Наталія Старченко звернула увагу на важливість розробки концепції шляхетського варіанту української історії, а Ігор Кривошея, в контексті заперечення російського наративу, згадав про важливість тяглости української історії від періоду Київської Русі. Юлія Буйських згадала про актуальність компаративного методу дослідження історії, наприклад, висвітлювати українську історію у порівнянні з європейською (по ключових історичних подіях і періодах).
У другій половині дня делегація Університету Григорія Сковороди в Переяславі провела робочу зустріч з Послом Литви у Польщі Вальдемарасом Сарапінасом, про яку розповідав наш сайт. Ця зустріч стала важливим кроком для зміцнення міжнародних зв’язків та співпраці між Литвою, Україною та Польщею в галузі освіти та науки. Сарапінас, який обіймав посаду Посла Литовської Республіки в Україні з 2020 до 2024 року, поділився своїм досвідом співпраці між Україною та Литвою і висловив підтримку новим спільним проєктам між університетом та литовськими академічними установами. Під час зустрічі також обговорювалися важливі питання спільної історії Литви та України, а також перспективи реалізації нових академічних програм, обмінів студентами та викладачами. Обидві сторони підкреслили важливість вивчення історичних зв’язків між народами, що сприяє поглибленню розуміння культурної спадщини та історичної єдності. Особливу увагу було приділено можливостям реалізації спільних наукових проєктів у галузі історії, освіти та культури. Делегація Університету Григорія Сковороди представила кілька ідей щодо проведення міжнародних конференцій, освітніх обмінів і культурних заходів, що могли б зміцнити співпрацю між українськими та литовськими академічними інституціями. Зустріч засвідчила готовність до подальшої плідної співпраці, що сприятиме розвитку академічних та культурних зв’язків між Україною та Литвою на тлі спільної історії та сучасних викликів.
День 2.
Другий день Конгресу налічував аж понад тридцять дискусійних панелей. Переяславська делегація взяла участь лише у кількох дискусійних панелях, надзвичайно важливих для України. Перша «Культура пам’яті в сучасній Україні. Деколонізація історичних знань, культурного простору, практик пам’яті» (модератор: Юрій Шаповал, учасники: Магда Телус, Ольга Ковалевська, Надія Гончаренко, Андрій Когут, Павел Добросельскі, Олександр Маєвський, Влада Сабадаш, Антоніна Березовенко). Надія Гончаренко зупинилася на характеристиці таких російських ідеологічних концептів, як «братні народи», «визволення» та «громадянська війна», які, на її думку, Україна успішно відкинула. Когут наголошував на особливостях роботи з архівними матеріалами радянських спецслужб, з метою уникнення відтворення імперських та колоніальних наративів. О. Ковалевська говорила про сучасну мазепіану, зокрема, про подальшу деконструкцію російських міфів про І. Мазепу та збільшення комеморативних практик, пов’язаних з постаттю Мазепи. В. Сабадаш та Маєвський О. говорили про візуалізацію образів в сучасній політиці пам’яті. Наприклад, О. Маєвський звернув увагу, що за увесь час широкомасштабної російсько-української війни в Україні так і не сформувався чіткий «образ ворога», а також не було створено чіткого образу захисника з відкритим обличчям.
Під час відвідування дискусійної панелі «Моделі культури Речі Посполитої в українському дискурсі другої половини XVIII ст. Справа Григорія Сковороди» (модераторка: Лариса Довга, учасники: Володимир Маслійчук, Людмила Посохова, Денис Пилипович, Тарас Лютий, Ігор Ісіченко) ректор УГСП Віталій Коцур поінформував присутніх про університетську традицію вивчення спадщини Григорія Сковороди. Насамперед звернув увагу присутніх, що з 2005 р. в університеті діє Навчально-науковий центр Сковородинознавства, який широко займається вивченням філософської та просвітницької спадщини Савича і також готовий до співпраці.
Після 14:00 делегати відвідали ще кілька дискусійних панелей. Так, Віталій Вікторович долучився до участі в дискусії «Деколонізація культурного простору: топоніми, музеї, меморіали» (модераторка: Поліна Барвінська, учасники: Валентина Бочковська, Леонід Мачулін, Наталія Терес, Євген Захарченко та Вікторія Колеснікова). Своєю чергою, Леся Михайлівна відвідала надзвичайно актуальну дискусійну панель «Голодомор як міжнародне явище» (модератори: Ольга Рябченко, Геннадій Єфіменко, учасники: Тетяна Боряк, Наталія Кузовова, Сергій Гуменний, Тетяна Перга). Зокрема на останній панелі пані Боряк говорила про різні підходи щодо інформаційної війни проти голодомору, починаючи з 1930-х років і до сьогодні; С. Гуменний доповідав на тему про нелегальну діяльність на кордоні як інструмент донесення інформації про голодомор за кордон; Г. Єфіменко вів розмову про доцільність порівнянь та недоцільність аналогій в контексті вивчення проблеми голодомору. Окрім цього мова велася про проблему визнання голодомору геноцидом міжнародними організаціями та світовою спільнотою.
Увечері учасники Конгресу переглянули документальний фільм «Війна за освіту» режисера Стефано Ді П’єтро, який обговорив руйнування в освітній сфері внаслідок вторгнення Росії в Україну.
День 3.
Третій день Конгресу був насичений поїздкою до польських музеїв нової історії: Музей Варшавського повстання, Музей ПОЛІН, Музей історії Польщі, Музей Варшавської битви (Оссув) та Музей Юзефа Пілсудського (Сулеювек).
День 4.
Завершальний день Конгресу також був насичений різними дискусійними панелями. Ректор Віталій Коцур брав безпосередню участь у дискусії «Нові проекти з дослідження та розповсюдження історії країн ULB в Європі» (модератори: Ігор Конколевський, Наталія Старченко, учасники: Лариса Довга, Світлана Ляховець, Ольга Морозова, Інеса Кур’ян, Олена Бачинська, Владислав Яценко, Віталій Коцур). Під час цієї зустрічі було представлено кілька важливих проєктів:
- «Укультура» – платформа для знайомства з українською культурою. Від професійних дослідників та дослідниць культури;
- Проєкт – «Буча-Биківня-Бабин Яр»
- Віталій Коцур представив низку університетських науково-освітніх проєктів, зокрема спільний проєкт Мінмолодьспорту та УГСП, освітній онлайн-курс «Єдина Україна: становлення національної ідентичності»
Підсумовуючи роботу Конгресу, варто зауважити, що з одного боку масштабність заходів стала перешкодою для участі охочих у більшості дискусійних майданчиків. Проте, це не стало перешкодою для налагодження комунікації між дослідницькою аудиторією з метою виявлення спільних проблем в сучасній історичній науці як в Україні, так і за кордоном.
«Сподіваємося, що завдяки таким ініціативам українським історикам вдасться посилити діалог із західною аудиторією й представити їй правдиву версію української історії без радянських та російських спотворень», – переконана учасниця делегації, авторка цього огляду Леся Коцур.
Команда УГСП висловлює щиру подяку організаторам Конгресу, насамперед в особі доброго друга України, литовського історика Алвідаса Нікжентайтіса, за запрошення. Переконані, розпочата цими днями у Варшаві співпраця триватиме у предметному вимірі.
