Сьогодні в Україні, так само як у світі, відзначається День пам’яті та примирення, присвячений пам’яті жертв Другої світової війни – дата присвячена пам’яті про тих, понад 80 мільйонів людей, чиє життя було обірвано насиллям світового масштабу, людям усіх рас і націй, чоловікам і жінкам, воїнам і мирному населенню, дітям і літнім людям, – усім загиблим і усім тим, хто вижив та пройшов через усі кола пекла Другої світової війни. Тим, хто загинув на її фронтах, в окопах і тим, хто загинув під час бомбардувань, побував у полоні, концтаборах, чи просто зник безвісти у вихорі воєнного лихоліття.
Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства – про це у слові Університету Григорія Сковороди в Переяславі з нагоди пам’ятної дати за матеріалами «Укрінформ».
З історії знаємо, що 7 травня 1945 року був підписаний Акт воєнної капітуляції Німеччини, який набув чинності 8 травня о 23:01. З цієї нагоди цього дня в багатьох містах Європи та США були проведені велелюдні святкування. Однак, на вимогу Кремля, 8 травня 1945 року, о 22:43 за середньоєвропейським часом (о 00:43 9 травня за московським), у передмісті німецької столиці Карлсхорсті був підписаний ще один «Акт про беззастережну капітуляцію Німеччини», який підтвердив аналогічний документ, підписаний днем раніше у Реймсі, і підтвердив час припинення вогню – 8 травня о 23:01 за середньоєвропейським часом (9 травня о 1:01 за московським).
У листопаді 2004 року, рішенням 59-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН, 8 та 9 травня було проголошено Днями пам’яті та примирення. В резолюції ООН пропонується державам-членам ООН, неурядовим організаціям і приватним особам відзначати один чи обидва ці дні – 8 і 9 травня, як День пам’яті усіх жертв Другої світової війни.
Асамблея також підкреслила, що ця історична подія підготувала умови для створення Організації Об’єднаних Націй, покликаної позбавити майбутні покоління від лихоліття війни і закликала держави – члени ООН об’єднати зусилля у боротьбі з новими викликами і загрозами та зробити все можливе, задля урегулювання всіх суперечок мирними засобами згідно зі Статутом ООН і таким чином, аби не піддавати подальшій загрозі міжнародний мир і безпеку.
В Україні День пам’яті та примирення встановлений згідно з Законом України «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років». Таким чином, Україна розпочала нову традицію відзначення 8 та 9 травня в європейському дусі пам’яті та примирення.
Цей день встановлений задля «вшанування подвигу українського народу, його визначного внеску у перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, висловлення поваги усім борцям проти нацизму, увічнення пам’яті про загиблих».
Символом Дня пам’яті та примирення з 2014 року є квітка маку. ЇЇ графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого – кривавий слід від кулі.
У 2024 році День пам’яті та примирення Україна втретє зустрічає в умовах повномасштабної війни, яку розпочала росія, вдесяте – в умовах російсько-української війни.
Нині щодня гинуть мирні українці, а мужні захисники та захисниці, увесь український народ, бореться з рашизмом, як новою формою абсолютного зла. Зла, яке має бути остаточно знищене. Знищене, аби його більше не існувало.
Усі винні за злочини проти України мають бути покарані, аби більше жоден диктатор, жоден тиран не наважився силою змінювати світовий порядок та світову безпеку. Вічна пам’ять усім, хто ціною свого життя виборював волю, правду, незалежність. Обіцянка не повторити жахи Другої світової війни не спрацювала, тож слід докласти всіх зусиль, щоб нинішня війна стала останньою.
Коли «ніколи знов» не спрацювало, ми маємо зробити все, щоб ця війна стала останньою. Друга світова стала можливою через змову антигуманних режимів – нацистського і радянського. Спадкоємицею останнього є російська федерація, яка сьогодні наслідує ідеологію «рашизму». Мільйони скалічених доль тоді не навчили світ і не вберегли від нової масштабної війни…
Боротьба європейських цінностей проти імперських амбіцій триває щоденно і не один рік, але ми неодмінно переможемо, бо захищаємо свою свободу, своє майбутнє та рідну землю.
