Системна трансформація вищої освіти в Україні триває. Днями про нововведення та зміни для вступників та університетів у 2024 році на зустрічах із керівництвом закладів вищої освіти розповів заступник міністра освіти і науки України Михайло Винницький. Університет Григорія Сковороди в Переяславі на зустрічі наживо представляли ректор Віталій Коцур та проректор з навчально-методичної роботи Вячеслав Різник, у дистанційному форматі долучилися з наукової роботи та інноваційної діяльності Василь Дудар, відповідальний секретар приймальної комісії закладу Василь Якуба та головний бухгалтер університету Олена Йосипенко.
Як йдеться на сайті МОН, потреба у проведенні такого зібрання була актуалізована збільшенням кількості державних тестувань для вступників, запровадженням формульного підходу у розподілі бюджетних коштів між закладами вищої освіти (ЗВО) та розробленням планів щодо реалізації нещодавно ухваленого Верховною Радою України Закону України про індивідуальні освітні траєкторії, а також законодавчих ініціатив щодо зміни системи бюджетного фінансування вищої освіти, яке триває наразі. Блоково переповідаємо вам тези проговореного у ході зібрання.
Вступна кампанія у 2024 році
Серед ключових особливостей вступної кампанії у 2024 році було наголошено, що абітурієнти вступатимуть до університетів за результатами складеного національного мультипредметного тесту (НМТ). Мінімальний конкурсний бал (150 балів) встановлено для таких спеціальностей, як право, публічне управління та адміністрування, міжнародні відносини та деякі спеціальності галузі знань охорони здоров’я. Натомість для вступу на магістратуру цьогоріч для деяких спеціальностей (освіта / педагогіка, соціальні та поведінкові науки, журналістика, управління та адміністрування, право, інформаційні технології, сфера обслуговування, публічне управління та адміністрування, міжнародні відносини – прим.авт.) обов’язково потрібно скласти єдине фахове вступне випробування (ЄФВВ). У свою чергу випускники-бакалаври спеціальностей кібербезпека та захист інформації, автомобільний транспорт, транспортні технології (за видами) зможуть вступити до магістратури тільки після складання ЄДКІ (єдиний державний кваліфікаційний іспит).
Також цього року вперше під час вступу до аспірантури магістри всіх спеціальностей складатимуть єдиний вступний іспит (ЄВІ), який передбачає тест загальної навчальної компетентності та з іноземної мови.
«Тенденція до збільшення державного тестування не є випадковою. Ми керуємося принципом – якість освіти понад усе. Зважаючи на це система іспитів буде в подальшому розвиватися. ЄВІ, ЄФВВ і ЄДКІ будуть застосовуватися для всіх рівнів освіти, а особливо активно запроваджуватися в майбутньому для регульованих спеціальностей», – зазначив з цього приводу під час зустрічі Михайло Винницький та, водночас, наголосив, що виняток щодо НМТ буде лише для вступників із тимчасово окупованих територій. Також заступник міністра акцентував увагу на тому, що тестування для абітурієнтів із прифронтових територій буде організовуватися у сховищах із дотриманням усіх важливих безпекових заходів.
Формульний розподіл бюджетних коштів між ЗВО відновлений від початку 2024 року
Як було повідомлено, заклади вищої освіти цьогоріч отримають 19,2 млрд грн. 80% цього бюджету (15 млрд грн – прим.авт.), будуть виділені як фінансування стабільної діяльності, тобто в залежності від кількості студентів, які вчаться у закладах вищої освіти за державним замовленням. Решту 20% (3,7 млрд грн) розподілено між ЗВО за формулою, у якій враховують 5 критеріїв: показник масштабу, результативність наукової діяльності, міжнародне визнання, показники працевлаштування випускників та коефіціент регіональної підтримки.
«У частини університетів з різних причин, зокрема війну, різко скоротився контингент студентів-бюджетників. Відповідно, їхнє державне фінансування також зменшиться. Такі ЗВО в перспективі зможуть у межах укрупнення мережі університетів приєднатися до інших закладів освіти, зберігши своє галузеве ядро та самобутність», – сказав з цього приводу Винницький.
Індивідуальні освітні траєкторії у вищій освіті
Індивідуальні освітні траєкторії запроваджуватимуть у вищій освіті після підписання Президентом України законопроєкту №10177 ухваленого Верховною Радою України 23 квітня 2024 р. Такі зміни дозволять студентам самостійно визначати темп навчання (приміром, здобувати бакалаврат не за фіксовані 4 роки, а за 3,5 або 5-6 років) чи самостійно формувати навчальний план. Крім цього, законопроєкт передбачає впровадження міждисциплінарних бакалаврських програм, можливість змінювати заклад освіти у разі необхідності.
«Цей закон дасть поштовх великим змінам у вищій освіті. Адже фактично ми будуватимемо нові стандарти вищої освіти, які, до речі, вже і так потребують оновлення, оскільки були затверджені ще у 2017-19 роках. Запровадження індивідуальних траєкторій потребуватиме від університетів значної внутрішньої роботи та змін. Це тривалий процес, адже йдеться про відхід від фіксованих груп, запровадження індивідуальних навчальних планів для кожного студента. Нові стандарти вищої освіти ми будемо розробляти та втілювати до кінця 2025 року», – зазначив Михайло Іван та розповів керівникам закладів вищої освіти про нові положення щодо порядку відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення студентів та надання їм академічної відпустки.
Університет Григорія Сковороди в Переяславі поділяє ініціативи Міністерства освіти і науки України та високо цінує зусилля у проведенні комунікації через зустрічі та наради з керівниками ЗВО. Такі заходи сприяють зміцненню діалогу та розуміння між МОН та українськими освітніми закладами. Водночас ми відзначаємо, що всі зміни потребують глибокого аналізу та зваженої імплементації, а також підтримки з боку всіх стейкхолдерів, з метою забезпечення успіху реформ у галузі вищої освіти.
