Минулого тижня у Києві, в рамках одного з напрямів Програми ЄС Erasmus «Жан Моне» «EU security and defense system: prospects for Ukraine», де вивчається й аналізується досвід політики безпеки й оборони ЄС, співробітництва з іншими європейськими країнами та організаціями в умовах військово-політичних викликів XXI століття (до якого вже тривалий час успішно долучений наш університет – прим.авт.), відбулася панельна дискусія на тему «Війна в Україні як поштовх до перегляду системи безпеки в Європі: регіональний та глобальний контекст». Її активним учасником, в якості експерта, виступив ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур.
Серед кола експертів, спільно з якими дискутував Віталій Вікторович, були: доктор політичних наук, ад’юнкт-професор політології Королівського військового коледжу Канади Фредерік Лабарр та співредактор UA:Ukraine Analytica, експерт Міжнародного центру перспективних досліджень, кандидат політичних наук, доцент Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Тараса Шевченка Микола Капітоненко. Спікери розглядали різні аспекти динаміки конфліктів в Україні за три роки повномасштабного вторгнення з погляду країн Європейського Союзу (далі текстом – ЄС) та інших країн які є світовими лідерами.
У своїй доповіді доктор політичних наук, ад’юнкт-професор політології Королівського військового коледжу Канади Фредерік Лабарр аналізував перспективи врегулювання війни на третьому році повномасштабного вторгнення. Зауважував, що очікування швидкого вирішення конфлікту, який триває, значною мірою залежить від результатів майбутніх виборів у США:
«Малоймовірно, що війна завершиться протягом наступних шести-семи місяців. Тим не менш, реальна гострота ситуації відрізняється від тої, як про неї говорять у засобах масової інформації. Попри відсутність протиповітряної оборони, Україна зберігає паритет з росією в плані переваги в повітрі над своєю територією. Найперше це відбувається через затримку надання необхідної допомоги з боку західних та інших країн. Ця затримка, можливо, пов’язана з перебільшеним сприйняттям рівня загрози з боку росії. Допоки таке сприйняття зберігатиметься серед західних лідерів, конфлікт триватиме», – зауважив Лабарр. Окрім цього, говорив про дилему парадигми в американських та європейських елітах і суспільствах й важливість детального вивчення міжнародного права та його норм. Зауважив, що не менш важливим є питання його дотримання. «Конфлікт в Україні є симптомом мінливої рівноваги, що спричинена саме правовою нестабільністю у світі», – зазначив промовець.
Також канадський політолог висловив свою позицію щодо перешкод на шляху вступу України до євроатлантичних альянсів. Наголосив на тому, що критерії, які висувають перед Україною на членство в ЄС чи НАТО, мають переважно політичний, а не нормативний характер:
«На оцінку близькості України до членства в ЄС чи НАТО впливають постійні політичні розбіжності всередині цих структур, що призводить до запровадження додаткових політичних передумов. Приклад Угорщини ілюструє це явище, оскільки внутрішня динаміка країни перешкоджає досягнення консенсусу всередині Європейського Союзу, створюючи перешкоди для інтеграційних зусиль України».
Теми України та її членства в ЄС у своїй доповіді торкався й експерт панельної дискусії співредактор UA:Ukraine Analytica, експерт Міжнародного центру перспективних досліджень, кандидат політичних наук, доцент Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Тараса Шевченка Микола Капітоненко. Мова йшла про двосторонні угоди, укладені між Україною та країнами ЄС:
«Перш за все, я сприймаю ці угоди як такі, що слугують замінником чітких гарантій безпеки, концепції, яка є ключовою у підтримці слабших країн сильнішими державами. Традиційно, сильніша країна, яка стикається з необхідністю надання допомоги слабшій, могла або розширити свої гарантії безпеки, або надати фінансову та військову допомогу без надання формальних гарантій безпеки. В останні десятиліття, особливо щодо України, Сполучені Штати Америки все частіше віддають перевагу останньому варіанту, надаючи зброю та фінансову допомогу без зобов’язань щодо надання повноцінних гарантій безпеки. Цей стратегічний вибір відображає ширшу тенденцію в західній політиці».
Після завершення заходу її учасники відвідали Університет Григорія Сковороди в Переяславі, де продовжили обговорення теми безпеки вже в сегменті її локального значення на прикладі ЗВО. Ректор Віталій Коцур провів екскурсію аудиторіями та навчальними лабораторіями закладу, продемонстрував гостям укриття сковородинівської альма-матер, яке слугує не лише місцем захисту для працівників та студентів УГСП, а й «Пунктом Незламності» для жителів мікрорайону.
Поза оглядовою екскурсією Віталій Вікторович та гість із Канади, доктор політичних наук, професор Королівського військового коледжу Фредерік Лабарр обговорили подальшу співпрацю:
«Під час екскурсії університетом, було обговорено чимало питань, що стосуються не лише безпеки навчання та надання якісної освіти в умовах війни, а й планів щодо подальшої співпраці. Зокрема, домовилися про курс відкритих лекцій для здобувачів освіти Університету Григорія Сковороди в Переяславі з фахівцями галузі політології, серед яких професор політології Королівського військового коледжу Канади Фредерік Лабарр», – написав на своїй сторінці у Facebook Віталій Коцур висловивши впевненість у тому, що це буде надзвичайно корисна співпраця для студентів і викладачів УГСП, адже в цьому ключі обговорюватимуться питання перспектив для України в системі безпеки і оборони Європейського Союзу.
