Гостем чергового випуску нового проєкту «Пісня мого життя» на телеканалі «1+1 Україна» став випускник Університету Григорія Сковороди в Переяславі, ветеран-військовий та тренер з акробатики для дітей Олександр Чайка. У цей вечір крім нього учасниками були телеведуча Олена Кравець, ведучий Нікіта Добринін та співачка DOROFEEVA.
З початком повномасштабного вторгнення він пішов захищати нашу країну та доєднався до 24-ї механізованої бригади ЗСУ. Навесні військовий отримав важке поранення на передовій, через яке йому довелося ампутувати ногу. Про свою реабілітацію, спортивні досягнення після ампутації та батьківство Олександр Чайка розповів ексклюзивно для сайту «1+1», переповідає пресслужба університету.
Нині у вас комп’ютеризований протез, який можна налаштовувати через телефон. Поділіться, як це працює.
Є спеціальний додаток з різними налаштуваннями. Завдяки цьому можу керувати протезом, слідкувати за зарядом, а також займатися реабілітацією за влаштованими програмами.
Що вас найбільше приваблює у викладанні акробатики дітям?
Як раз в епізоді буду про це розповідати. Колись працював у дитячому таборі й це надихнуло мене присвятити життя саме викладанню. Для цього здобув другу вищу освіту на сучасну хореографію, щоб реалізувати це бажання.
Серед ваших хобі – не дуже популярний в Україні серфінг. Як ви почали цим займатися?
Це сталося досить випадково. Через благодійний фонд мене запросили на пробне заняття, адже організатори прагнуть допомагати військовим. Не зупинюся тільки на цьому: вже почав займатися плаванням і з часом хочу спробувати сноуборд. Серфінг – це щось неймовірне! Усе життя я займався паркуром: було відчуття, ніби вмію літати. Коли почав навчатися серфінгу, з’явилося враження, наче можу ходити по воді. Уже навіть було змагання, на якому зайняв перше місце та подолав фінішну пряму, стоячи на голові.
Ви часто повторюєте, що обмеження — лише у наших головах? Що допомогло особисто вам подолати ці рамки?
Так, ця фраза стала моїм гаслом. Зрозумів, що якщо ми будемо самі себе ж вводити у негатив, то нічого не вдасться. Варто позитивно мислити: більше дій і менше страху.
Минулого року ви вперше стали татом. Розкажіть, як це – бути молодими батьками під час великої війни?
Насправді ми з дружиною думали, що заведемо дітей вже після самого протезування та закінчення війни. Однак, як показує практика, ми не обираємо, коли дітям з’явитися – син сам вирішив прийти у наше життя.
Це велика радість: окрім того, що маю чимало учнів, які мене тішать, і в яких намагаюся вкладати частинку себе, то тут ще й син, яка точна моя копія. У 10 місяців він уже показує чудові результати у своєму розвитку. Сподіваюся, що так буде і далі, а наш син зможе перебрати багато позитивних рис від мене та дружини. Вона дуже талановитий психолог, завдяки їй ми рухаємося по життю. Її слова надихають та мотивують.
Чому ви вирішили взяти участь у «Пісня мого життя»?
Для мене це щось нове. Ніколи не брав участь саме в таких проєктах, тому це цікавий досвід. Люблю дізнаватись щось нове і пробувати себе в різних амплуа.
Яка пісня асоціюється у вас з Україною?
Кожен український виконавець несе особливий меседж про те, що відбувається в Україні. Проте через те, що я знявся у кліпі «Титани» – Kozak System, виокремлю саме її. У ньому чітко показали таких як я людей: ампутованих, у яких є протези. Попри наш важкий стан, ми все одно продовжуємо жити та показувати власним прикладом, що наша історія продовжується.
У телепрограмі «Пісня мого життя» зіркові учасники та лідери думок загадують пісні, що асоціюються у них з певним важливим періодом життя, а сучасні українські артисти виконують їх на сцені. Про особисту історію Олександра Чайки та інших зіркових гостей, які пісні вони загадали та хто їх виконав, дивіться у новому епізоді «Пісні мого життя»:
Нагадаємо, раніше ми розповідали про те, що Олександр став головним героєм соціального ролика на підтримку важкопоранених українських військових «Маніфест сильних» та, дещо раніше, героєм кліпу на нову пісню гурту Kozak System під назвою «Люди-Титани».
