З розпадом СРСР, до складу якого упродовж семи десятиліть входила Україна, та здобуттям нашою країною незалежності 24 серпня 1991 року росія, яка стала спадкоємицею прорадянської політики, почала здійснювати активний контроль та дискредитувати українську державу як у відверто агресивних (експліцитних), так і латентних (імпліцитних) формах. Нині ці ворожі впливи все частіше стають предметом наукових досліджень молодих вчених.
2-5 квітня 2024 року в Національному авіаційному університеті відбулася ХXІV Міжнародна науково-практична конференція здобувачів вищої освіти і молодих учених «Політ. Сучасні проблеми науки». Серед учасників поважного наукового зібрання був аспірант другого року навчання спеціальності «032 Історія та археологія» Петро Приходько.
Повідомляється, що тема його доповіді була надактуальною і стосувалася дискредитації незалежної України проросійською риторикою на шпальтах газети «Комсомольська правда в Україні» у 1996-2000 рр. Науковим керівником роботи виступила кандидат історичних наук, доцент Леся Коцур.
Проаналізувавши газетний контент «Комсомолки» за 1996-2000 рр., молодий дослідник дійшов висновку, що новини про Україну в цей час подавалися доволі тенденційно, а в окремих виданнях траплялася обурлива підрубрика яка містила замітки різко негативного характеру, що репрезентувала Україну в невигідному світлі. Усе це відверто дискредитувало незалежну країну в очах як української, так і світової громадськості. Окремі новини рубрик несли відверті проросійсько-совєцькі наративи.
«Проаналізувавши проросійську риторику на шпальтах газети «Комсомольська правда в Україні», можна зробити висновок, що росія всіма способами намагалася дискредитувати Україну, формуючи про неї враження, як про відсталу первіснообщинну країну, яка руйнується і йде на дно, зі знищеною економікою, злодіями і вбивцями, країну, що не має авторитету на мапі світу, а, навпаки, ганьбить себе і стрімко втрачає всі зв’язки з зарубіжжям (номери за 1-шу половину березня). Така риторика готувала сприятливий ґрунт для обрання проросійського президента в Україні, яким зрештою і став у 2010 році Віктор Янукович», – підсумовує Приходько у тезах під керівництвом Лесі Михайлівни.
Інформацію надано відділом аспірантури та докторантури
