27 березня 2024 року у Кам’янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка відбулася Міжнародна науково-практична конференція з політології «Проблеми та перспективи сучасної політичної науки в Україні» присвячена 20-й річниці створення кафедри політології у цьому закладі. Участь у зібранні взяли й представники Університету Григорія Сковороди в Переяславі, зокрема: ректор університету, професор Віталій Коцур, декан соціально-психологічного факультету, професор Борис Дем’яненко, доценти кафедри політології Леся Коцур, Алла Рубан та Тетяна Прядко, а також здобувач І курсу магістратури, спеціальності 052 Політологія Олег Козаков.
Серед інших на початку зібрання з вступним словом до присутніх звернувся ректор нашого університету Віталій Коцур, який підкреслив значущість політологічної освіти та наукових досліджень в Україні, зауважив залежність успіху нації від якісного політичного процесу. Також Віталій Вікторович наголосив на важливості подальшої співпраці між кафедрами політології двох університетів у питаннях студентської мобільності та наукових заходів.
Своєю чергою громадський діяч, доктор політичних наук, професор, голова Фонду «Рідна країна» та добрий друг нашого закладу Микола Томенко розглянув у своєму виступі важливість підготовки кваліфікованих політичних аналітиків, консультантів та експертів для ефективної роботи в умовах сучасного політичного середовища. Також Микола Володимирович зауважив, що серйозним викликом сьогодення є поширення популізму, охлократії та партизації політичного життя, а також відсутність необхідної нормативної бази для ефективного функціонування політичної системи. Резюмуючи свій виступ, професор Томенко запропонував присутнім зосередитися на підготовці відповідальних політичних аналітиків та консультантів які, на його думку, зможуть сприяти конструктивному розвитку політичних процесів.
Уже в ході пленарного засідання представники УГСП активно виступили з доповідями. Професор Борис Дем’яненко презентував присутнім дослідження на тему «Військові і побутові неологізми російсько-української війни (2014–2023)» представивши тлумачення термінів «сєпар», «ватник», «кіборги», «азовці», «задвохсотити», «мордор», «оркостан», «рашка», «свинособаки», «чмоні», «чмобік», «ваньки», «ліліпутін», «бандеромобіль», «муха», «Привид Києва», «донатити», «бавовна» тощо. Цікаво, що на думку Бориса Леонідовича, називати російського диктатора путіна «владіміром» є не доречним, оскільки це принижує українську мовну традицію, в якій це ім’я пишеться як Володимир.
Натомість доцент Леся Коцур розглянула тему «Інституційний вимір системи безпеки та оборони ЄС в умовах геополітичних викликів ХХІ століття» й звернула увагу на те, що у системі ЄС функціонує потужна мережа безпекових інституцій, яка складається з військових, цивільних, науково-дослідних та освітніх установ і має широкий вплив на світові геополітичні процеси. Особливу увагу приділила діяльності Європейського центру передового досвіду з протидії гібридним загрозам (Hybrid CoE) Варто зауважити, що тема її доповіді виконана в рамках проєкту ЄС Erasmus + напрямку Jean Monnet №101084787 «EU security and defense system: prospects for Ukraine» (EUsds:pUA).
Також у рамках зібрання магістрант УГСП Олег Козаков презентував дослідження на тему «Вплив інформаційно-психологічних операцій на суспільство та міжнародну реакцію під час конфлікту в Україні: аналіз, виклики та перспективи». Доцентки Алла Рубан та Тетяна Прядко також брали активну участь у обговоренні усіх представлених у ході пленарного засідання доповідей.
Завершуючи конференцію, учасники задекларували почуття задоволення від результатів обговорень та високо оцінили внесок кожного спікера у розвиток політологічної науки. Чи не усі промовці підкреслили важливість подальшого наукового обміну думками та дослідницькими ідеями між університетами, спрямованими на пошук оптимальних шляхів розв’язання сучасних викликів політичної реальності.
Зауважимо, що конференція стала плідною платформою для обміну досвідом та вивчення найновіших тенденцій у галузі політології, виявилася важливим кроком у зміцненні академічних зв’язків між відомствами.
Приємно, що організатори конференції вже планують проведення подальших заходів з метою сприяння подальшому розвитку політологічної науки в Україні та поглиблення співпраці між науковими установами. Наостанок свого перебування у Кам’янці-Подільському учасники висловили слова впевненості у тому, що подальші дослідження та наукові ініціативи допоможуть Україні здолати труднощі та досягти нових висот у політичній сфері.
