У п’ятницю, 27 жовтня 2023 року, в рамках ХV Міжнародної виставки «Інноватика в сучасній освіті» та ХV Міжнародної виставки «World Edu» освітянами Університету Григорія Сковороди в Переяславі було проведено круглий стіл «Стратегії стійкості освіти в умовах воєнного стану: подолання освітніх втрат і надолуження освітніх розривів».
Повідомляється, що питання, які обговорювалися під час круглого столу стосувалися:
- Розробки концепцій і стратегій для управління освітніми втратами та розривами на рівні державних політик та закладів освіти.
- Ролі педагогічних працівників і освітніх менеджерів у надолуженні освітніх втрат і розривів.
- Реалізації інноваційних методик для забезпечення стабільності освітнього процесу в умовах воєнних викликів.
- Можливості міжнародної інституційної підтримки для подолання освітніх втрат і надолуження розривів в українській системи освіти.
- Забезпечення психологічної та соціальної резильєнтності для учасників освітнього процесу для ефективної системної співпраці щодо надолуження освітніх втрат і розривів.
Як розповідають ініціатори, серед сковородинівців-доповідачів були: доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри професійної освіти, Ірина Доброскок; кандидат педагогічних наук, доцент, проректор з навчально-методичної роботи Вячеслав Різник; кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри професійної освіти Любов Басюк; кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри професійної освіти Наталія Ржевська та кандидат історичних наук, доцент кафедри цифрових технологій навчання Василь Якуба.
На початку круглого столу Вячеслав Різник привітав усіх присутніх та подякував за проявлений інтерес до тематики круглого столу. Потім представив основи освітньої політики Університету Григорія Сковороди в Переяславі у період російсько-української війни та презентував основні цілі освітньої діяльності ЗВО.
Натомість Ірина Доброскок наголосила на широких можливостях університету щодо наявних програм підвищення кваліфікації, що були б цікавими для учасників круглого столу. Також зазначила, що програми з надолуження освітніх втрат мають нести посили національної єдності і бути важливим стратегічним рішенням для реінтеграції українського потенціалу нації.
«Для того, щоб державні концепції та стратегії були сталими важливо об’єднати навколо проблеми подолання освітніх втрат та надолуження розривів різні категорії стейкхолдерів», – переконана Ірина Іванівна.
У свою чергу, Наталія Ржевська зазначила, що програми з надолуження освітніх втрат в умовах війни мають базуватися на глибокому розумінні психології та мотивації учнів, учителів і батьків. Потрібно передбачити використання тих інструментів, які дають здобувачам освіти право вибору під час реалізації програм з надолуження освітніх втрат. Наталія Вікторівна зазначила, що сприяння інноваціям та впровадження сучасних технологій навчання є одним із ключових напрямів співпраці між державою та приватним сектором. Це сприятиме розробці ефективних інтерактивних програм для подолання освітніх втрат.
Під час свого виступу Любов Басюк наголосила на ролі педагогічних працівників і освітніх менеджерів у надолуженні освітніх втрат і розривів. Зазначила, що вимогами до кваліфікації викладача програм з надолуження освітніх втрат мають бути: знання теоретичних і практичних засад фасилітації освітнього процесу; методична підготовка щодо реалізації програм з надолуження освітніх втрат; володіння основами психологічних знань і травма-інформованого підходу; володіння стратегіями формувального та підсумкового оцінювання; володіння цифровими технологіями.
Підсумовуючи зібрання, Ірина Доброскок підкреслила, що нині можемо констатувати певні рішення для подолання викликів у надолуженні освітніх втрат, а саме: організація індивідуальних та/або групових занять зі здобувачами освіти, які мають низькі результати освітніх оцінювань; перегляд освітніх програм із метою їх адаптації до освітніх потреб; розробки додаткового якісного освітнього контенту, акцентованого на темах, що потребуть надолуження; забезпечення курсів для вчителів із питань ефективних технологій подолання навчальних втрат; утвердження колабораційних практик у педагогічних колективах, співпраця закладів освіти різного рівня тощо.
Вячеслав Різник резюмував результати круглого столу наступним чином:
«Є ціла низка дискусійних питань, які можемо вирішити лише спільно, шляхом взаємодії «школи-університетів-влади». І напрацювати ефективних рішення, швидкі та ефективні, не простих, тому що не буває простих рішень для складних проблем. А освіта сьогодні зіткнулася з надскладними проблемами, яких ніколи до цього не було».
Про необхідність і прикладність круглого столу свідчать і відгуки його слухачів-учасників:
Олена Миронова, учитель комунального закладу «Харківська гімназія 84 Харківської міської ради»:
«У мене половина дітей класу знаходиться за кордоном і не кожен може знайти можливість брати участь у програмах з подолання освітніх втрат. Тому іноді діагностувати когнітивний комплексний рівень на якому знаходиться дитина вкрай важко».
Юлія Волошина, директорка комунального закладу «Червоношахтарська гімназія» Лозуватської сільської ради:
«Ці питання слушні, адже ми знаходимося поблизу Кривого Рогу і нині працюємо тільки дистанційно. Ми сільська школа, у нас лише 20 дітей навчаються за межами нашого населеного пункту. Але всі вони працюють з нами. Дуже складно працювати. Але, перш за все, важливе налагодження партнерської взаємодії з батьками».
Ірина Цорієва, вчитель зарубіжної літератури комунального закладу «Харківський ліцей 141»:
«Я знаходжуся в 533 мікрорайоні. І за нами траса на Бєлгород, тому район значно пошкоджений. Зовсім немає під’їзду у сусідньому будинку. Дуже пошкоджена школа. Тому весь рік її ремонтували. Знаєте, що я помітила, що діти бояться соціуму. Діти бояться йти до нашої школи. Зараз зробили метро-школу. Вона працює. Дітей багато закордоном, вони бояться повернутися. Але ми віримо, що вони повернуться».
Низький уклін абсолютно всім учителям. Вчитель на сьогодні є однією з найважливіших осіб, що відповідає за наш ціннісний ряд, за збереження нашої нації.
