24-27 жовтня 2023 року на Київщині відбувався Всеукраїнський захід «Фахівець з питань національно-патріотичного виховання», спрямований на підвищення рівня компетентностей особами, які працюють у сфері національно-патріотичного виховання або долучаються до реалізації державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності, шляхом впровадження системи їх підготовки.
Позаяк в умовах повномасштабного вторгнення Україна відчуває гостру потребу в єдності та зміцненні національної ідентичності українського народу, то участь у зібранні згуртувала близько сотні учасників з різних куточків України. Університет Григорія Сковороди в Переяславі репрезентували його ректор Віталій Коцур, викладачка Леся Коцур, фахівець соціально-гуманітарного відділу університету Вадим Домарецький й здобувачі закладу.
На відкриття заходу, поза сковородинівцями, завітали: Герой України, генерал-майор Ігор Гордійчук, заступник міністра молоді та спорту України Владислав Яцук, заступник голови Київської обласної державної адміністрації Михайло Ємець, начальник управління молоді та спорту КОДА Сергій Тимофєєв, депутат Київської обласної ради, волонтерка Тетяна Самойленко, а також представники патрульної поліції, військовослужбовці, науковці, громадські діячі та ще майже сотня вмотивованих фахівців різних інституцій. Вони звернулися до присутнім із вступними вітальними словами.
Як розповіла пресслужбі університету кандидат історичних наук Леся Коцур, найпалкішим було звернення до аудиторії Героя України, генерал-майора Ігоря Гордійчука також відомого за позивним «Сумрак». Говорячи про утвердження української національної і громадянської ідентичності Генерал звернув увагу на три важливі складові, які мають бути важливими для кожного громадянина України – єдність українського народу, міжнародну підтримку України та системну підтримку війська українським народом.
На думку Гордійчука, головною метою фахівців з національно-патріотичного виховання є достукатися до свідомості й серця українців. Врешті, усі мають розуміти підступну сутність нашого ворога і його гібридну сутність (підкуп, шантаж, насильство, дезінформація, економічні чинники, кібератаки, культурне поглинання, русифікація тощо), спрямовану на м’яку окупацію України. «Саме тому, національно-патріотичне виховання має бути опосередковане не тільки факторами безпеки, а й різноманітними ідеологічними, ігровими, етичними та військовими чинниками», – переконаний генерал-майор.
Змістовне наповнення першого робочого дня мало на меті заглиблення в тематику заходу, панельну дискусію, історичний лекторій, відкритий діалог з учасниками і майстер-клас з традиційних народних танців та пісень. Але про все по черзі.
Під час панельної дискусії, яка була присвячена актуальним питанням національно-патріотичного виховання молоді, ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур поділився університетським досвідом формування молодіжних національно-патріотичних просторів, говорив з учасниками про майбутнє нашої освіти, ділився досвідом організації освітнього процесу в альма-матер. Віталій Вікторович висловив впевненість, що попри існуючі виклики, університети повинні здійснювати роботу у напрямку національно-патріотичного виховання.
Післяобідні заходи охопили історичний лекторій й презентацію просвітницького курсу від Міністерства молоді та спорту України «Єдина Україна» від Лесі Коцур. Серед іншого вона розповіла учасникам зібрання про вплив ідентичності на громадян. Присутні дійшли висновку, що українська ідентичність бере початок з дитинства, коли ми вперше починаємо розуміти хто ми і звідки, що наш народ дуже працьовитий та має свої традиції які є «маяками нашої ідентичності». Також у перший день заходу відбувся відкритий діалог з учасниками і майстер-клас з традиційних народних танців та пісень, який був дуже пізнавальним та розкрив учасникам заходу невідомі раніше факти про нашу культуру.
Слід зазначити, що ведучим-модератором зібрання протягом усіх чотирьох днів був випускник УГСП, працівник Київського обласного молодіжного центру Владислав Міранович.
Надалі пропонуємо вашій увазі тезовий огляд наступних днів зібрання, зокрема від одного з його учасників, здобувача Університету Григорія Сковороди в Переяславі Богдана Трофімова:
2 день.
Учасники переглянули фільм про Богдана Гаврилишина, обговорили необхідність поширення національних цінностей українцями за кордоном та створення позитивного іміджу крани на міжнародній арені за прикладом відомого економіста. Практична складова полягала у обговоренні кожного пункту Декларації відповідальності і напрацювання заходів для досягнення якісного результату за кожним з пунктів на місцевому, регіональному і всеукраїнському рівнях. Також учасники долучилися до виконання завдань чек-листа, запропонованого Фондом Родини Богдана Гаврилишина.
Натомість на лекції про витоки української ідентичності, ми зрозуміли, що українська культура де-факто була сформована ще в період раннього Середньовіччя. Заснування Києва Києм, Щеком, Хоривом та їх сестрою Либідь, поклало початок нашому народу, як українському. Московити ж виходять від нас, але будучи перемішаними з фіно-угорцями, радше, взяли нас перекрутивши нашу ідентичність, і зробивши нас, фактично, «похідними від себе».
Згодом зустрілися з митцем, професором, викладачем Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука, кандидатом історичних наук Олександром Босим про символознавство, символізм і його вплив на суспільні процеси та етимологію формування українських символів. На прикладах української символіки спікер переконливо довів те, що українська культура взяла початок ще у період «Трипілля». Трипільці зі своєю символікою, фактично, спередили свій час на кілька тисячоліть, проте в радянську добу робилося все для того аби викреслити ці переваги. Нині нам необхідно, віднайшовши заохочувальні стимули, відновити ці традиції, зокрема мистецтво прядіння, яке було дуже поширене серед жінок та дівчат.
Також мали лекцію-гутірку із PhD в галузі історії, викладач кафедри публічного управління та адміністрування Університету Григорія Сковороди в Переяславі Олегом Водяним щодо нових та цікавих лайфхаків презентації історичного матеріалу серед різних цільових аудиторій та подолання комплексу меншовартості.
Фінально усі учасники пропрацювали в малих групах та запрезентували своє бачення форм роботи в сфері ідентичності на локальному, регіональному і всеукраїнському рівнях. Від класики до інновацій. Працюючи в командах, зрозуміли, що в природі українців закладений принцип самостійництва й індивідуалізму. Натомість гуртуємося виключно у відповідь на загрози які постають перед нашою Батьківщиною
3 день.
Кожен свідомий громадянин і громадянка України повинні мати навички роботи зі зброєю і вміння застосовувати її, а тому команди учасників об’єдналися в групи і паралельно відпрацьовували: домедичну підготовку і тактичну медицину з одним із найкращих інструкторів школи виживання, безпеки і тактико-спеціальної підготовки SERE&CSAR; займалися стрілецькою підготовкою і виконували вправи стрільби по мішеням з пістолета і карабіна на базі Standfort й працювали над майстерністю збирання-розбирання АК. Усі як один, учасники зізнаються, що подібні вишколи – це першооснова навчання цивільного населення в контексті національного супротиву.
4 день.
Фінальний, четвертий день Всеукраїнського заходу, спрямованого на утвердження української національної та громадянської ідентичності через систему роботи фахівців сфери на місцях, завершився надихаючими майстерками з виготовлення традиційної української свічки, а також ліплення глиняних фігур трипільської культури: через тактильні відчуття усі мали можливість наповнитися позитивною енергією, відчути сили в собі для подальшої активної роботи, спробувати власні творчі здібності, відрефлексувати і завершити на позитиві участь у заході.
«Ми плідно відпрацювали усі дні, які були змістовно наповнені теоретичними і практичними активностями, здобули нове, поділилися кращими практиками роботи. Переконаний, усі привезли в свої малі громади, регіони й заклади освіти напрацьоване, аби виховувати гідних громадян країни. Познайомившись з усіма тонкощами національно-патріотичного виховання, я зрозумів, що бути патріотом це не лише любити Україну, а й знати про її культуру, історію, мову. Також слід цікавитися мистецтвом та історією – це відіграє дуже важливу роль, визначає наш розвиток, впливає на нашу ідентичність й місцезнаходження в світі. Культура нашого сусіда має риси культури-паразита, який буде живиться лише тоді, коли господар дивитися на це крізь пальці. І саме обірвавши усі зв’язки з цією культурою, ми перекриваємо їй дихання і вона відімре», – переконаний Богдан Трофімов.
Захід було організовано Відділом національно-патріотичного виховання Міністерства молоді та спорту України спільно з Управлінням молоді та спорту Київської обласної державної адміністрації у партнерстві з Київський обласний молодіжний центр.
