Наша опора, наш захист, наше щасливе дитинство – найменше, що можна сказати, згадуючи батька. Вони завжди готові були оберігати спокійний сон своїх дітей, а тепер, боротьбою чи щоденним поступом, боронять всю нашу країну.
Напередодні Дня батька сковородинівці поділилися найприємнішими спогадами і думками про своїх татусів.
Олександр та Володимир Сірополи
Тато для мене це передусім вихователь, друг, наставник, захисник, якому завдячую за принципи, цінності в житті, які він прищепив мені. Саме він є опорою нашої родини. Знаю, що на допомогу люблячого тата можу розраховувати завжди, так само як і він. Наше завдання, як синів і дочок, вшановувати своїх батьків та допомагати. У цей світлий день хочеться вклонитися батькові з вдячністю й побажати йому міцного здоров’я, наснаги та терпіння у вихованні нас – синів та дочок», –Володимир Сіропол, кандидат історичних наук, доцент кафедри загальної історії, правознавства і методик навчання.
Микола Каплюк та Катерина Хома
«Працювати з татом в одному університеті – це круто. У тебе завжди перед очима є приклад відповідальності, мудрості та бажання виконувати свою роботу на відмінно. Також є можливість постійно відчувати себе тією маленькою дівчинкою, якій тато дбайливо допоможе порадою, дією, вчинком. Дуже ціную це і бажаю міцного здоров’я та довгих років життя моєму батькові», – Катерина Хома, кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри української і зарубіжної літератури та методики навчання.
Леонід та Юрій Козубенки
«Щиро дякую своєму батьку за всю підтримку та весь той неоціненний внесок до мого всебічного розвитку, без якого я не став би тим, ким є зараз. Бажаю ніколи не падати духом і завжди йти вперед по всіх стежинах життя. Під цим небом та цими зорями ти теж завжди можеш розраховувати на мою підтримку як сам підтримував мене не раз», – Юрій Козубенко, кандидат історичних наук, доцент, керівник навчально-наукового відділу.
Борис та Марія Пангелови
«Мій тато завжди був для мене еталоном гумору. Більшість найвеселіших моментів у моєму житті пов’язані саме з ним. Він дуже легкий і позитивний в спілкуванні, я його дуже люблю. Бажаю йому довголіття!», – Марія Пангелова, заступник завідувача кафедри української і зарубіжної літератури та методики навчання з наукової роботи, кандидат філологічних наук, доцент.
Анатолій та Вячеслав Лоха
«Справжнє щастя коли з дитинства і до нині поряд є батько, який завжди розуміє, допомагає і підтримує мене у різних життєвих ситуаціях. Його неймовірна енергія, любов, інтелектуальність, доброта, чуйність, турбота, розумні поради, бадьорість, життєрадісність, дружність, захопленість, наполегливість, завжди налаштовує мене на нові звершення, творчі успіхи і життєві перемоги. Я щиро бажаю йому міцного здоров’я, радощів, життєвих сил, процвітання, щастя, творчого натхнення. Будь завжди таким як ти є – молодий душею, сповнений енергії і бадьорості. Батьку ти мій справжній вірний Друг і мій головний приклад для наслідування. Дякую тобі за все», – Вячеслав Лоха, керівник навчально-наукового центру генеалогічних досліджень та історичної регіоналістики.
Олександр та Оксана Луцик
«Мій батько є прикладом доброти, чесності, справедливості та оптимізму. Наші відносини – це розуміння на душевному рівні. Не завжди кажу про його роль та внесок у моє становлення як особистості, але сьогодні варто зауважити – дякую йому за те, що маю. Моя повага і любов завжди будуть з тобою, тату», – Оксана Луцик, PhD керівниця відділу інформаційних технологій та зв’язків з громадськістю.
Олександр та Дарина Галенко
«Для мене, тату, ти завжди надійна підтримка та опора. Спасибі тобі за моє хороше виховання та атмосферу любові, в якій я виховувалася все своє життя. Бути твоєю дочкою – справжнє щастя! Ти навчив мене за будь-яких перешкод доходити до своєї кінцевої цілі, ніколи не складати рук та рухатися вперед. Навчив цінувати любов, відносин між сім’єю та друзями, вірності у своїх переконань та неймовірній кількості інших неймовірно важливих речей які я тримаю з собою кожного дня. Бажаю тобі здійснення усіх твоїх бажань, серйозних цілей, як можна більше радісних миттєвостей і найміцнішого здоров’я, яке буде з тобою все життя», – Дарина Галенко, студентка ІІІ курсу факультету гуманітарно-природничої освіти і соціальних технологій.
Віталій та Андрій Кунахи
«Тато подарував мені моє життя, виховував і дав мені можливість та наснагу йти завжди вперед, ніколи не зраджуючи своїм цілям та інтересам. Ти навчив мене усього того, що так важливо для мене – щиро любити, цінувати вірність дружбі та доброту. Будь завжди таким же енергійним, добрим, щирим та ніколи не зраджуй у своїх цілях. Ти – мій головний приклад для наслідування, і я хочу, щоб ти завжди був поруч», – Андрій Кунах, студент ІІ курсу факультету гуманітарно-природничої освіти і соціальних технологій.
Валентин та Дарина Макарчук
«Любий татусь – мій приклад для наслідування, моя опора і захист. Він є для мене взірцем справжнього чоловіка – вірного, турботливого, відповідального. Адже саме ти завжди допоможеш доброю порадою, врятуєш у хвилини небезпеки, допоможе полагодити зламану іграшку, навчить їздити на велосипеді, а згодом і на машині, візьме з собою на риболовлю і навіть насадить на вудку черв’яка. З ним почуваєшся надійно, мов за кам’яною стіною», – Дарина Макарчук, студентка ІІІ курсу факультету гуманітарно-природничої освіти і соціальних технологій.
Вячеслав та Вікторія Власюк
«Твою важливість в моєму житті неможливо передати словами, стаючи старшою я все більше розуміла як важливо мати в житті тата. Ти єдиний чоловік який завжди скаже правду про невдалу зачіску чи макіяж. Ти чи не єдиний хто бачив мої заплакані і втомлені очі, але продовжував наполягати на тому, що здатися це не вихід. Я радію, що маю такий ж непростий твій характер, хоч інколи нам і складно знайти спільну мову, адже ми одинаково вперті, але ні що не завадить мені любити тебе за те, що ти мій тато. Ціную те, що ти завжди в мені бачиш себе і те, що ти ніколи не хотів змінити мене, підтримував і підтримуєш всі мої божевільні ідеї та вчинки, дякую, що навчив бути собою, не зраджувати своїм мріям та завжди добиватися поставленої цілі. Впевнена, що без тебе я була б не я, втратила б свою індивідуальність і що не менш головне ніколи б не дізналась як це бути татовою донечкою. У цей чудовий день хочу побажати тобі тату залишатись таким ж добрим, сміливим та мужнім. Для мене тату, ти завжди надійна підтримка та опора. Нехай життя твоє буде довгим, нехай усе те, що ти замислюєш обовʼязково втілюється та реалізується в життя», – Вікторія Власюк, керівник студентського бюро університету.
Університет Григорія Сковороди в Переяславі дякує усім татусям за гідних студентів, викладачів та співробітників нашої альма-матер – пишайтесь своїми дітьми так, як вони пишаються вами. Сердечно вітаємо вас!
