Минулого четверга, 6 квітня 2023 року, науковці Університету Григорія Сковороди в Переяславі разом з колегами та аспірантами Інституту розведення і генетики тварин імені М. В. Зубця НААН України провели науково-методологічний семінар «Сучасні виклики професійної підготовки здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти». Під час семінару науковці обговорили проблематику досліджень, можливість і перспективи співпраці.
Як розповідають організатори, спершу гості відвідали «Меморіальний музей Г.С. Сковороди» Національного історико-етнографічного заповіднику «Переяслав», надалі ж знайомилися з нашим Університетом, Музеєм історії закладу.
У роботі науково-методологічного семінару брали активну участь науковці зазначених вище установ. Так, доктор історичних наук, професор, ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур акцентував увагу на проблему реалізації програми академічної мобільності студентів і викладачів в умовах війни в Україні. Доктор сільськогосподарських наук, професор, академік НААН України, перший заступник із наукової роботи Інституту розведення і генетики тварин імені М. В. Зубця НААНУ Світлана Ковтун презентувала доповідь на тему: «Методологія сучасних досліджень у галузі біології та перспективи наукових розробок молодих учених». Доктор сільськогосподарських наук, професор, завідувачка відділу інтелектуальної власності, маркетингу інновацій та аспірантури Інституту розведення і генетики тварин імені М. В. Зубця НААН України Світлана Войтенко обговорила з учасниками науково-методологічного семінару особливості сучасної підготовки здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти в науковій установі. Головний науковий співробітник відділу інтелектуальної власності, маркетингу інновацій та аспірантури Інституту розведення і генетики тварин імені М. В. Зубця НААН України Катерина Копилова проаналізувала сучасні наукові розробки співробітників й аспірантів Інституту.
Також в рамках семінару доповіді мали й викладачі Університету Григорія Сковороди в Переяславі Ольга Шапран, Юрій Шапран, Євгенія Костик, Лариса Харченко й Антоніна Розсоха. Розглядали сучасні методологічні підходи до наукових розробок молодих учених та аспірантів; реалізація академічної мобільності в умовах воєнного стану в Україні; утворення та діяльності разових спецрад із присудження ступеня доктора філософії; експертна оцінка наукових досліджень; формування наукового світогляду здобувачів ступеня доктора філософії та особливості іншомовної підготовки аспірантів у академічній і професійній сферах тощо.
Продуктивною у рамках науково-методологічного семінару видалася дискусія здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти. Аспіранти Дмитро Солодовник, Ангеліна Несен, Микола Гладкий, Вікторія Горбачевська, Азман Ханна, Микола Сотніченко, Олександр Сухаревський, Олександр Іваненко, Інна Більченко, Микола Вінтонів, Ольга Вінтонів ділилися своїми інноваційними ідеями й презентували власні дослідження. Дискусійний характер обговорення різних проблем був цікавим як для вчених, так і здобувачів.
У рамках спільного договору про співпрацю між Інститутом розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН та Університетом Григорія Сковороди в Переяславі було визначено подальші кроки щодо удосконалення якості освіти в аспірантурі, підвищення кваліфікації молодих науковців, формування їх наукового світогляду, виконання спільних наукових досліджень, проведення навчальних практик, діяльності рад стейкхолдерів із підготовки здобувачів за відповідними освітньо-науковими програмами.
Надалі на науково-методологічному семінарі обговорювали питання перспективи створення разових спеціалізованих рад з присудження ступеня доктора філософії у закладах вищої освіти та наукових установах, якісної підготовки науково-педагогічних кадрів.
Резолюцією зібрання стала позиція щодо того, що інтереси академічної спільноти двох сторін будуть підтримуватися співпрацею із науковцями, здобувачами третього (освітньо-наукового) рівня доктора філософії, наданні сковородинівською альма-матер освітніх послуг (зокрема йдеться про курс філософії та іноземної мови – прим.авт.) для здобувачів Інституту та організації спільних інтернет-конференцій, круглих столів, методологічних семінарів, тощо.
Також розглянули можливість обміну досвідом між науково-педагогічними працівниками в процесі здійснення керівництва аспірантами, міжнародного співробітництва, залучення талановитих магістрантів до навчання в аспірантурі, використання сучасних освітніх технологій. Вважаємо, що такі зустрічі й обмін прогресивними ідеями та досвідом наукових і освітніх установ сприяє розвитку вітчизняної науки і практики.
Пресцентр відділення аспірантури та докторантури та
кафедри загальної педагогіки і педагогіки вищої школи
