14 березня 2023 року в конференц-залі імені Василя Сухомлинського Університету Григорія Сковороди в Переяславі зібралися місцеві історики та освітяни, аби обговорити актуальні питання вивчення історії України в закладах освіти.
Серед інших, до заходу долучилися керівник Фонду Миколи Томенка «Рідна країна» Микола Томенко і генеральний директор Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» Олексій Лукашевич.
Модерував роботу круглого столу кандидат історичних наук, доцент, проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності УГСП Василь Дудар. Він привітав у стінах сковородинівського університету учасників заходу і запросив до слова доктора історичних наук, професора, ректора Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталія Коцура.
«Повномасштабна війна з росією загострила дуже багато питань щодо нашого ставлення до сторінок історії України. Я думаю, у вас, як вчителів, виникає чимало запитань під час підготовки до уроків щодо того, яким чином зараз викладати історію, як переосмислити ту чи іншу дату, бо не все насправді є в підручниках – інколи доводиться подавати матеріал під власним кутом зору», – зазначає Віталій Вікторович.
На його думку, зараз такий час, коли повинні бути якісь чіткі маркери – що дитина повинна знати, коли вона випускається зі школи. Він наголосив, що на цьому заході зібралися саме ті люди, яких хвилюють проблеми, пов’язані з вивченням історії України в закладах освіти, тож висловив надію на те, що результати цієї дискусії зможуть посприяти позитивним змінам у цій сфері.
Надалі слово мав генеральний директор Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» Олексій Лукашевич.
«Недаремно ми зібралися сьогодні саме в цьому залі. Адже Віктор Петрович Коцур, багаторічний ректор університету, ще 20 років тому розповідав молодим аспірантам про те, що необхідно вносити нові струмені життя у вивчення історії», – розповідає пан Олексій, і додає: «Я в школі ніколи не працював, тому давати якісь настанови чи рекомендації не маю повноважень. Але, як пересічний громадянин, людина, яка мала педагогічний досвід, звичайно, хотів би якось освіжити викладання історії».
«Такі зустрічі повинні додати динаміки розвитку історичної освіти в Україні. А в подальшому з результатами роботи потрібно ознайомлювати представників місцевого самоврядування, і людей, які скеровують наше суспільство вперед. Ну і на завершення хотів би подякувати всім вчителям, які продовжують працювати в такий нелегкий час і, не дивлячись на всі ці негаразди, навчають наших дітей. Дякую!», – резюмує Лукашевич.
Наступним до присутніх звернувся академік НАПН України, заступник голови Національної спілки краєзнавців України, заслужений працівник освіти України, доктор історичних наук, професор кафедри історії і культури України та спеціальних історичних дисциплін УГСП Віктор Коцур. Він запропонував провести для вчителів-істориків низку семінарів по контраверсійних питаннях історії, враховуючи ті узагальнення і ті поступи, які розробили історики в світлі російсько-української війни й переосмислення нашої національної істини:
«Це буде такий постійно діючий семінар, мета якого – надати практично, методологічно, методично допомогу вчителю історії в переосмисленні тих чи інших складних питань нашої історії».
Завершив естафету вітальних слів керівник Фонду Миколи Томенка «Рідна країна» Микола Томенко, який вніс кілька цікавих пропозицій щодо викладання історії в закладах освіти. До прикладу, зробити екскурсії визначними об’єктами України складовою навчального процесу, а також частіше використовувати на уроках саме візуальну інформацію. Прийоми візуалізації допомагають робити процес навчання осмисленішим, а урок – цікавішим.
У підручниках для школярів, на думку Томенка, варто притримується позитивістського погляду на життя – розповідати більше про перемоги і звитяги українського народу. А всі інші аспекти краще вивчати в більш усвідомленому віці, наприклад, вже в університеті.
«У нас світоглядна дисципліна. І ця війна, дай Бог, буде останньою тільки тоді, коли в нас буде 99% людей, які є свідомими українцями, не буде проросійських партій, не буде московської церкви, не буде тих, хто «ждет освободителей», бо ми корінних киян зараз змушуємо українську мову вивчати», – обурюється керівник Фонду «Рідна країна», а на завершення додає, що дитина повинна не зазубрювати матеріал, а думати і свідомо його розуміти.
Після цього учасники круглого столу перейшли до доповідей і виступів. Було внесено корисні пропозиції щодо переформатування змістовного наповнення підручників з історії України для закладів загальної середньої освіти. Говорили також про застосування візуальних джерел і вивчення історичного портрету на уроках історії України. Розмірковували над реалізацією змістового компоненту історичної освіти крізь призму спеціальних історичних дисциплін і орієнталізмом української середньої освіти в сучасних умовах. Обговорювали актуальні проблеми історії України в школі і навіть використання мемів на уроках. Не обійшлося і без значення інфомедійної грамотності під час вивчення історії України.
Маємо надію, що результати цього круглого столу будуть використані для розробки нових програм та підходів до вивчення історії України в закладах освіти, а також зможуть допомогти збільшити увагу до проблеми викладання історії учням та сприяти вирішенню цих питань у майбутньому.
