Поза тим, що 2022 рік планувався як рік всесвітнього відзначення 300-річного ювілею видатного українського філософа Григорія Сковороди, він мав стати квінтесенцією ключових культурно-мистецьких та наукових подій в країні, згуртувати науковців, краєзнавців й шанувальників творчості найвидатнішого любомудра нашої нації з усіх куточків України. Звісно ж, в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі готувалися до славетного ювілею свого патрона та, спільно з Фондом «Рідна країна» і НІЕЗ «Переяслав», завчасно планували цілу серію заходів: різноманітних форумів та конференцій, конкурсів, проєктів і пленерів, видання посібників, а також створення порталу. Більшість з них не зупинила навіть війна.
Цей текст пресслужба Університету Григорія Сковороди в Переяславі підготувала спеціально для інформаційного вісника «Освітня траєкторія». У його грудневому номері про справжніх професіоналів своєї справи що об’єдналися у фахові методичні об’єднання працівників ЗФПО за спеціальностями; про нову співпраця й можливості в організації та проведенні практики здобувачів освіти в умовах сучасних викликів; про воїнів світла та добра; про студентські здобутки які наближають перемогу України, «Щедрика» та Савича і війну. Пропонуємо його вашій увазі на нашому сайті.
Please wait while flipbook is loading. For more related info, FAQs and issues please refer to DearFlip WordPress Flipbook Plugin Help documentation.
Попри усі труднощі й негаразди, які спіткали українців, УГСП продовжив свою діяльність – здобувачі дистанційно продовжували навчатися, отримувати психологічну онлайн-допомогу, долучалися до різноманітних проєктів та задумів, які підсилювали боротьбу з «орками», а також через волонтерський корпус університету чи координаційний штаб громади (його «кістяк» склали сковородинівці) допомагали усім, хто цього потребував. Навіть коли ворог був за 20 кілометрів від альма-матер, тут вирувало життя – працівники ночували в закладі, налагодили чергування, допомагали в облаштуванні укриттів, підкріплювали обороноздатність міста, відгукувалися про ситуацію у публіцистичній чи мистецькій формах. Багато хто пішов воювати в найгарячіші точки, решта – вступивши в Добровольче формування Переяславської громади №2, яке, у найтяжчі місяці боротьби на Київщині, особисто очолив ректор університету Віталій Коцур. Нині уся ця робота триває.
Варті поваги й окремі акти допомоги захисникам. У березні університет передав транспортний засіб Volkswagen Bora для потреб першого відділу Бориспільського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки ЗСУ.
Перед початком нового навчального року тут розглядалися різні варіанти організації освітнього процесу. Зважаючи на відносно спокійну безпекову ситуацію й бажання здобувачів та співробітників бачитися наживо, зупинилися на варіантах очного і змішаного навчання. Заклад має два повноцінних укриття, де водночас можуть знаходитися понад півтори тисячі осіб. Тут є безкоштовний Wi-Fi від партнерів, можливість підключення проекторів, вбиральні (зокрема інклюзивні – прим. авт.) та пандуси для категорій осіб, яким вони необхідні.
Попри війну в Україні, сковородинівська родина не збилася з «ювілейного курсу» свого патрона – від січня тут тривала низка заходів приурочених до 300-річчя Сковороди. Приміром у п’ятницю, 21 січня 2022 року тут презентували «Щорічник ділового українця. Григорій Сковорода» від Фонду Миколи Томенка «Рідна країна» та переклад болгарською мовою праці «Байки і трактати» Григорія Сковороди від видавництва «КВЦ» (м. Софія, Болгарія) у перекладі Дімітра Хрістова та Маріана Петрова. Презентувала видання українська письменниця та перекладачка Анна Багряна. Таким чином, зі стін УГСП «стартував» всеукраїнський марафон «Сковорода-300».
«У цій праці представлено байки і трактати Савича – це майже академічне видання. Я брала участь при його підготовці як консультантка, бо виникали певні складнощі – мова Сковороди ж відрізняється від сучасної. Бачила цю книгу на найвиднішому місці у найпопулярнішій і найбільшій мережі болгарських супермаркетів. Також вона є в найпоширеніших мережах болгарських онлайн та офлайн книгарень, що, звісно ж, не може не тішити. Хоча, з іншого боку, поряд з цим активно працює російська пропаганда, а тому роботи там ще не початий край. Підкреслю, що болгарські видавці мають чималий інтерес до перевидання українського, і це не єдина перевидана праця як Сковороди, так і загалом», – зазначила тоді Анна Багряна.
Що ж до презентації «Українського щорічника-2022», то, серед інших, інформацію, зібрану у ньому, упорядковували науково-педагогічні працівники та здобувачі Університету Григорія Сковороди – поза численними сковородинівськими згадками з історії нашого закладу, лише творчих художніх робіт сковородинівців на сторінках щорічника понад півсотні.
18 травня, в рамках Всеукраїнського марафону «Сковорода-300» до УГСП з робочим візитом завітав міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет. 20-21 липня 2022 року делегація Університету Григорія Сковороди в Переяславі за сприяння ректора Віталія Коцура відвідала визначні сковородинівські місця в Україні – історичну батьківщину і місце, де прожив останні дні та знайшов вічний спочинок мандрівний філософ Григорій Сковорода. Раніше, 21 квітня 2022 року, у селі Ковраї на Черкащині поряд зі школою, де діє музей Мислителя, за участі команди університету було висаджено 30 саджанців дубів, які надало Черкаське лісництво.
19 серпня 2022 року, у меморіальному музеї Г. С. Сковороди НІЕЗ «Переяслав» презентували брошуру «Афоризми Григорія Сковороди» та новий наклад путівника по меморіальному музею Г. С. Сковороди у Переяславі. У презентованому виданні упорядниками на основі аналізу двотомника творів Григорія Сковороди, виданого у 2005 році Інститутом літератури імені Т. Г. Шевченка, Національної академії наук України, зібрано понад 200 афоризмів мандрівного філософа, які тематично розподілені на 8 груп: про людину, про віру і Бога, про мудрість, про істину, про любов, про щастя, про дружбу та співпрацю. Воно розраховане на широке коло читачів.
На початку осені, 5 вересня, ректор університету Віталій Коцур мав виступ у відомій київській книгарні «Сяйво книги», де проходив урочистий захід з нагоди 300-річчя визначного українського філософа Григорія Сковороди. 16 вересня 2022 року в конференц-залі імені Василя Сухомлинського Університету Григорія Сковороди в Переяславі розгорнув роботу Всеукраїнський науково-практичний семінар «Григорій Сковорода – роздуми про особистість», який було організовано спільно із Національною Академією педагогічних наук України та Національним історико-етнографічним заповідником «Переяслав». Робота семінару вийшла за межі конференц-зали в онлайн форматі. У роботі семінару взяли участь академіки Національної Академії педагогічних наук України, науковці університету та наукові співробітники Науково-дослідного відділу «Меморіальний музей Г. С. Сковороди» Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав».
Уже не один рік об’єднують науковців-дослідників творчого доробку нашого любомудра Григорія Сковороди в стінах УГСП ХХІ Міжнародна науково-практична конференція «Сковородинівські читання» й IX Конкурс студентських творчих робіт «З іменем Сковороди крокуємо у майбутнє». На жаль, цьогоріч ці довгоочікувані події овіяні не лише війною, а й втратою незмінного організатора читань – академіка Академії вищої освіти України, відмінника народної освіти України, доктора філологічних наук, професора, сковородинознавця, літературознавця-медієвіста, рухівця, просвітянина Миколи Корпанюка, серце якого зупинилося 25 липня 2022 року. Конференція збагатила усіх приємними зустрічами, змістовними секційними засіданнями та сенсовими позапанельними розмови, змістовною культурною програмою, неперевершеними виставками творчих робіт сковородинівців – переможців конкурсу, екскурсіями музеями та історичними місцями Переяслава та іншими якісними атракціями.
За кілька днів потому ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур разом з студентським самоврядування університету, усіма охочими студентами висадили 27 саджанців, люб’язно наданих шевченківським лауреатом, кобзарем Василем Нечепою.
За ініціативи та співучасті Університету Григорія Сковороди в Переяславі було видано та представлено у відкритому доступі для користувачів ряд нових видань щодо відзначення 300-річчя від дня народження мислителя: Хрестоматійне видання пізнавального характеру «Григорій Сковорода і Переяславщина» створене на честь 300-літнього ювілею від дня народження Григорія Савича Сковороди; Григорій Сковорода (1722–1794) : наук.-допом. біобібліогр. покажчик у 2-х частинах. Ювілейне біобібліографічне видання висвітлює життєвий і творчий шлях українського мандрівного філософа-мислителя і педагога-просвітителя Григорія Савича Сковороди. Покажчик містить бібліографію творів великого гуманіста, літературу про його життя і творчість, матеріали про увічнення його пам’яті та перелік бібліографічних видань, які знаходяться у фондах університетської бібліотеки, Центру Сковородинознавства, Меморіального музею Г. С.Сковороди, Меморіального музею архітектора В. Г. Заболотного в м. Переяславі; Переяславські Сковородинівські студії : зб. наук. праць, учасників Міжнародної конференції «ХХІ Сковородинівські читання», приурочених до 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди. У Збірникові наукових праць Міжнародної конференції «XХІ Сковородинівські читання» проаналізовані актуальні питання внеску Г. Сковороди в національні літературу, філософію, художню мову. Надрукований новий переклад «Декілька творів Сковороди в рукописах, які знаходяться у бібліотеках Румунії» Ласло-Куцюк Магдалини (переклав Євсебій Фрасинюк).
Поза тим, команда УГСП долучилася до створення науково-освітнього порталу «Григорій Савич Сковорода», у якому акумульовано цілісну базу знань про феномен мислителя.
Уже на фінішній прямій, напередодні ювілею Савича в УГСП цілий тиждень відбувалися змістовні події. 29 листопада 2022 року однією з родзинок Всеукраїнського марафону «Сковорода 300» зустріч з публіцисткою, прозаїком, поетесою, авторкою досліджень історії України, громадською діячкою Наталією Дзюбенко-Мейс. Упродовж півтори години в укритті закладу, звідки подія транслювалася онлайн, вона говорила з присутніми про світ Сковороди та його сучасне прочитання, ділилася власними поезіями, відповідала на питання.
«Нині рік Сковороди – нашого перворозуму. Попри війну і втрати, ми стали мудрішими. Я дуже рада, що, незважаючи на болячки і кривди, ми повертаємося до Григорія Сковороди і відзначаємо 300 років як наше велике національне свято. Хай не на площах чи оперних театрах, а в підвалах – я знаю, що ви запам’ятаєте ці вечори і передасте цю пам’ять своїм дітям», – поділилася роздумами пані Дзюбенко-Мейс.
Через день віртуальним гостем нашого університету став генеральний директор, співзасновник та композитор ІТ стартап проєкту (мобільного додатку) «Аудіоказки Українською» з найбільшою колекцією аудіоказок українською, співак, один з найкращих кінокомпозиторів країни, мультиінструменталіст, викладач музики, продюсер, учасник гуртів ТНМК, НеДіля, АСТАРТА та інших, один з найкращих мелодистів України, що має власну музично-терапевтичну методику навчання дітей та альтернативу школу музики, Едуард Приступа (Діля).
«У кожній культурі, кожній нації має бути свій супергерой, своя суперлюдина. У нас це Григорія Сковорода – ми маємо не тільки цим пишатися, а й розповідати про його творчість, про його філософські здобутки в усіх можливих напрямках. Це мають бути різні аудіо-оповідання, пісні на слова Сковороди, адже деякі його твори дуже гарно лягають на мелодії», – ділиться своїми думками Едуард Приступа.
За день до ювілею в закладі розгорнулася робота культурно-мистецького форуму «Сковорода 300». Серед інших, на запрошення Університету Григорія Сковороди в Переяславі, почесним гостем у цей день став Президент України Володимир Зеленський.
«Творчість Сковороди залишається актуальною й сьогодні. Перефразовуючи найвідоміші слова філософа, хоч би як окупанти не намагалися нас зловити, – їм нас не спіймати. Ми обов’язково вистоїмо», – підкреслив Володимир Зеленський. А також додав: «Історію нашої держави створюють і передають люди. Сковорода – один із тих видатних людей, які несуть цю історію 300 років, несуть українське. Він несе вогонь знання й пізнання. І коли ти хочеш зрозуміти, яка Україна, чим вона живе, як надихає, ти можеш зрозуміти це завдяки думкам, книжкам, картинам, мистецтву, пісням».
У цей день у фойє корпусу №1 закладу представили арт-проєкт «Сад божественних пісень» – просторову інсталяцію з елементами флешмобу. «Григорій Сковорода – філософ нації» – таку назву має сучасний вітраж Заслуженого майстра народної творчості України Оксани Лєбєдєвої та її помічника, магістранта Віктора Смірнова, які презентували у надземному переході між 1 та 2 корпусами університету. Поза тим, відзначили переможців конкурсів студентських наукових та художніх робіт з нагоди 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди. Справжньою родзинкою, що додала культурологічного змісту та музичних фарб відзначенню 300-річчя Сковороди стала святкова концертна програма від митців факультету педагогічної освіти, менеджменту і мистецтва. Найперше, вразив масштабний понад тридцятиголосий хоровий колектив кафедри мистецьких дисциплін і методик навчання. Музична композиція на мелодії Григорія Сковороди долинала з флейти студента, артиста симфонічного оркестру Черкаської обласної філармонії Дениса Цибульникова. «Українську думу» виконувала у супроводі бандури магістрантка Лідія Гапончук. Художнім читанням поезій та прози про Савича авторства Наталії Валітовської та Василя Каюкова полонила серця залу студентка Юлія Цупро.
Поза тим, чи не цілий рік у аудиторіях факультету педагогічної освіти, менеджменту і мистецтва розгорнули свою роботу мистецькі локації до 300-річчя з дня народження Григорія Сковороди, а укриття №1 УГСП з листопада наповнилося «Творчістю яка надихає» – мова про арт-виставку здобувачів та викладачів сп. «Образотворче мистецтво» зазначеного факультету, яким наповнився простір новоутвореного «Пункту незламності» в альма-матер.
Попри війну в Україні, ми маємо пам’ятати про тих, хто є фундаментом нашої національної свідомості. Думки і погляди Сковороди потрібно максимально поширювати, аби світ не забував про його внесок в європейську культурну спадщину. Українці – люди серця, тому мають берегти свої традиції, національні культурні й духовні надбання заради нашого майбутнього, заради збереження нашої історії та державності.
