Григорій Сковорода – самобутнє явище української культури, родоначальник і філософії серця, і філософії людини, і філософії життя. Савич є одним із символів України, він збагатив її філософську думку та літературу, заклав основи української культурної традиції. Актуальність Сковороди проявляється і в умовах нинішньої технологічної цивілізації, бо ж своїми поглядами випередив час на декілька століть, а в рік відзначення, за місяць до дати 300-річчя з дня його народження, й поготів.
Близько опівдня, 3 листопада 2022 року, в столичній Національній бібліотеці України для дітей в рамках Всеукраїнського марафону «Сковорода-300», відбулася Бібліосковородіада «Сковородинівські вештанки». Захід став спробою неосократичного діалогу, який поставив на меті об’єднати дітей і дорослих – патріотів, а також став своєрідним протестом проти спроб привласнення спадщини великого філософа ідеологами «русского мира».
Як і було анонсовано, сковородинівський день у бібліотеці стартував з презентації книжкової виставки творчого доробку Г.Сковороди з фондів Національної бібліотеки України для дітей, відкриття мистецької виставки – «Основи» заслуженого художника України, лауреата Міжнародної літературної премії ім. Григорія Сковороди «Сад божественних пісень», професора кафедри живопису Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури Генрі Ягодкіна та дитячих малюнків вихованців творчих об`єднань відділу декоративно-прикладного і образотворчого мистецтва Центру позашкільної роботи Святошинського району міста Києва «Байки Григорія Сковороди».
«Понад 20 проникливих полотен Генрі Ягодкіна сповнені роздумів про природу людського щастя і зміст життя, про загальнолюдські цінності землі наших пращурів, втілені в образі Сковороди. Генрі Миколайович – справжній літописець у живописі. До речі, усі в родині Ягодкіних – і дружина, Ганна Носенко-Ягодкіна, і донька, Тетяна Ягодкіна, і зять, Геннадій Титов, – художники. Тобто, це ціла мистецька династія. Навіть онука Іванка вже впевнено тримає пензель, доповнюючи родинну живописну скарбницю «символічними» творами» – захоплено розповідає генеральна директорка Національної бібліотеки України для дітей Алла Гордієнко.
Поза тим, вихованці читацького об’єднання Театру-студії «БіБаБо» читали твори Сковороди, віддана читачка НБУ для дітей, 8-річна Мирослава, грала на скрипці, наслідуючи мислителя, а соліст Київської опери Роман Лещов акапельно й мурашково виконав твір «Ангели знижайтесь» зі збірки «Сад божественних пісень». Принагідно, творчі роботи будуть розміщені у виставковій галереї бібліотеки на ІІ поверсі до 3 грудня. Усі відвідувачі зможуть досхочу намилуватися художніми доробками, на які надихнув Сковорода.
Продовженням заходу стала дискусія в креативному укритті бібліотеки про феномен Григорія Сковороди відомих в Україні людей – послідовників і популяризаторів безсмертної спадщини великого сина українського народу, презентація програми осінніх читань «Сковородинівські вештанки», відеозамальовка грандіозної роботи НБУ для дітей зі збереження та промоції творчої спадщини Григорія Савича, жваве спілкування і обговорення.
«Змістовно-насиченим видалося спілкування. Навіть відключення від електромережі не змогло завадити у колі живої розмови нашому єднанню і просвітницьким намірам. Цей захід став спробою неосократівського діалогу, який, безперечно, об’єднав дітей і дорослих – патріотів навколо особистості Григорія Савича, а також висловив протест проти спроб привласнення спадщини великого філософа ідеологами «русского мира». Залишатися ясними душею, не дивлячись ні на що, – головне послання Григорія Савича до нас теперішніх. Тим і прекрасний Григорій Сковорода, секрет мудрості якого ми розгадуємо вже 300 років» – декларують організатори за підсумками зібрання.
Слід зазначити, що серед запрошених гостей заходу не бракувало представників НІЕЗ «Переяслав», Університету Григорія Сковороди в Переяславі, Національного літературно-меморіального музею Г. С. Сковороди, Чорнухинського літературно-меморіального музею Г.С. Сковороди, Музею-майстерні І.П. Кавалерідзе, Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України, Національного інституту літератури ім. Т. Шевченка, Національної спілки письменників України, Національної спілки художників України, Святошинської РДА, громадських діячів, волонтерів, видавців, представників засобів масової інформації тощо. Він зібрав та об’єднав у любові до української культури і книги відомих людей – поціновувачів і популяризаторів спадщини великого українця. Подія відбувалася із дотриманням вимог військового стану та протиепідемічних заходів.
Микола Томенко – засновник «Фонду Миколи Томенка «Рідна країна»»; Олесь Доній – голова Мистецького об’єднання «Остання Барикада», голова Центру досліджень політичних цінностей; Борис Войцехівський – культуролог, член Національних спілок краєзнавців і журналістів України, почесний громадянин смт Чорнухи, почесний громадянин м. Переяслава, багаторічний помічник та соратник М.І. Сікорського; Костянтин Чернявський – голова НСХУ, заслужений художник України, кандидат мистецтвознавства; Генрі Ягодкін – заслужений художник України, лауреат Міжнародної літературної премії ім. Григорія Сковороди «Сад божественних пісень», професор кафедри живопису Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури – далеко не всі впізнавані, фахові та талановиті персоналії які відвідали захід. У онлайн-режимі до заходу приєдналися обласні бібліотеки України для дітей, керівники громад та культурно-освітніх інституцій Полтавщини та Харківщини, вчителі загальноосвітніх закладів освіти Шевченківського району м. Києва, організатори дитячого читання.
Сковородинівську ж альма-матер репрезентували ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур; відповідальний секретар приймальної комісії Університету Григорія Сковороди в Переяславі Валентина Губенко та директорка бібліотеки Університету Григорія Сковороди в Переяславі Ольга Шкира. Бібліотека Університету Григорія Сковороди в Переяславі привезла столичним колегам безцінні книжкові видання, керівники альма-матер – знамениту переяславську сову.
УГСП та Національна бібліотека України для дітей уклали типовий договір про співпрацю, завдяки якому триватиме узгоджена співпраця у сфері культури, освіти та науки з метою ефективного використання спільних можливостей щодо сприяння подальшому розвитку наукового та інноваційного потенціалу, у тому числі в спільному проведенні наукових досліджень. Про усі поступи цього процесу розповідатимемо на нашому сайті.
