Понад 30 років минуло з моменту аварії на Чорнобильській АЕС, але її наслідки залишаються предметом обговорення світової та української наукової спільноти. 26 квітня 2022 року об 11:00 з нагоди 26-річниці трагедії в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі на платформі Zoom розпочнеться ІІ Всеукраїнський круглий стіл «Роковини Чорнобильської катастрофи». У ході заходу планується обговорення історичних, біологічних, екологічних аспектів Чорнобильської катастрофи, а також ядерної безпеки України.
Захід буде організовано навчально-науковим відділом спільно з кафедрою медико-біологічних дисциплін та валеології за сприяння Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», кафедри біології, методології та методики навчання, кафедри географії, екології і методики навчання, кафедри історії і культури України та спеціальних історичних дисциплін, кафедри політології, кафедри документознавства та методики навчання.
Серед заявлених доповідачів та тематики їх виступів: Юрій Козубенко – кандидат історичних наук, доцент кафедри медико-біологічних дисциплін і валеології («Вплив радіоактивного опромінення на організм людини. Засоби захисту та профілактики радіаційного зараження»); Марина Навальна – доктор філологічних наук, професор кафедри документознавства та методики навчання («Чорнобиль у вогні: минуле і сьогодення»); Леся Коцур – кандидат історичних наук, доцент кафедри політології («Роль «мирного» атому під час нової фази російсько-української війни»); Валентина Молоткіна – доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії і культури України та спеціальних історичних дисциплін («Чорнобильська катастрофа як потужний політичний фактор суспільного життя»; Людмила Воловик – кандидат географічних наук, доцент, завідувач кафедри географії, екології і методики навчання («Вплив радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи на природні ландшафти Київської області); Олена Дзюбенко – кандидат біологічних наук, доцент кафедри біології, методології та методики навчання («Цитогенетичні порушення у гідробіонтів різного трофічного рівня за умов зони відчуження») та Наталія Юхименко – старша наукова співробітниця музею пам’яті Поліського району Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» («Чорнобильська трагедія: пам’ять, меморіалізація та погляд у майбутнє»).
У пам’ять про подвиг і на вічну пам’ять героям, що віддали своє життя у боротьбі з цією техногенною катастрофою запрошуємо до обговорення на платформі Zoom: https://bit.ly/3MpLE7P
Meeting ID: 792 3122 8383
Passcode: uK50mW
Пам’ятаймо, що людське життя – безцінне, і будь-які експерименти та наукові впровадження перш за все мають бути безпечними для людства, для нашого майбутнього, для життя на планеті Земля. Нам важливо пам’ятати та гучно говорити про це світу завжди, а поготів в умовах війни.
Довідково. Чорнобильська катастрофа — найбільша екологічна катастрофа сучасності, яка трапилася о 00 год. 23 хв. 26 квітня 1986 року, коли вибухнув реактор 4- го енергоблоку Чорнобильської АЕС. Великий викид радіоактивного пилу (в тому числі йоду 131, цезію 137, стронцію 90) піднявся на висоту 1500 м і був перенесений вітром до Скандинавії, Центральної та Південно-Східної Європи, Північної Італії. Спершу комуністичне керівництво України та СРСР намагалося приховати масштаби трагедії, але після повідомлень про Чорнобильську катастрофу американськими та європейськими засобами масової інформації розпочалася евакуація близько 130 тис. мешканців Київської області із заражених районів. Радіоактивного ураження зазнали близько 600 тис. осіб, насамперед ліквідатори катастрофи (пожежники, військові, фахівці, котрі гасили пожежу, дезактивували місцевість, споруджували захисний комплекс – Саркофаг). З обороту вилучено близько 5 млн. га землі (навколо АЕС створена 30-км зона відчуження).
