Учора, 20 квітня 2022 р., сплинуло 400 років від дня смерті відомого українського полководця й гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, який відіграв важливу державотворчу та націєтворчу роль в історії України. У цей день, за ініціативи Фонду Миколи Томенка «Рідна країна», Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», Державного історико-культурного заповідника «Трахтемирів», Православної церкви України та Університету Григорія Сковороди в Переяславі у колишній гетьманській столиці, Трахтемирові, відбулося пошанування історичних подвигів Сагайдачного.
Про поступ Сагайдачного, пам’ять про нього та важливість пошанування цієї історичної постаті з погляду на події сьогодення у огляді кандидата історичних наук, доцент кафедри політології та публічного управління Лесі Коцур.
Першочергово учасники комеморативного зібрання відвідали пам’ятник присвячений «Гетьману Петру Конашевичу-Сагайдачному і його козакам в ознаменування 400-річчя перемоги над московитами». Із вступним словом до присутніх звернувся Микола Томенко, який наголосив, що постать Сагайдачного в умовах сьогодення відіграє важливу символічну й виховну роль, адже сьогодні, як і за життя П. Сагайдачного Україна боронить свою землю від московської навали. Більш детально погляди промовця на означену проблематику М. Томенка викладені у його статті «Нетиповий гетьман України».
Наступним до слова був запрошений співробітник НІЕЗ «Переяслав», дослідник козацтва Анатолій Іваненко. Він звернув увагу на те, що пам’ять про подвиги козаків потрібно відновлювати в культурному й музейному просторі України. У продовження цієї думки, проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності Університету Григорія Сковороди в Переяславі Василь Дудар відзначив, що відновлення пам’яті про героїчну добу козацтва справді вкрай необхідне. Особливу увагу він звернув на тих лідерів козацтва, які ходили в походи проти Московії. Адже, як відомо, радянська історіографія свідомо замовчувала діяльність цих представників козацтва. Також, пам’ять про їхні постаті витирали з підручників з історії України, або ж надавали їм нового ідеологічно забарвлення, з метою поставити на службу Кремля.
Оскільки Петро Конашевич-Сагайдачний був відданим прихильником православної віри, то чималу увагу приділяв церковним питанням. Як наслідок, у період свого гетьманування він відновив Митрополію Київської православної церкви на чолі з Йовом Борецьким. Для сучасної Православної церкви України, яка тільки нещодавно повернула собі автокефалію ця діяльність гетьмана є вкрай важливою. На знак подяки Сагайдачному за його вірність православ’ю та Київській митрополії, отець ПЦУ Сергій провів богослужіння. Його молитви лунали до Бога, аби той захистив український народ від російської агресії, послав сили українським воїнам та дарував вічну пам’ять усім, хто загинув під час російсько-української війни, яка триває з 2014 р. й донині. Враховуючи те, що слово «Сагайдачний» символізує перемогу, отець Сергій просив у святого Петра перемоги для України у цій війні проти росії. Окремо, присутні помолилися за тих українців і особливо дітей, котрі перебувають в російській облозі під загрозою смерті.
Поза локацією де знаходиться пам’ятник гетьману Петру Конашевичу-Сагайдачному, учасники зібрання відвідали місце пам’яті і совісті українського народу – козацькі могили Трахтемирова та пам’ятні знаки на пагорбах Дніпра, які є символами козацької столиці.
Історія українсько-російських відносин – це історія постійної боротьби, в якій Україна обов’язково повинна перемогти. Показовим у цьому сенсі є й досвід походу на Москву у 1618 р. Петра Конашевича-Сагайдачного, який мав реальний шанс розгромити Московську державу, однак не використав його. Проте, здобутком його часу було повернення Чернігівщини та Сіверщини до складу українських земель, які й зараз у складі України.
Примітно, що у 2014 р., коли росія анексувала український Крим, то у першу чергу 26 квітня демонтувала пам’ятник Петру Конашевичу-Сагайдачному, відкритий в Севастополі у 2008 р.. Пізніше міська влада Харкова перевезла споруду до свого міста та встановила у сквері на Гімназійній набережній, яка водночас розташована на лівому березі річки Харків між Московським проспектом та Харківським цирком.
Сподіваємося, що цей символізм не випадковий і Україна завершить розпочату Петром Конашевичем-Сагайдачним звитягу!
Леся Коцур,
кандидат історичних наук, доцент
