Сьогодні, 15 лютого, передчасно пішла в засвіти колишня викладачка нашого університету, філолог та літератор, співзасновниця літературної студії «Дитинець», фундаторка газети нашого університету «Педагогічні обрії» Ольга Будугай. У вересні 2021 року у вченої і письменниці було виявлено рак шлунку.
Ольга Дмитрівна народилася 4 лютого 1964 року в місті Гуляйполі Запорізької області в сім’ї вчительки математики Раїси Іванівни та робітника Дмитра Павловича Савченків.
У 1981 році закінчила із золотою медаллю Гуляйпільську СШ №1. У 1986 році стала вчителем французької та німецької мов, закінчивши з відзнакою Запорізький державний університет. У тому ж році переїхала жити в Бердянськ, де створила сім’ю з Ігорем Ковтуном – цікавою й багатогранною особистістю. Разом із першим чоловіком та його друзями захопилася вивченням східної філософії, тайцдзи-цюань, відвідувала заняття аматорського театру юного глядача «Данко».
У 1995 році побралася з Андрієм Будугаєм. У 1997 році, після завершення навчання в Бердянському державному педагогічному інституті, стала вчителем української мови і літератури. У 1997 році в подружжя Будугаїв народився син Богдан. У вересні 2001 року (через хворобу сина – ранній дитячий аутизм) родина переїхала жити до Києва, у жовтні 2003 року – до Переяслава-Хмельницького, а в липні 2012 року – до Білої Церкви.
Викладала французьку й німецьку мови в Бердянську – у школі-інтернаті, у ЗОШ №1 і №9, Центрі дитячо-юнацької творчості, в Києві – у Національному авіаційному університеті. Працювала науковим співробітником Бердянського краєзнавчого музею, диктором і кореспондентом Бердянського телебачення. Викладала українську літературу в Бердянському державному педагогічному інституті, а з 2003 по 2012 роки – у Переяслав-Хмельницькому державному педагогічному університеті імені Григорія Сковороди. Надалі викладала німецьку мову і латину в Білоцерківському інституті економіки та управління Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна».
Почала писати школяркою: у 3-му класі з’явився перший вірш, а в 4-му – перша стаття в газеті. Керувала літстудіями в Бердянському державному педагогічному інституті («Стилос») і ЦДЮТ («Неопалима купина»), у Національному педагогічному університеті («Лінгвотаж»), а з листопада 2003 року по травень 2012 року керувала створеною нею літстудією «Дитинець» у Переяслав-Хмельницькому державному педагогічному університеті. Разом із чоловіком були активними авторами та свого часу – редакторами офіційного видання нашого університету «Педагогічні обрії».
Ольга Будугай залишиться з нами на сторінках літературних, краєзнавчих та наукових праць, створених разом із чоловіком, серед яких – видані в Переяславі в друкарні ПП «СКД» три поетичні збірки: у 2008 році – «Сторінки історії Запорозького козацтва», а у 2010 – «Святковий вінок» і «Слова – світи».
Складно знайти такі слова, які б змогли зменшити біль, коли зупиняється серце найріднішої людини, яка віддавала всю свою любов, підтримувала та завжди була поруч. Нині, у цю важку хвилину, Університет Григорія Сковороди в Переяславі низько схиляє голову у скорботі. Нехай опіка Всевишнього полегшить гіркоту втрати найдорожчої для чоловіка, сина і всіх, хто знав покійну, людини, а наші молитви та щирі співчуття полегшать родинне горе.
Світлий, добрий спомин про Ольгу Будугай та її внесок у поступ нашого закладу завжди житиме в серцях усіх сковородинівців, які її знали, любили і поважали.
Прощання з Ольгою Дмитрівною відбудеться завтра, 16 лютого, о 10:00 біля моргу міста Біла Церква.
