Під час чергового засідання ректорату, 20 вересня 2021 року, проректор з навчально-методичної роботи Вячеслав Різник доповів про навчально-методичне забезпечення освітнього процесу. «Важливим компонентом забезпечення ефективності освітнього процесу та підготовки фахівців в Університеті є розвиток навчально-методичного забезпечення», – відмічає проректор.
«Забезпечення освітнього процесу якісними науковими та методичними розробками (робочими програмами навчальних дисциплін, програмами практик, матеріалами до проведення практичних занять, підручниками, навчальними посібниками, довідниками, методичними рекомендаціями тощо) є важливою складовою забезпечення якості освітнього процесу. При цьому сьогодні складно уявити процес удосконалення навчально-методичного забезпечення та забезпечення його доступності і відкритості без застосування сучасних інформаційних технологій, розміщення електронних версій навчально-методичних комплексів навчальних дисциплін на визначених освітніх онлайн платформах, зокрема в системі Moodle» – зазначає Вячеслав Різник, додаючи, що методична робота відноситься до основних видів робіт науково-педагогічних працівників разом з навчальною, науковою, виховною та організаційною. Відповідно до чинних нормативних документів щодо планування роботи науково-педагогічних працівників, обов’язковим є планування певного обсягу методичної роботи на навчальний рік. Відповідно, з метою якісного забезпечення викладання навчальних дисциплін, обов’язком кожного науково-педагогічного працівника є підготовка якісних навчальних та методичних матеріалів.
Проректор попросив науково-педагогічних працівників оперативно завершити роботу щодо удосконалення змісту навчання, а саме оновлення науково-методичного забезпечення, зокрема, лекційних матеріалів, прикладних програм із дисциплін фахової підготовки, планів семінарських та практичних занять, тематики контрольних, курсових робіт та курсових проектів, підсумкової атестації, інформаційних та наочних матеріалів, переліків питань для перевірки знань здобувачів тощо. Також слід поповнити навчально-методичну базу організації самостійної роботи студентів та провести роботу щодо наповнення практичних занять завданнями аналітичного, проблемного та ситуаційного характеру.
Вячеслав Володимирович нагадав, що відповідно до Законів України «Про освіту» та «Про вищу освіту», заклади вищої освіти мають право самостійно вирішувати питання складу та змісту навчально-методичного забезпечення освітнього процесу з урахуванням вимог законодавства. Основним документом навчально-методичного забезпечення дисципліни, передбаченим освітнім законодавством, є робоча програма навчальної дисципліни. Зокрема РПНД згадується у Законі «Про вищу освіту» (п. 12. ч. 3 с. т 34, ст. 32, п. 10, ч. 2). Вимоги до змісту РПНД були встановлені п. 38 Ліцензійних умов попередньої редакції (програма навчальної дисципліни, заплановані результати навчання, порядок оцінювання результатів навчання, рекомендована література (основна, допоміжна), інформаційні ресурси в Інтернеті). Також дані вимоги відображені у окремому додатку до листа МОН 1/9-434 від 09.07.2018 року «Щодо рекомендацій з навчально-методичного забезпечення».
Слід зазначити, що в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі вимоги до навчально-методичного забезпечення відображені у положенні «Про навчально-методичне забезпечення навчальних дисциплін/освітніх компонентів». Воно є ключовим інституційним документом, який регламентує вимоги до змісту та наповнення навчально-методичного забезпечення.
Обов’язковими компонентами навчально-методичного забезпечення, передбаченими в університеті є: робоча програма навчальної дисципліни (включаючи навчальну програму, заплановані результати навчання, порядок оцінювання, літературу, інформаційні ресурси) та контрольні завдання для оцінювання знань здобувачів.
Виходячи з необхідності ефективного забезпечення освітнього процесу, викладач, кафедра, група забезпечення визначають і інші компоненти: підручники, навчальні посібники, а також авторські матеріали, розроблені викладачем (конспекти лекцій; методичні вказівки та рекомендації; індивідуальні завдання; збірники ситуаційних завдань (кейсів); приклади розв’язування типових задач чи виконання типових завдань; комп’ютерні презентації); ілюстративні матеріали; каталоги ресурсів тощо;
Навчально-методичне забезпечення зберігається на кафедрі, яка забезпечує викладання дисципліни у групи забезпечення ОП та на електронних ресурсах.
Вимоги до структури РПНД прописані у відповідному університетському положенні та включають такі складники:
– загальна інформація: назва навчальної дисципліни, заклад вищої освіти, факультет, кафедра, освітня програма (для обов’язкових дисциплін), інформація про погодження та затвердження, мова навчання;
– розробник(и) – викладач чи викладачі, які розробили робочу програму;
– мета вивчення дисципліни;
– обсяг дисципліни в кредитах ЄКТС та його розподіл у годинах за формами організації освітнього процесу та видами навчальних занять;
– статус дисципліни: обов’язкова чи вибіркова;
– передумови для вивчення дисципліни (перелік дисциплін, які мають бути вивчені раніше, перелік раніше здобутих результатів навчання);
– очікувані результати навчання з дисципліни;
– критерії оцінювання результатів навчання;
– засоби діагностики результатів навчання, зокрема, методи їх демонстрування;
– програма навчальної дисципліни: основні теми дисципліни, у тому числі (за наявності) теми практичних, семінарських та лабораторних занять, орієнтовна тематика індивідуальних та/або групових завдань;
– форми поточного та підсумкового контролю;
– інструменти, обладнання та програмне забезпечення, використання яких передбачає навчальна дисципліна (за потребою);
– рекомендовані джерела інформації.
«РПНД мають щорічно оновлюватися з урахуванням результатів моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм і, зокрема, отриманих від здобувачів освіти та інших стейкхолдерів побажань і зауважень. У окремих випадках, за рішенням закладу вищої освіти, робочі програми можуть затверджуватися на декілька (до п’яти) років, а щорічні оновлення оформлюватись у вигляді додатків до них.
На окрему увагу заслуговує навчально-методичне забезпечення практичного навчання здобувача вищої освіти – тут основними документами є наскрізна програма практики та робочі програми практик, а також методичні вказівки до проходження практик і підготовки звітних матеріалів. Наскрізна програма практики є основним нормативним та навчально-методичним документом ЗВО, який визначає концептуальні засади практичної підготовки фахівця певної спеціальності відповідно до освітньої програми, регламентує послідовність, згідно навчального плану встановлює тривалість і терміни проведення різних видів практик, для кожного виду практик зазначає мету, очікувані результати, загальні та предметні компетентності, на формування яких вона націлена, стисло характеризує зміст практичної підготовки загалом та за окремими видами практики зокрема. Наскрізна програма практик розробляється випусковою кафедрою та за погодженням з гарантом освітньої програми спеціальності рекомендується до затвердження вченою радою вишу. До розроблення наскрізної програми також можуть залучатися інші кафедри, які беруть участь у методичному керівництві на різних етапах її реалізації, висококваліфіковані фахівці підприємств, установ та організацій, які визначені в переліку можливих баз практик, потенційні працедавці (стейкхолдери)» .
Також звертаємо Вашу увагу на необхідність якісної підготовки робочих програм практик, які розробляються на основі наскрізної програми практик згідно діючого навчального плану з метою визначення змісту та організаційних засад певної практики. Для студентів та керівників практики робоча програма практики є основним навчально-методичним документом, на підставі якого розробляються інші методичні документи. У змісті робочої програми обов’язково мають зазначатися бази практик, враховуватися їхні особливості та специфіка професійної діяльності за фахом. Робоча програма практики розробляється випусковою кафедрою. До розроблення робочої програми також можуть залучатися інші кафедри, які беруть участь у методичному керівництві окремими змістовими модулями цієї практики, а також висококваліфіковані фахівці підприємств, установ та організацій, які визначені в переліку баз практик» – акцентував увагу присутніх проректор, попросивши завідувачів кафедр та деканів факультетів забезпечити завершення оновлення навчально-методичного забезпечення освітнього процесу. Поза тим, просять забезпечити здобувачам вищої освіти вільний та зручний постійний доступ до робочих програм та іншого навчально-методичного забезпечення навчальних дисциплін. Реченець – до 1 жовтня 2021 року.
Нагадуємо, що, відповідно до інституційних нормативних документів, усі робочі програми навчальних дисциплін мають бути рекомендовані Навчально-методичною радою та погоджені проректором з навчально-методичної роботи.
