У п’ятницю, 18 червня 2021 року о 11:00 у конференц-залі імені Василя Сухомлинського відбувся теоретико-методологічний семінар «Сучасна українська історіографія: тенденції, проекти, ризики», долучитися до якого організатори – Інститут історії України Національної академії наук України та Університет Григорія Сковороди в Переяславі запросили усіх охочих сковородинівських науковців.
Розпочав засідання модератор семінару, фахівець відділу міжнародних зв’язків університету Олександр Молоткін, який привітав усіх присутніх та, зокрема, гостей університету – провідних наукових співробітників відділу української історіографії Інституту історії України НАН України.
Надалі, у рамках засідання семінару відбулися виступи запрошених гостей – доктора історичних наук, професорки, провідної наукової співробітниці відділу української історіографії Інституту історії України НАН України Ірини Колесник на тему «Глобальна історія як квест для українських істориків» та члена-кореспондента Національної академії наук України, доктора історичних наук, провідного наукового співробітника відділу української історіографії Інституту історії України НАН України Олексія Яся на тему «Проєкт «Історіографічна класика»: тексти та контексти».
Виступи спікерів супроводжувалися подальшою дискусією, до якої у онлайн форматі на платформі Microsoft Teams долучився відомий український історик, історіограф, джерелознавець, архівознавець, педагог, заслужений професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, заслужений працівник вищої школи України, академік АН Вищої школи України Ярослав Калакура. Він поділився своїми думками щодо тем виступів та дав надзвичайно корисні і слушні поради доповідачам.
Протягом другої частини заходу відбулися презентації наукових видань гостей. Зокрема, Ірина Іванівна представила свою книгу «Глобальна історія. Історія понять».
Анотація роботи: Глобальна історія – це найновіший напрям сучасної історіографії. Від початку виникнення терміна в 1990-х рр. і до сьогодні навколо нього ведуться дебати, дискутується питання співвідношення «глобальної історії» з такими спорідненими поняттями, як «всесвітня», «універсальна», «загальна», «світова», «компаративна», «велика», « транснаціональна», «зв’язана», «заплутана» історія, тощо. Традиційно глобальна історія вивчалася як історія держав, імперій, цивілізацій, значних ареалів, земних півкуль. Нині глобальна історія вступила в рефлексивну стадію, а релевантним методом визначення її предметного поля та методологічного інструментарію стала історія понять, що дає можливість подивитися на глобальну історію як на концепт та історичну ідеологію епохи, котра глобалізується; визначити її місце як категорії – референта у великому лінгвістичному сімействі, а також семантичний зв’язок із такими конструктами, як «відсталість», «імперський меридіан», «відродження – культурний трансфер». У книзі глобальну історію представлено трьома типами історієписання: транснаціональна історія, соціальна теологія, перехресна історія.
У добу глобалізації сприйняття глобальної історії відбувається з урахуванням національних традицій, що є актуальним як для академічного середовища істориків , філософів, соціологів, так і для масової свідомості та глобального мислення у цілому.
Переглянути презентовану роботу можна тут. Сторінка авторки в Академії.
У свою чергу, Олексій Васильович презентував книгу «Історіографічна класика. Антологія української історичної думки ХІХ-ХХ ст.».
Анотація роботи: У антології републіковано тексти істориків Володимира Антоновича, Дмитра Бантиша-Каменського, Лева-Ростислава Біласа, Михайла
Грушевського, Олександра Домбровського, Дмитра Дорошенка, Михайла Драгоманова, Олександри Єфименко, Олени Компан, Мирона Кордуби, Миколи Костомарова, Бориса Крупницького, Пантелеймона Куліша, В’ячеслава Липинського, Михайла Максимовича, Олексія Мартоса, Олександра Оглоблина, Лева Окіншевича, Віктора Петрова, Омеляна Пріцака, Степана Томашівського, Дмитра Чижевського, Федора Шевченка.
Представлено як добре знані, так і маловідомі студії, які відображають прикметні риси й стилі українського історичного письма, концептуальні пропозиції та дослідницькі стратегії у світлі пізнавальних ситуацій різних культурних епох ХІХ-ХХ ст. Для науковців, викладачів, студентів, усіх хто вивчає історію української історіографії.
Переглянути презентовану роботу можна тут. Сторінка автора в Академії.
Поза тим, усі охочі віднині мають гарну нагоду ознайомитися із цими книгами, оскільки автори подарували близько дюжини їх примірників бібліотеці університету.
Кандидат історичних наук, доцент, проректор з наукової роботи та інноваційної діяльності Василь Дудар висловив бажання поділитися своїми думками щодо цього заходу:
«Дякую нашим шановним гостям за те, що вони долучилися до цього семінару. Нині нам важливо було зібратися і обговорити питання, які дають можливість по-новому поглянути на історію і на те, як історична наука та ми з вами зможемо в подальшому розвиватися. Можливо, для когось сьогоднішній семінар стане початком якихось наукових досліджень, адже, як говорила Ірина Іванівна, глобальна історія стосовно України лише зароджується, й ще немає якихось фундаментальних речей щодо неї, а тому це велике поле для досліджень.
Надзвичайно приємно, що ми стали одним із перших закладів, де було презентовано дані праці. Сподіваємось, що Ірина Іванівна та Олексій Васильович у подальшому не лише презентуватимуть нам свої наукові здобутки, а й приїжджатимуть на заходи, які відбуваються в нашому університеті. До того ж, сьогодні ви відвідали ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», а з вересня це вже буде Університет Григорія Сковороди в Переяславі. Тому приїжджайте, ми завжди раді вас бачити, наші колеги з радістю послухають щось нове від провідних фахівців, істориків, історіографів України».
Наприкінці засідання модератор Олександр Юрійович висловив свої сподівання на те, що презентації нових книг Ірини Колесник та Олексія Яся в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі стане новою гарною традицією, і це буде запорукою успішного життя їхніх наукових творінь.
