«Сучасна українська історіографія: тенденції, проекти, ризики»: у п’ятницю в університеті відбудеться теоретико-методологічний семінар від науковців з Інституту історії України НАН України

Університет Григорія Сковороди в Переяславі > Публікації > Анонси > «Сучасна українська історіографія: тенденції, проекти, ризики»: у п’ятницю в університеті відбудеться теоретико-методологічний семінар від науковців з Інституту історії України НАН України

Інститут історії України Національної академії наук України та Університет Григорія Сковороди в Переяславі запрошує усіх охочих сковородинівських науковців взяти участь у теоретико-методологічному семінарі «Сучасна українська історіографія: тенденції, проекти, ризики», котрий відбудеться у п’ятницю, 18 червня 2021 року з 11:00 у конференц-залі імені Василя Сухомлинського.

У рамках семінару відбудуться виступи спікерів – доктора історичних наук, професорки, провідної наукової співробітниці відділу української історіографії Інституту історії України НАН України Ірини Колесник на тему «Глобальна історія як квест для українських істориків» та члена-кореспондента Національної академії наук України, доктора історичних наук, провідного наукового співробітника відділу української історіографії Інституту історії України НАН України Олексія Яся на тему «Проєкт «Історіографічна класика»: тексти та контексти». Кожен виступ супроводжуватиметься подальшою дискусією.

Протягом другої частини заходу відбудуться презентації наукових видань гостей:

Анотація роботи: Глобальна історія – це найновіший напрям сучасної історіографії. Від початку виникнення терміна в 1990-х рр. і до сьогодні навколо нього ведуться дебати, дискутується питання співвідношення «глобальної історії» з такими спорідненими поняттями, як  «всесвітня», «універсальна», «загальна», «світова», «компаративна», «велика», « транснаціональна», «зв’язана», «заплутана» історія, тощо. Традиційно глобальна історія вивчалася як історія держав, імперій, цивілізацій, значних ареалів, земних півкуль. Нині глобальна історія вступила в рефлексивну стадію, а релевантним методом визначення її предметного поля та методологічного інструментарію стала історія понять, що дає можливість подивитися на глобальну історію як на концепт та історичну ідеологію епохи, котра глобалізується; визначити її місце як категорії – референта у великому лінгвістичному сімействі, а також семантичний зв’язок із такими конструктами, як  «відсталість», «імперський меридіан», «відродження – культурний трансфер». У книзі глобальну історію представлено трьома типами історієписання: транснаціональна історія, соціальна теологія, перехресна історія.

У добу глобалізації сприйняття глобальної історії відбувається з урахуванням національних традицій, що є актуальним як для академічного середовища істориків , філософів, соціологів, так і для масової свідомості та глобального мислення у цілому.

Переглянути презентовану роботу можна тут. Сторінка авторки в Академії.

Історіографічна класика. Антологія української історичної думки ХІХ–ХХ ст. / Відп. ред. і авт. вступ. слова В. Смолій; авт. супровідних статей, укладач приміток, коментарів, покажчиків і бібліографії О. Ясь. – К.: НАН України. Ін-т історії України, 2020. – 600 с. 

Анотація роботи: В антології републіковано тексти істориків Володимира Антоновича, Дмитра Бантиша-Каменського, Лева-Ростислава Біласа, Михайла

Грушевського, Олександра Домбровського, Дмитра Дорошенка, Михайла Драгоманова, Олександри Єфименко, Олени Компан, Мирона Кордуби, Миколи Костомарова, Бориса Крупницького, Пантелеймона Куліша, В’ячеслава Липинського, Михайла Максимовича, Олексія Мартоса, Олександра Оглоблина, Лева Окіншевича, Віктора Петрова, Омеляна Пріцака, Степана Томашівського, Дмитра Чижевського, Федора Шевченка.

Представлено як добре знані, так і маловідомі студії, які відображають прикметні риси й стилі українського історичного письма, концептуальні пропозиції та дослідницькі стратегії у світлі пізнавальних ситуацій різних культурних епох ХІХ–ХХ ст. Для науковців, викладачів, студентів, усіх хто вивчає історію української історіографії.

Переглянути презентовану роботу можна тут. Сторінка автора в Академії.

Захід модеруватиме доктор історичних наук, професор, академік Національної академії педагогічних наук України, ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віктор Коцур.

Усі хто не матиме нагоди долучитися до зібрання особисто зможуть підключитися до участі у ньому на платформі Microsoft Teams https://cutt.ly/cnLIQGm.

Запрошуємо приєднатися до роботи круглого столу науково-педагогічну та студентську спільноту університету, зокрема, істориків.

Перейти до вмісту