Свято дня вишиванки, яке набрало неабиякої популярності протягом останнього десятиріччя, свідомо призначене на будній день – третій четвер травня – і не прив’язане до жодного державного чи релігійного свята, аби засвідчити, що вишиванка – це не лише атрибут свята, а й повсякденний елемент життя українців.
Попри пандемію і холодну погоду сковородинівці теж не зрадили святу – від рання усіх хто поспішав до альма-матер на роботу чи у справах своїм неповсякденним виглядом зустрічало погруддя Савича – силами соціально-гуманітарного відділу університету до свята воно теж одяглося у вишиванку. Поза тим, протягом дня фотограф університету Сергій Коваленко час від часу виходив на фотопрогулянки аби виловити щасливі обличчя одягнутих у вишиті плаття та сорочки здобувачів, викладачів та співробітників, які вирішили підтримати це свято. У кожного з них своя персональна історія вбрання – комусь воно дісталося у спадок від дідуся чи бабусі, хтось придбав у крамниці задля якогось приводу або просто тому, що вишиванка – це генетичний код українця. Скільки людей, стільки й історій, проте без зайвих слів пропонуємо вам переглянути галерею світлин цього дня у об’єктиві фотолітиписця новітньої історії університету.
Вітаючи кожного з тих хто читає ці рядки зі святом вишиванки, хочеться нагадати, що вона – це не просте вбрання! Це один з найдавніших українських атрибутів, символічна річ для кожного українця. Наше національне вбрання – це носій традицій, в її орнаменті можна побачити сліди історії нашої країни, нашого народу та свого роду. Закликаємо кожного з вас гуртуватися навколо національних традицій та звичаїв українського народу, навколо збереження і використання вишиванки, як унікального феномену культурного надбання нації та поширення культурних традицій в Україні та світі.
Пам’ятайте, що вишиванка – це символ краси та національної ідентичності українського народу.
