Сьогодні, 8 травня, у День пам’яті та примирення, ми вшановуємо пам’ять понад 80 мільйонів людей світу, чиї життя було обірвано насильством світового масштабу – Другою світовою війною. Усіх тих, хто загинув на фронтах, в окопах чи під час бомбардувань, побував у полоні, концтаборах, чи просто зник безвісти у вихорі воєнного лихоліття.
«День пам’яті та примирення та День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні символізує не тріумф переможців над переможеними, а має бути нагадуванням про страшну катастрофу і застереженням, що не можна розв’язувати складні міжнародні проблеми збройним шляхом, ультиматумами, агресією, анексією. Найважливішим підсумком війни має бути не культ перемоги, а вміння цінувати мир, категорично і безкомпромісно захищати його всіма розумними засобами. Наша пам’ять є запобіжником від того, щоб подібні лиха ніколи не повторювалися. Саме тому ми обираємо європейську відповідальну модель пам’ятання під гаслом «Ніколи знову» замість екзальтованої маніпуляції під гаслом «Можем повторить». Зважаймо, що у державах, де важливе кожне людське життя, де гуманність визнається найвищою цінністю, ідеї про «повторить» не приживаються, адже повага до людської гідності – це свого роду «імунітет» від вірусів дегуманізації», – зазначають в своїх аналітичних матеріалах в Українському інституті національної пам’яті.
Ми пишаємося тим, що наш український народ, представники якого виборювали щасливе майбутнє своєї рідної землі на всіх фронтах цієї війни, зробив вирішальний внесок у порятунок людства від нацистського поневолення. Нині ми віддаємо належне тій величезній ролі, яку відіграли у цій війні наші дідусі та бабусі, прадідусі та прабабусі.
Водночас, прикро констатувати, що вже сім років нашій державі доводиться переживати у чомусь схожі події та емоції, і у ХХІ століття продовжувати боротьбу за свою територіальну цілісніть, свою незалежність, суверенність і неподільність. Залишається сподіватися, що близький той час, коли на нашій українській землі настане мир, злагода та спокій.
Низько вклоняємося всім, хто бився на фронтах, виніс роки окупації та пекло концтаборів, хто піднімав з руїн і відроджував Україну. Найщиріші слова подяки Вам, наші дорогі ветерани, за Ваш великий, безсмертний подвиг, за Вашу силу духу і мужність. Бажаємо Вам міцного здоров’я, миру, добра і благополуччя!
У цей день ми схиляємо голови перед пам’яттю воїнів, героїв фронту й тилу, що віддали своє життя за нашу українську землю. Вони назавжди залишаться в нашій пам’яті. Вічна їм слава!
Ми пам’ятаємо усіх, хто на тлі численних воєн та конфліктів поклав своє життя та здоров’я на вівтар боротьби за свою українську Батьківщину. Ніколи знову!
Нехай на нашій благословенній українській землі завжди панують мир, спокій та добро!
Університет Григорія Сковороди в Переяславі
