Зробити студентські будні більш яскравими, цікавими і пізнавальними для Відділу PR-технологій та зв’язків з громадськістю і Наукового товариства університету, схоже, не завадить жодна пандемія. На щастя, ми живемо у XXI столітті, коли поділитися одне з одним чимось захоплюючим, обмінятися досвідом і просто поговорити на цікаві теми можна на відстані сотень і тисяч кілометрів. Яскравим підтвердженням цієї тези можна вважати онлайн-зустрічі у рамках «Платформи можливостей», які з розряду чогось нового і незвичного віддавна стали традиційною приємною реальністю, яка, вочевидь, навіть і не думає добігати до завершення.
Приміром, у минулу п’ятницю, 9 квітня 2021 року, тижневий марафон зустрічей в рамках проєкту завершила розмова з Назаром Токарем – засновником і керівником видання «Tokar.ua», впізнаваним ютуб-блогером, програмістом та адміністратором української Вікіпедії. Нині сайт Назара – повноцінне класне незалежне україномовне ЗМІ, а YouTube канал «Tokar.ua» має майже 40 000 тисяч підписників та простими словами розповідає про безпеку, технології, винаходи і не тільки.
Серед безлічі тем, про які можна безумовно довго говорити з Назаром, сковородинівців найбільше цікавив його досвід, як рушія свого видання та відеоканалу, мотивації до дій, шляхів фінансування та секретів створення змістовного та технічо-якісного контенту. Не оминули й тему Вікіпедії – присутніх цікавило те, як влаштована зсередини вільна енциклопедія, чим живе нині та які перспективи має. Назар залюбки дав відповіді на усі запитання слухачів.
Що стало поштовхом до чого, що ви зацікавилися наукою, технологіями і всім іншим?
Я цим зацікавився доволі давно. Це сталось ще, мабуть, у років 7-8. У мене тоді була можливість час від часу користуватися комп’ютерами у батька на роботі. Інтернету в нас тоді не було, але мені було цікаво як це працює. Я нічого не розумів, але було дуже цікаво. Наукою я так само цікавлюся з моменту появи доступу до комп’ютера – з 1995 року, здається.
Коли у вашому житті з‘явилось програмування, Вікіпедія, видання і, врешті, YouTube?
Не знаю, наскільки вам буде цікаво слухати, як з’явився сам проект «Tokar.ua», але розкажу. Я жив у Севастополі, розмовляв російською мовою і в мене був сайт «dedushka.org», присвячений програмуванню. На той момент, десь до 2012 року сайт уже був доволі популярним у вузьких колах. При цьому він практично не приносив грошей, це було доволі сумно, тому що я вкладав туди дуже багато часу і сил. Багато хто думав, що я російський блогер. Тоді я задумався: «Значить щось не так». У мене був якийсь дисонанс і в один момент я вирішив, що, по-перше, треба змінити сайт, тому що .org – це персональні сторінки. А, по-друге, перейти на українську мову. І, врешті, я перейшов на українську і в спілкуванні, і в побуті, і на сайті. Хочу відразу вам сказати – якщо ви будете ставити перед собою якесь завдання по створенню YouTube-каналу і захочете обрати мову, тематику, ще щось, українською мовою дивляться менше і ви це чудово розумієте. Ви або обираєте вужчу, але лояльнішу аудиторію, тому що україномовна аудиторія завжди лояльніша, або ви обираєте ширшу аудиторію, де все не так однозначно. Цей вибір кожен робить сам для себе. Це стосується не тільки YouTube. Якщо ви, наприклад, журналіст і пишете статті для якогось нішевого видання, ви маєте розуміти – якщо ви обираєте те видання, яке пише російською мовою, то вас буде читати одна аудиторія, а якщо українською – інша. Я для себе зробив висновок, що україномовна аудиторія більше пробачає своїм авторам контенту і активніше підтримує.
YouTube почався з 2017 року, але, фактично YouTube, де я в кадрі щось розказую, – у травні чи квітні минулого року. У мене вже був на той момент «Tokar.ua» – сайт, де ми з колегами писали і досі пишемо про космос, технології, винаходи, безпеку, інтернет і всякі такі різні штуки. Уже тоді я почав розуміти, що щось треба робити не лише текстово, а й у форматі відео, проте нічого не міг вигадати. Що ж я зробив? Я познайомився з актором дубляжу Ігорем Анісімовим, якого ви можете знати під псевдонімом AdrianZP – він багато чого озвучує: аніме, серіали, фільми, ігри і тому подібне. Я почав шукати різні прикольні відоси від хороших професійних англомовних каналів, і ми їх перекладали: брали той самий відеоряд, на початку ставили «Озвучено “Tokar.ua”», а далі Ігор це все озвучував. В результаті, це не мало якогось колосального успіху, проте люди дивилися і десь протягом двох років на нашому каналі зібралося близько 5000 людей. Хоч це було і небагато, проте мені подобалася сама ідея того, що ми щось створюємо українською мовою, тому я вирішив продовжувати.
Як почалася Ваша особиста історія ютубера?
Коли закінчувався 2019 рік і я дуже сильно втомився від програмування, я подумав, що треба щось змінювати в своєму житті – вирішив, в першу чергу, повноцінно стати ютубером. Я купив камеру, поганеньку на той момент, ще гірший мікрофон і почав жахливо, із заїканням й запинанням записувати відео прямо в цій кімнаті, в якій я зараз говорю. Це було жахливо, складно, геть незручно і незвично. Я був впевнений, що ніхто цього не буде дивитися – та й так воно і було спочатку. Але, з часом, почала з’являтися аудиторія, почали якісь коменти писати. Що цікаво, хейту майже не було. В основному все було нормально, люди писали: «Дуже цікаво, знімай ще». Я дуже дивувався, адже був певен, що це все нікому не буде цікавим. Тоді, на початку року, з 5000 аудиторія піднялася десь до 15 000 фоловерів – це відбулося буквально за півтора місяці. Я був, чесно кажучи, здивований, і це було приємно. Зробив для себе деякі висновки. Я не можу сказати, що у мене популярний канал, що його дивляться дуже багато людей. Є ж умовно кажучи, «Чоткий Паца» або «Silrada», у яких мільйони підписників. Але це і тематика інша, і інші ресурси, і аудиторія.
Я зрозумів, що, у першу чергу, треба чітко для себе обрати тематику. Моя тематика відразу була космос, технології і все навколо цього. Я познайомився свого часу із канадським відеоблогером, який веде канал Universe Today, Фрейзером Кейном. Він сказав мені, що у мене дуже чітка тема, тому що все, що пов’язане з космосом – це до нього. І зараз, якщо ти хочеш знайти англомовного блогера, який пов’язаний з космічною тематикою, це так чи інакше Фрейзер Кейн. Я тоді зрозумів, що має бути основна тема, яку ти озвучуєш.
Що плануєте нині? Можливо, у планах вже є якийсь цікавий проєкт про технології – медійний або науковий?
Планів завжди багато. Якщо я щось робитиму, то, скоріш за все, це буде на платформі «Tokar.ua». У мене немає часу займатися багатьма іншими проектами. Зараз у мене є бажання більше розказувати про цифрову безпеку і російську пропаганду, зокрема у соцмережах. Зараз якраз готується відео про мандрівки в часі, наскільки це реально.
Як формувалася і як працює редакція «Tokar.ua»? Що додали за роки існування, від чого відмовилися?
Це незалежні журналісти, які знаходяться в абсолютно різних частинах України. У кожного є якась своя основна робота і ми додатково займаємося тим, що пишемо або знімаємо відео для цього сайту. Зазвичай знаходимо якісь цікаві теми в англомовному сегменті інтернету. У нас є правило – ми не беремо російські джерела чи інфоприводи. І якщо про щось уже написали українськомовні або російськомовні джерела, ми намагаємося про це вже не писати, щоб у нас більш-менш завжди був ексклюзив.
Ваші захоплення приносять вам дохід? На які кошти існує «Tokar.ua»?
Саме так. Будь-яка робота має бути оплачувана – це абсолютно нормально. Тому всі журналісти нашої команди отримують гроші за об’єм статей, які вони пишуть. «Tokar.ua» існує на пожертви наших читачів і глядачів. Вся статистика повністю є відкритою. Я раніше навіть публікував щомісяця, скільки гривень ми отримали. Але потім це стало не актуальним, тому що практично всі пожертви зараз приходять на Patreon. Він відкритий, тому хто захоче, той заходить і дивиться.
Що б порадили тим, хто думає про підкорення YouTube – з чого почати і що треба знати для цього?
Найперше, треба обрати тему, про яку ви хочете говорити. Якщо ви вивчаєте філософію або журналістику, а будете розказувати про біологію, скоріш за все, це не ваше. Тому що ви ж не просто так пішли вивчати філософію, а мабуть, тому що вона вам подобалась. Для того щоб ви не перегоріли через 3 місяці і не покинули цей канал, ви маєте робити в першу чергу те, що цікаво особисто вам. Якщо вам цікаво розказувати про те, як фарбувати стіни і ви це робите найкраще в Переяславі чи навіть у Київській області, розказуйте про це. Ви маєте горіти тим, що ви робите!
Занадто довгі відео люди не будуть дивитися. Довге відео – не цікаве, воно не утримує інтерес аудиторії. Люди відволікаються – прийдуть якісь лайки в Instagram або мама покличе пити чай і все. Короткі відео – це мастхев. Намагайтеся, за можливості, робити відео від 6 до 20 хвилин – не більше.
Якщо ви будете займатися популяризацією науки, то маєте розуміти, що ви робите її не тільки інформативною, а й цікавою. Тому ви маєте якось «загорнути» те, що ви робите в якусь цікаву обгортку.
Як стимулювати людей розмовляти українською мовою?
А чи треба стимулювати людей переходити на українську мову? Людина сама має вирішувати, якою мовою їй говорити в побуті. Я для себе зробив висновок, що хочу розмовляти українською і я почав розмовляти українською – все, це дуже просто.
Як ви вважаєте, чи здатна людина адаптуватися до стрімких змін технологій і при цьому бути стійкою до вразливостей?
Гарне питання. Не може. Людський мозок за останні 30 000 років практично не змінився. Технічно, те, що у нас зараз є в голові, воно було ще тоді, коли люди на мамонтів полювали. При цьому, за останні 10 років світ настільки колосально змінився, що це навіть важко собі уявити. Людина не встигає до цього адаптуватися, тому, я вважаю, треба фільтрувати колосальний об’єм інформації, який ми отримуємо щодня.
Що побажаєте молодим людям, які нині долучилися до цієї зустрічі?
Наскільки я розумію, ви всі – студенти. Тому знаходитесь в постійному стані пошуку того, чим займатися, що робити. Будь ласка, завжди майте самоповагу, поважайте себе, не йдіть у якісь трешові контори писати коменти чи проросійські новини за гроші. Займайтеся тим, що вам цікаво. Якщо ви маєте хист до чогось, але важко знайти таку роботу, пам’ятайте, що важко – це не означає нереально. Розішліть 10, 20 чи навіть 30 своїх резюме до різних компаній. Якщо ви хочете стати відеоблогером – пробуйте. Будьте голодними, активними і динамічними. Не давайте собі засидітися і намагайтеся завжди шукати щось нове. Якщо ви щось робите і бачите, що це поки що не популярно і не має якогось колосального відгуку чи прибутку, але вам це цікаво – продовжуйте цим займатися. Не давайте проблемам та незгодам робити вам в житті погоду. Рано чи пізно ви знайдете свою аудиторію і свою нішу.
Закономірно, що цікаві особистості завжди з натхненням досліджують навколишній світ, і єдине, що подобається їм так само, як і вчитися – це ділитися своїми відкриттями з іншими. Назар Токар із таким захопленням розповідав про свій досвід і давав всілякі поради, що запитань у сковородинівців з кожною миттю зустрічі виникало все більше і більше. Передовсім, сковородинівці цікавилися тим, як правильно фільтрувати інформацію з інтернету, чи можна вважати Вікіпедію надійним джерелом, як виглядає підготовка відео від ідеї до публікування на платформі, тощо. Врешті, якщо ви використаєте трішки свого вільного часу на перегляд відеозапису цієї зустрічі, точно не пожалкуєте. Приємного перегляду!
Як враження про цю зустріч з нами залишиться теза про те, що Назар Токар – це крутезна особистість, яка не лише щиро захоплюється наукою, програмуванням, цифровою безпекою та технологіями, але й може та вміє зацікавити нею усіх навколо. Дякуємо Назарові за ці сповнені сенсів та корисних знань півтори години, та будемо розраховувати на нові зустрічі з ним!
