У вівторок, 9 лютого 2021 року, у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка відбувся захист дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософії з галузі знань «Гуманітарні науки» за спеціальністю 035 Філологія аспірантки нашого університету Молоткіної Юлії Олександрівни на тему: «Функціонально-стильова диференціація новітніх запозичень у сучасній українській мові». Роботу було написано під науковим керівництвом доктора філологічних наук, професорки Навальної Марини Іванівни.
Відомо, що дисертаційну розвідку присвячено дослідженню функціональностильових виявів новітніх запозичень іншомовного походження в сучасній українській мові. Аналіз стильових виявів новітніх запозичених лексем здійснено крізь призму соціальних трансформацій суспільства та в контексті активних лексико-семантичних процесів, міжгалузевих зсувів та інноваційних зміщень у стильовій системі.
Поза тим, визначено зміст та обсяг понять запозичені слова, іншомовні слова, запозичення, новітні запозичення, неозапозичення, порушено проблему функціонально-стильових виявів новітніх запозичень, закцентовано на особливостях їхнього вживання в сучасних мовних стилях, обґрунтовано вплив внутрішніх і зовнішніх чинників на розвиток і збагачення словникового складу сучасної української літературної мови. Доведено, що англійська мова (особливо її американський варіант) є головним джерелом новітніх запозичень через свій статус мови міжнародної науки, політики та мистецтва.
Наголошено, що протягом тривалого часу запозичення були в статусі частини термінології в писемних стилях, а новітні запозичення в розмовному та публіцистичному стилях розглядалися як іншомовні вкраплення. Такі лексичні одиниці не вважалися самостійною частиною словникового складу із системою жанрових різновидів та підстилів через неоднозначне ставлення мовознавців до запозичень, зокрема через вузьку сферу застосування іншомовізмів наприкінці ХХ ст. Закцентовано увагу й на розширенні діапазону тематики запозиченої лексики з 10-х років ХХІ ст., що спричинило потребу в детальнішому аналізі тематичних груп новітніх запозичень та їх функціонально-стилістичних виявів. Продемонстровано лексичну дифузність новітніх запозичень, що є одним із наслідків загальномовної тенденції розмиття стилістичних меж.
Простежено, що з ХХІ ст. в українську мову почали запозичуватися лексеми з різноманітних шарів лексики англійської мови. Доведено, що проникнення запозичень із різних стилів мови-донора (найчастіше – з англійської мови і особливо з її американського варіанта) є наслідком процесів демократизації суспільства та лібералізації літературної української мови.
Окреслено тенденції проникнення в науковий та офіційно-діловий мовопростори неозапозичень зі сфери науково-технічної, зокрема комп’ютерно-інформаційної термінології. Доведено, що серед сучасної запозиченої лексики в науковому та офіційно-діловому дискурсах домінують запозичення, які позначають найменування різних видів сучасної техніки та засобів, які забезпечують функціонування інтернет-комунікації. У межах конфесійної лексики також виявлено запозичення, що позначають засоби комунікації вірян в інтернет-просторі, проте їх відсоток є набагато меншим, ніж у науковому та офіційно-діловому стилях. Це свідчить про те, що сучасний сакральний стиль української мови найменше потрапив під вплив активізації процесу запозичення. Виявлено тенденцію активізації проникнення запозичень до таких гуманітарних наук, як психологія та педагогіка.
Проаналізовано номінації іншомовного походження в художньому стилі, які засвідчили розширення своєї семантики. Увиразнено, що проникнення запозичень до художнього стилю та зміни їхньої семантичної структури пов’язані із загальномовною тенденцією детермінологізації наукової термінології.
Схарактеризовано динаміку засвідчених у публіцистичному стилі новітніх запозичень, закцентовано на дифузних процесах у лексичній системі української мови. Вирізнено й проаналізовано новітні тематичні групи неозапозичень, зафіксованих у текстах сучасних українських інтернетвидань, наголошено на використанні різногалузевої лексики із кодифікованими в лексикографічних працях і новими переносними значеннями, які виконують роль засобів суб’єктивного увиразнення мовлення й орозмовлюють публіцистичний текст. Зазвичай такі мовні одиниці слугують для зображення негативних процесів у суспільстві.
Крім аналізу новітніх лексем іншомовного походження в сучасній публіцистиці, розглянуто специфіку українського публіцистичного тексту в ракурсі його трансформаційних змін, викликаних процесами діджиталізації суспільства, сфокусовано на ролі Інтернету в трансформації української публіцистики.
Крім того, у дисертаційній праці розглянуто стилістичні вияви новітніх запозичень у сучасному розмовному стилі української мови. Системно описано підстилі, жанрові різновиди і тематичні групи неозапозичень у розмовному дискурсі. Уживання неозапозичень продемонстровано на прикладах текстів популярних соціальних мереж в Україні, розглянуто також особливості соціальних мереж як суспільного феномену, специфіку мови загалом та стилю зокрема. Проаналізовано віковий діапазон користувачів популярних в Україні соціальних мереж (станом на 2017–2020 рр.), що є важливою умовою для розуміння тематики запозичень у розмовному стилі та причин виникнення нових шарів запозиченої лексики.
На прикладі текстів соціальних мереж виявлено такі різновиди лексичної підсистеми, як міжстильова і субстандартна лексика англомовного походження, обґрунтовано причини їх виникнення. Досліджено специфіку відносно нових для розмовної мови явищ – «підліткового жаргону» та «молодіжного сленгу» англомовного походження, які виникли унаслідок демократизації суспільства та динамічних процесів у системі іншомовної лексики, запозиченої наприкінці ХХ ст. Проаналізовано активізацію вульгаризмів іншомовного походження у складі запозиченої субстандартної лексики. Окреслено перспективи подальших досліджень субстандартної лексики англомовного походження з урахуванням сучасної соціальної динаміки.
І врешті, там зауважено на дифузності новітньої запозиченої лексики, наголошено на тяглості тенденції запозичення в українську мову лексем з різноманітних шарів лексики мови-джерела, що відображається у функціонуванні в межах однієї тематичної групи чи стильового різновиду новітніх запозичень поруч із запозиченими раніше лексемами, а також акцентовано увагу на подальшому розвитку процесу лексичного запозичання, можливості виникнення нових тематичних груп та стилістичних різновидів запозиченої лексики.
Сердечно вітаємо Юлію Олександрівну із блискучим захистом та бажаємо їй успішного втілення всіх творчих і наукових задумів, наснаги в професійному зростанні та майбутніх наукових пошуках!
Прес-центр Відділу аспірантури та докторантури
