Без сумніву, 2020 рік ознаменувався багатьма змінами, що, не могли не відобразитися на нашому університеті: змінилася його назва, збільшилася кількість кафедр, що, у свою чергу, значно розширило можливості для студентів нашого університету у виборі професії. Врешті, утворився новий факультет – гуманітарно-природничої освіти і соціальних технологій, який очолив доктор історичних наук Віталій Коцур. Сталося це 1 вересня 2020 р. шляхом реорганізації природничо-технологічного, фінансово-гуманітарного та соціоісторичного факультетів. Нині контингент студентів факультету складає 673 особи (із них 415 – на денній формі навчання, 282 – на заочній).
Підготовка фахівців на факультеті ведеться за двома кваліфікаційними рівнями: бакалавр та магістр й такими спеціальностями: Середня освіта (Біологія та здоров᾿я людини); Середня освіта (Біологія); Середня освіта (Географія); Професійна освіта (Документознавство); Професійна освіта (Видавничо-поліграфічна справа); Професійна освіта (Цифрові технології); Публічне управління та адміністрування; Політологія.
Загалом, навчальний процес тут забезпечують шість кафедр, у складі яких 75% викладачів зі вченими ступенями та званнями (17 докторів наук, 44 кандидати наук, 3 старші викладачі, 4 викладачі та 9 лаборантів).
Хоч факультет і є наймолодшим в університеті менш ніж за рік йому справді є чим похвалитися і що підсумувати. Від самого початку поступу тут створено відповідну матеріально-технічну базу, впроваджено сучасне інформаційне забезпечення навчального процесу, напрацьовано необхідну інформаційну навчально-наукову базу: навчально-методичні кейси (програми, силлабуси, хендбуки та ін.), наукові платформи, інформаційно оснащені читальні зали, бібліотеки, доступ до ресурсів Springer Link, Scopus, Web of Science Group та ін.
З метою об’єднання та консолідації наукових зусиль викладачів, молодих учених, аспірантів та студентів факультету створено студентські гуртки та проблемні групи, організовуються науково-практичні конференції міжнародного та всеукраїнського рівнів.
Факультет співпрацює з низкою зарубіжних закладів освіти та, на основі укладених договорів про створення навчально-наукових комплексів з рядом коледжів, ліцеїв та училищ у різних регіонах України, згідно угод з якими їх випускники зараховуються до нашого університету на скорочений термін навчання.
На факультеті активно проводиться інтернаціоналізація освітнього процесу. Науково-педагогічні працівники та студенти долучаються до різних міжнародних проєктів: здійснюється співпраця з Чеською агенцією розвитку та асоціацією міжнародних справ, Стамбульським фондом науки та культури. У межах реалізації завдань Міжнародного проєкту програми ЄС Erasmus + KA 2 «Модернізація педагогічної вищої освіти з використанням інноваційних інструментів викладання – MoPED».
Напередодні Нового року я взяла інтерв’ю у представників деканату та викладачів кафедр, які ввійшли до складу новоствореного факультету гуманітарно-природничої освіти і соціальних технологій та поцікавилися про здобутки факультету в 2020 році, дізналися про перемоги професорсько-викладацького складу та плани на 2021рік.
Віталій Коцур – декан факультету гуманітарно-природничої освіти і соціальних технологій, доктор історичних наук, кандидат політичних наук, доцент, професор кафедри публічного управління та адміністрування
– Якою безпосередньо була Ваша діяльність упродовж 2020 року ?
– Мою діяльність можна поділити на два етапи. Перший етап – до вересня 2020, тобто до моменту, коли я став деканом факультету гуманітарно-природничої освіти і соціальних технологій. У цей період я займався науково-освітньою діяльністю. Цей етап був одним із ключових, але водночас і складним: відбувся захист моєї докторської дисертації. Другий розпочався із призначенням на адміністративну посаду – деканом факультету. Новий етап хоч не так багато часу і зайняв – четвертий місяць – вагомо вплинув на мене особисто і мою професійну діяльність.
– То які перемоги Ви мали протягом року?
– Звичайно, перемог було багато, проте й викликів теж. Зараз вони постали особливо гостро. Новий факультет був створений шляхом реорганізації трьох факультетів: соціоісторичного, фінансово-гуманітарного та природничо-технологічного. Наш факультет включає в себе шість кафедр, та відповідно, шість спеціальностей, за якими студенти мають змогу здобувати вищу освіту: політологія, публічне управління та адміністрування, документознавство, цифрові технології, біологія та географія. Певна складність була у тому, щоб вся ця структура, весь факультет, мали логічний вигляд. І ми зараз над цим працюємо.
Звичайно, що перед факультетом стоять різні виклики. У першу чергу це організація навчального процесу, який, в умовах карантинних обмежень, більш ніж частково відбувався на дистанційній основі. В умовах пандемії COVID-19 виникають нові виклики в організації наукової та міжнародної діяльності. Усе це впливає на організацію робочого процесу, та водночас, надихає нас до самовдосконалення та нових перемог. Я не скажу, що це складно, але це по-іншому – не так, як було раніше. Як мені, так і колегам, доводиться активно працювати, застосовувати додаткові зусилля, для того, щоб все рухалося у правильному напрямку і розвивалося.
– Які плани маєте на рік прийдешній?
– Планів дуже багато. У першу чергу – це ті виклики, які постали у нас на факультеті: у наступному році мають відбутися чотири акредитації з різних спеціальностей – найпевніше, то і є наш найбільший виклик, оскільки ми дуже хочемо позитивно пройти цей процес. У цьому руслі, приміром, у році що минає є й приємні перемоги: ми повторно пройшли акредитацію магістратури за спеціальністю «Біологія». Увесь колектив факультету дуже хвилювався та докладав максимальних зусиль, щоб ця акредитація була оцінена позитивно. Акредитація показала, які є і можуть бути проблеми у нас на факультеті. Тому ми працюємо над помилками, враховуємо дуже багато недоліків, а відтак ця робота буде найважливішим завданням для нашого факультету у 2021 році. Зрозуміло, що кожен структурний підрозділ, який входить до складу нашого факультету, має усвідомлювати, що потрібно максимально якісно працювати і ставити перед собою вищу планку, щоб у подальшому ми могли працювати та розвиватися.
Якщо до слова, то плани ми будуємо не виключно на 2021 р., але й, як мінімум, на 5 років. Задля цього, у 2020 р. була затверджена нова Концепція розвитку університету до 2025 р. Відповідно, кожен факультет мав затвердити свої концепції розвитку. У нас вона також є та включає в себе багато складових, які, найперше, стосуються організації навчального-освітнього процесу, наукової діяльності, олімпіад, проведення міжнародних конференцій, проєктів, тощо. Таких проектів багато і ми плануємо активно брати в них участь. Звичайно, на це впливають проблеми, які виникають у зв’язку з карантинними обмеженнями. Проте такі ж проблеми не лише у нас – вони спіткали й наших зарубіжних партнерів. Тобто, якщо брати міжнародну складову, ми не можемо зараз відправити своїх студентів у інші країни для співпраці в рамках певних проєктів, які ми планували реалізувати у 2020 р. Проте вони перенеслися на 2021 р. і не зрозуміло, коли ми їх реалізуємо, оскільки вони передбачають міжнародні поїздки.
Катерина Ковальська – кандидат історичних наук, доцент кафедри географії, екології та методики навчання, заступник з навчальної роботи
– Катерино Володимирівно, а які перемоги та поразки мали на шляху Ви? Що вдалося, а що ні ?
– Рік був дуже цікавим, плідним та незвичайним. Наша діяльність була дуже активною: протягом 2020-го у нас відбулися акредитації з біології та географії, які під час пандемії проходили у дистанційному режимі. Це було дуже складно, ми вперше акредитували бакалаврат, але нам усе вдалося. Рік видався дуже активним. У нас проходив конкурс наукових робіт з географії, ми проводили його дистанційно в березні 2020 р. Складнощі полягали в тому, що роботи рецензувалися у заочній формі. Ми робили по декілька рецензій для того, щоб максимально якісно перевірити науковий матеріал. У цьому конкурсі наш університет звичайно зайняв призові місця. По спеціальностях з біології, географії та природокористування писали конкурсні роботи, зокрема зі студенткою Наталією Нікітчук. У травні 2020 року в нас була запланована міжнародна конференція, але ми її перенесли на травень 2021 року, адже наші зарубіжні колеги – словаки, румуни та навіть американці, хочуть безпосередньо приїхати в Україну, в наш університет. Проте будь якому разі, конференція відбудеться в очній чи заочній формі, адже матеріали подало понад 100 осіб.
Поява нового факультету подарувала нам нові можливості, хоч, відверто кажучи, лише наприкінці минулого навчального року нам повідомили, що відбудеться реорганізація університету і це було дещо непередбачувано. Ми постійно працюємо та сподіваємося на позитивний результат акредитації з біології. Тримаємо себе в тонусі, та спираємося на досвід колег зі спеціальностей документознавства, товарознавства та політології. Ми дізнаємося багато нового, постійно самовдосконалюємося, спілкуємося з колегами та обмінюємося набутим досвідом.
Особисто я приймала участь у чеському проекті, два місяці ми слухали лекції. Було дуже цікаво послухати про досвід зарубіжних колег. Як у них відбувається оцінювання знань, акредитація. Зовсім по-іншому, ніж у нас. Відбувається постійна співпраця зі студентами. Саме головне, чому можна в них повчитися – це «студентоцентризм». Ми про нього теж не забуваємо, йдемо на зустріч та стараємося в усьому допомогти нашим здобувачам. Вони нас люблять, і ми їх любимо, тому, що без студентів ми ніхто! А наші студенти найкращі! Я їм завжди про це кажу. І вони це розуміють!
– Які плани на 2021 р. ?
– Провести міжнародну конференцію й успішно пройти акредитації – це для нас дуже важливо. Тому що від нас залежать студенти. Будемо безперечно приймати участь у міжнародній діяльності – нині виходимо на міжнародний проект з Казахстаном. Знайти нових партнерів, колег, нове бачення, самовдосконалюємося. У прийдешньому році плануємо організувати новий конкурс наукових робіт з методики викладання географії. Такий конкурс відбудеться вперше, і мені приємно, що я буду членом журі. Потрібно готувати студентів. Плани у нас величезні, але саме головне – це акредитація!
Людмила Ісак – старший викладач кафедри цифрових технологій навчання, заступник декана з навчальної роботи
– Людмило Марківно, як щодо оцінки вашого поступу в 2020 році?
– Протягом усього навчального року ми ставили перед собою нові завдання та впевнено йшли до поставленої мети. Брали участь у вебінарах, працювали зі студентськими проблемними групами при кафедрі цифрових технологій навчання, у яких брали участь біологи, математики та частково географи.
– Які плани на 2021 р. ?
– На 2021 рік планується нова проблемна група, погоджені науково-методичні семінари, як зі студентами, так із викладачами: організовуємо конференції, готуємося до акредитацій. Усе це для нас є пріоритетними завданнями у наступному навчальному році. А найголовніше, щоб усі наші рідні та близькі люди були щасливі та здорові, і тоді всі наші плани на 2021 рік реалізуються!
Леся Коцур – кандидат історичних наук, доцент кафедри політології
– Якою була Ваша діяльність протягом 2020 року ?
– У першу чергу проводили навчально-виховну роботу. До березня місця навчання здійснювалося в очному режимі. А після 12 березня почалося дистанційне навчання. На початковому етапі воно мало ряд труднощів, але з часом комунікація налагодилася. Вдало провели практику в онлайн-режимі. Політологи, які проходили практику у політичних партіях, мали за завдання побачити, як здійснюється діяльність у середині політичних партій. Вони обирали партію, яка їм подобається, шукали їхній сайт, де розміщена вся інформація, а також комунікували з центром.
Інша робота у нас полягала у підготовці навчально-методичних матеріалів для дистаційного навчання. Багато уваги приділялося розробці мультимедійних засобів для дистанційної роботи зі студентами: відео-лекцій та презентацій, оновлювали робочі програми. 18-19 травня 2020 р. провели онлайн конференцію «Етнічність. Націоналізм. Глобалізм». В умовах пандемії це було незвично, але, тим не менш, професійно та змістовно. Прикро, що кави не попили. Протягом літа писали наукові публікації, готувалися до звіту по науці. Восени почали підготовку до навчально-виховного процесу, адаптувалися до роботи зі студентською аудиторією в умовах пандемії. Опанували онлайн-програми Microsoft Teams та Zoom. Дистанційне навчання вже було не новиною, тому ми легко адаптувалися до сучасних освітніх умов та активно залучали студентів до співпраці з викладачами кафедри.
– Які перемоги та поразки Ви мали на шляху? Що вдалося, а що ні?
– Найпевніше, до перемог варто віднести те, що ми освоїли онлайн-навчання, інтегрували в навчально-виховний процес елементи мультимедійної грамотності. А щодо поразок – не вистачало «живого» контакту між людьми, що, на мою думку, впливає на якість навчання в цілому. Не вистачало колективного обговорення, дискусій, емоцій. У онлайн-режимі, нажаль, цього немає. Заважали перебої в інтернет-зв’язку. Помітила, що для студентів, які не хочуть навчатися, це було чудовим приводом для ухилення від роботи.
Загалом, основна перешкода для науково-педагогічних працівників – це складнощі, які виникають під час публікації у Scopus та Web of Science. Велика кількість навчально-методичної роботи заважає зосередитися на написанні статей та розробці лекційного матеріалу. Наука має бути доступною та більш відкритою для науковців.
– Які плани на 2021 р.?
– Плани як у Наполеона! Хочеться напрацювати ще більше класного навчального матеріалу. Розробити програму та впровадити нову навчальну дисципліну з інфомедійної грамотності. Сертифікувати всі ці елементи. Як мінімум, напрацювати якісний науковий матеріал. Навесні планую написати наукові статті до категорії А та В, взяти участь у міжнародних конференціях, оновити навчально-методичні комплекси та зробити їх більш доступними для студентів, урізноманітнити ці програми онлайн-ресурсами, розвивати проекти у рамках «Політичних студій», бажано в очному режимі, в онлайн-форматі важче проводити подібного роду заходи. Хочеться живого спілкування!
Вячеслав Редзюк – старший викладач кафедри публічного управління та адміністрування, заступник декана з виховної роботи, заступник завідувача кафедри публічного управління та адміністрування з навчальної роботи
– Якою була Ваша діяльність протягом 2020 року?
– Діяльність була активною. Працювали зі студентами, в основному в дистанційній формі навчання, готуємось до акредитацій. Відбулося багато змін як у освітньо-професійній програмі, так і у складі кафедри, тому що раніше спеціальність знаходилася у межах кафедри політології. Нині є кілька харизматичних планів щодо міжнародної співпраці з нашими колегами з інших країн. Багато викладачів нашої кафедри беруть участь у міжнародних проектах, які дають багато позитивних зрушень для нашої спеціальності. Сьогодні ми вимушені йти в ногу з часом, не стояти на місці і постійно адаптуватися до нових викликів.
– Які перемоги та поразки Ви мали на шляху? Що вдалося, а що ні?
– Перемог було багато. Ми подолали довгий шлях для того, щоб створити кафедру публічного управління та адміністрування і в цьому році вона була створена, абсолютно оснащена по новітніх вимогах. На сьогоднішній день публічне управління має свої аудиторії для навчання студентів, які не під контролем інших спеціальностей. Нині працюємо у напрямку максимального оснащення мультимедійних класів. Робимо запити для того, щоб навчати студентів у таких аудиторіях. Очевидно, що ті освітні компоненти, які здобувають студенти, можуть допомогти у їхній подальшій професійній та кар’єрній діяльності.
– Які плани на 2021 р.?
– Не секрет, що спеціальність публічного управління виходить на акредитацію, яку має успішно пройти. У подальшому передбачається набрати новий контингент студентів, які, навчаючись у нас, зможуть працювати по спеціальності у подальшому. Кафедра планує отримати нові передові навики та знання, розширити кругозір, налагодити ще більше контактів з міжнародним співтовариством, організувати академічний обмін студентства, удосконалювати свій професіоналізм та кваліфікацію – це дозволить надавати більш якісні знання студентству.
Олена Дзюбенко – заступник завідувача кафедри біології, методології і методики навчання з наукової роботи, кандидат біологічних наук, доцент, провідний фахівець навчально-наукового відділу
– Олено Володимирівно, якою була Ваша діяльність протягом 2020 року ?
– 2020 рік для кафедри був досить напруженим, тому що крім навчального навантаження ми окремо виконували доручення, які пов’язанні з підготовкою матеріалів до акредитації освітньої програми «магістратура». Закінчення 2020 р. ознаменувалося тим, що ми почали проводити підготовчу роботу до акредитації освітньої програми «бакалаврат» за спеціальністю «біологія і здоров’я людини».
Загалом, по науковій роботі, у цьому році ми почали працювати над новою тематикою «Біологічне забруднення агроекосистем на прикладі приватного підприємства ПП Соснова». Відповідно до мети поставлено ряд завдань, які ми повинні виконати. Тому працюємо достатньо наполегливо для реалізації даної тематики. Цей рік є достатньо важливим, оскільки наші студенти, особливо Наталія Заболотня, студентка 4 курсу спеціальності «Біологія та психологія», в квітні 2020 р. стала учасницею Всеукраїнського конкурсу наукових робіт з біології та посіла 2 місце. Принагідно, в листопаді, Наталія Анатоліївна стала призеркою Всеукраїнського біологічного форуму «Дотик природи», який проходив на базі Еколого-натуралістичного центру в місті Києві. Там, вона, також, посіла 2 місце. Тема її дослідження «Епіфітні лишайники малих міст України на прикладі міста Переяслава та міста Канева Черкаської області». Пишаюсь, що я є її науковим керівником.
Що стосується публіцистичної діяльності, то величезна кількість педагогічних працівників нашої кафедри публікуються в Scopusi та Web of Science. Звичайно намагаємося підтримувати публіцистичну діяльність, яка пов’язана безпосередньо з фаховими публікаціями, які відносяться до категорії В, тому що це досить актуально і важливо, оскільки університет проходить наукову атестацію і це є однією з позицій, за рахунок якої нам додаються бали для нашого освітнього закладу.
Рік був достатньо складним, напруженим, але при цьому ми маємо здобутки, які потрібно підтримувати. Цього року значна кількість викладачів пройшла курси підвищення кваліфікації.
Звичайно крім такої наукової роботи велика кількість студентів бере участь у Всеукраїнських конкурсах, міжнародних і Всеукраїнських конференціях, а також долучається до всіх заходів, яке проводить наше Наукове товариство студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених університету.
– Які перемоги та поразки Ви мали на шляху? Що вдалося, а що ні?
– Найбільшою перемогою є те, що ми в цьому році пройшли повторну акредитацію. А щодо поразки… Ми звісно не вважаємо це поразкою, але є перешкоди саме у підготовці матеріалів до акредитації по спеціальності бакалаврату. На даному етапі це є найбільш вагомо. А якщо брати матеріальну сторону – то відповідно по науковій частині, при роботі зі студентами у цьому напрямі, не вистачає матеріального забезпечення для проведення науково-дослідної роботи в лабораторії на вищому рівні.
– Які плани на 2021 р.?
Планів багато. Піднята висока планка. По-перше, в 2021 р. потрібно пройти акредитацію по спеціальності «Біологія та здоров’я людини» на освітньому рівні «бакалаврат». Це першочергове завдання, яке ми маємо виконати. По-друге, завершити госдовірну тематику з виходом певних матеріалів. По-третє, всі члени кафедри мають пройти підвищення кваліфікації. По-четверте, готуємо студентів до Всеукраїнського конкурсу науково-дослідних робіт по спеціальності «біологія», який наступного року відбудеться у Харківському національному педагогічному університеті ім. Г.С. Сковороди. І звісно продовжуватимемо нашу публікаційну активність. Хотілося б взяти участь у міжнародному проекті, але нам потрібна порада і поштовх, консультації з цього питання для реалізації себе у міжнародній діяльності.
Алла Зленко – завідувач кафедри документознавства та методики навчання, кандидат історичних наук, доцент
– Алло Миколаївно, чим 2020 рік був означений для Вас?
– Робота кафедри відбувалася у навчальному, науковому та міжнародному напрямках. Колектив кафедри об’єднує науково-педагогічних працівників, які мають високий рівень фахової підготовки, досвід викладання у вищій школі, та значний науковий доробок. Наші студенти здобувають знання, вміння і навички з усіх професійно-орієнтованих дисциплін, які ми читаємо.
– Які перемоги та поразки Ви мали на шляху ? Що вдалося, а що ні?
– Освітній процес нашої кафедри забезпечено фаховою літературою, посібниками та методичними рекомендаціями. На кафедрі працює наукова школа «Мова засобів масової інформації: динаміка, інновації, медіаосвіта». Викладачі і студенти кафедри беруть активну участь у наукових конференціях, організовують науково-практичні семінари, круглі столи, інтелектуальні змагання, навчальні екскурсії. Щорічно на кафедрі документознавства та методики навчання проводиться Міжнародна дистанційна науково-методична конференція «Передові технології реалізації освітніх ініціатив».
Ми дотримуємося принципу студентоцентризму, який спонукає нашу кафедру нарощувати необхідні фахові знання, надає здатність працювати у багатофункціональному швидкозмінному інформаційно-технологічному середовищі. Кафедра організовує спільні дослідження викладачів і студентів, присвячені найбільш актуальним проблемам професійної освіти, документознавства, видавничо-поліграфічної справи та цифрових технологій. Займається пошуком і впровадженням у навчальний процес інновацій та сучасних технологій. Розробляє й видає актуальні навчальні посібники з дисциплін, що формують освітні програми.
– Які плани на 2021 р.?
– На базі кафедри документознавства та методики навчання ми плануємо підвищувати професійну кваліфікацію викладачів, співпрацювати з аналогічними осередками ЗВО України та інших країн, підвищувати якість наукових робіт викладачів кафедри та збільшувати кількість публікацій викладачів у наукометричних виданнях Scopus та Web of Science Також застосовувати сучасні інформаційні технології у навчальному та дослідницькому процесах, здійснювати науково-дослідну роботу в межах наукових кафедральних тем, брати участь у міжнародних конференціях, проводити міжгалузеві, міжкафедральні наукові семінари та розвивати міжнародну академічну мобільність науково-педагогічних працівників і здобувачів вищої освіти.
Олександр Васенко – заступник завідувача кафедри цифрових технологій навчання з наукової роботи, кандидат історичних наук, доцент
– Якою була Ваша діяльність протягом 2020 року ?
– Нашу кафедру створено одночасно з факультетом – з 1 вересня 2020 року. Звісно ж, вона досить молода, але перспективна, не в останню чергу завдяки команді яка там зібралася. Нам важливо займати чільне місце у сімействі університету, займатися науковою діяльністю, реалізувати ряд наукових проектів. Ми затвердили план кафедри, який включає в себе підготовку і розвиток цифрової компетентності майбутніх педагогів. Намагаємося брати участь у максимально можливій кількості всеукраїнських і міжнародних наукових заходів. Наші викладачі активно до них долучаються, пишуть статті у журнали, які індексуються у Scopus та Web of Science. Ми переймаємо досвід міжнародних колег. Приміром, тиждень тому ми брали участь у реалізації міжнародного проекту із університетом Масарика, де провели ряд тренінгів із впровадження досвіду чеських колег в нашому університеті, за що отримали сертифікати учасників.
– Які перемоги та поразки Ви мали на шляху? Що вдалося, а що ні?
– На мою думку, до перемог можна віднести саму появу кафедри, де зібрався професійний і потужний колектив. У нас є досвідчений керівник. І ми маємо чому в нього вчитися. Серед складнощів відзначимо, що все потрібно починати з нуля. Нині це новий досвід, знання. Намагаємося якомога більше охопити ті виклики, які актуальні на сьогоднішній день, зокрема зростання ролі цифрових технологій у людському житті, та намагаємося їх вирішити. На кафедрі ми проводили серію вебінарів по наших напрацюваннях, де поділилися досвідом з колегами щодо використання різних технологій у дистанційній освіті.
– Які плани на 2021 р.?
– На часі забезпечити високий рівень викладацької діяльності для студентів університету. Займатися професійним зростанням, залишатися конкуретноздатними і надавати якісний рівень освітніх послуг. Щодо наукової діяльності – це участь у різних наукових заходах для підняття рейтингу університету і кафедри, а також здобуття досвіду, яким ми зможемо поділитися зі студентами чи колегами. Також, будемо брати участь у міжнародних проектах, грантових програмах. Затверджено наукову тему кафедри, яку намагатимемося у повному обсязі висвітлити через наукові публікації, монографії та інші праці.
Діана Головко – студентка І курсу факультету гуманітарно-природничої освіти і соціальних технологій кафедри політології.
«Вступивши до університету я увесь свій час присвячувала безпопередньо навчанню, адже серед студентів існує така думка: «Два роки ти працюєш на залікову, а потім – вона на тебе». Сподіваюсь – це правда! Перша і головна, на мою думку, перемога – це добре здана перша сесія. Поразок не було. У 2021 році головне – це досконало вивчити англійську мову. І звичайно, що наполегливо вчитися. Університет Григорія Сковороди в Переяславі постійно самовдосконалюється та на власному прикладі доводить, що реорганізація структурних підрозділів допомагає покращити не тільки освітньо-кваліфікаційний рівень викладачів нашого вузу, а й сприяє залученню більшої кількості студентської молоді, відкриваючи перед ними нові горизонти у реалізації свого потенціалу»
Підсумки підведено, плани намічено, а відтак мені від імені великого та дружнього колективу факультету гуманітарно-природничої освіти та соціальних технологій залишається лише щиро привітати Вас з прийдешніми святами. Бажаємо, щоб мир, добро та злагода завжди панували у Ваших родинах. Мирного неба над головою. Нехай кожну хвилину Янгол Охоронець оберігає нашу велику сковородинівську родину, а здоровʼя, наполегливість та гарний настрій стануть нашими вірними супутниками у цей не легкий час.
Куті смачної, коляди гучної, щасливого Різдва і на весь рік добра!
