У вівторок, 22 грудня 2020 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради ДФ 26.373.003 у ННСГБ НААН відбувся захист дисертації Коцура Романа Володимировича на тему: «Професор Валентин Федорович Ніколаєв (1889–1973) – вчений, педагог, організатор вітчизняної природоохоронної та краєзнавчої справи», поданої на здобуття наукового ступеня доктора філософії з галузі знань «Гуманітарні науки» за спеціальністю 032 «Історія та археологія».
Роботу було написано під науковим керівництвом доктора історичних наук, старшого наукового співробітника, члена-кореспондента НААН, головного наукового співробітника сектору наукової бібліографії та біографістики Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН Бея Романа Васильовича.
Відомо, що дисертацію присвячено комплексному дослідженню професійної та наукової діяльності видатного вченого-природознавця, кандидата біологічних наук, професора Валентина Федоровича Ніколаєва (1889–1974). У роботі розкрито умови та ключові чинники формування наукового світогляду вченого, проаналізовано організаційну, науково-дослідну та педагогічну діяльність, з’ясовано та охарактеризовано основні напрями його наукових досліджень. Для поглиблення історико-аналітичного дослідження здійснено періодизацію професійної та наукової діяльності вченого. Відтворити наукові інтереси вченого вдалося завдяки дослідженню його 40 праць. Відтворення цілісної картини професійної, наукової та історіографічної біографії професора В. Ф. Ніколаєва дозволило актуалізувати значення його наукового доробку для подальшого розвитку вітчизняної ботанічної науки та її історії.
Наукова новизна дисертації зумовлена тим, що вперше в українській історіографії на документальній основі здійснено всебічне, комплексне вивчення наукової біографії, науково-організаційної та педагогічної роботи видатного вченого-природознавця, професора В.Ф. Ніколаєва. Виділено найважливіші чинники його становлення як науковця та запропоновано періодизацію професійної і наукової роботи В.Ф. Ніколаєва. Проведено історико-науковий аналіз творчих здобутків В.Ф. Ніколаєва за основними напрямами його наукової діяльності. Проаналізовано особистий внесок професора в розвиток вітчизняної ботанічної науки, музейної та природоохоронної справи.
Поза тим, у контексті дослідження проблематики персоналізований підхід дає змогу визначити найважливіші етапи розвитку наукових напрямів, надає історії вітчизняної науки й техніки портретної конкретики, актуалізує людиновимірні аспекти пошукової роботи. У цьому контексті актуальним постає завдання щодо вивчення наукової спадщини знаного українського вченого-природознавця, кандидата біологічних наук, професора Валентина Федоровича Ніколаєва (1889–1974). В.Ф. Ніколаєв проявив себе як завідувач Природничо-історичного музею Полтавського губернського земства (нині Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського). Учений здійснював активну природоохоронну діяльність, був одним з організаторів Полтавського товариства любителів природи, першим запропонував проєкт заповідної мережі Полтавської губернії. Однак серед найвагоміших здобутків В.Ф. Ніколаєва – збагачення науки визначними результатами з удосконалення субтропічних рослин, за що він отримав серед фахівців-ботаніків звання одного з кращих знавців субтропічних культур.
Наукова, професійна, історіографічна біографія українського вченого – кандидата біологічних наук, професора В.Ф. Ніколаєва вперше стала об’єктом дисертаційного дослідження. Аналіз сучасного стану наукової розробки основоположних проблем теми дисертаційної роботи засвідчив відсутність комплексних фундаментальних досліджень наукової та організаційної діяльності вченого, а опубліковані праці лише частково, фрагментарно розкривають життєвий і творчий шлях В.Ф. Ніколаєва. За результатами аналізу джерельної бази встановлено, що у своїй сукупності вони дозволяють досягти мети дисертаційного дослідження – показати значення концептуальних засад наукової спадщини вченого для розвитку біологічної науки.
Висвітлено маловідомі факти про діяльність В.Ф. Ніколаєва на посаді завідувача Природничо-історичного музею Полтавського губернського земства, де він проявив різносторонній талант організатора, експозиціонера, дослідника земської музейної справи, відіграв важливу роль у її збереженні в роки революції і громадянської війни. Робота В.Ф. Ніколаєва з поповнення фондів музею сприяла утворенню нових філій: центральної наукової бібліотеки, центрального архіву і художнього музею, які зараз є окремими культурно-просвітницькими установами обласного значення. Також В.Ф. Ніколаєва і його колег з музею можна вважати одними з організаторів архівної справи на Полтавщині та фундаторами сучасного Державного архіву Полтавської області.
Встановлено вагомий внесок В.Ф. Ніколаєва в музейне будівництво Полтавщини, створення наукових товариств в Полтаві і повітових центрах, участь у діяльності губернського комітету охорони пам’яток старовини і мистецтва, формування яскравого колективу дослідників і експозиціонерів Центрального пролетарського музею Полтавщини.
Крім того, у дисертаційній праці встановлено, що його природоохоронні погляди В.Ф. Ніколаєва сформувалися під впливом викладачів Харківського університету, організаторів Харківського товариства любителів природи В.І. Талієва та В.Г. Аверіна, а також брата М.Ф. Ніколаєва, з яким вони взяли участь у підготовці першої в Російській імперії виставки охорони природи (22 грудня 1913 – 12 січня 1914 рр.). В.Ф. Ніколаєв першим підійшов до конкретизації заходів із заповідної справи, окресливши питання стану лісів та повної охорони деяких найцікавіших урочищ та масивів.
І врешті, результати дослідження свідчать, що особливо педагогічний талант В.Ф. Ніколаєва розкрився в Уманському сільськогосподарському інституті імені О.М. Горького, де він застосував увесь досвід різнопланової діяльності в різних навчальних закладах Радянського Союзу – викладацької, адміністративної, науково-організаційної, видавничої, просвітницької тощо. Результати дослідження засвідчують, що в «уманський період» (1954–1964) творчої діяльності В.Ф. Ніколаєв проявив себе як досвідчений педагог (ним розроблено методичні рекомендації з проведення лабораторно-практичних занять з анатомії, морфології і систематики рослин, літньої навчальної практики), організатор нових наукових досліджень з інтродукції і селекції низки квіткових і цибулинних культур, популяризатор ботанічних знань. Учений здійснював активну видавничу діяльність, зокрема працював у редакційних колегіях з підготовки видань по впровадженню у виробництво передового досвіду та досягнень науки, збірників студентських наукових робіт, науково-технічного бюлетеня, виставок з наукової та навчальної роботи тощо.
Сердечно вітаємо Романа Володимировича із блискучим захистом та бажаємо їй успішного втілення всіх творчих і наукових задумів, наснаги в професійному зростанні та майбутніх наукових пошуках!
Прес-центр Відділу аспірантури та докторантури
