У конференц-залі імені Василя Сухомлинського Університету Григорія Сковороди в Переяславі, яка стала опорною точкою проведення конференції, від імені сковородинівської альма-матер вітальне слово виголосив ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віктор Коцур, дистанційно це зробили й президент Стамбульського фонду науки та культури Саїд Юдже, член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор, директор Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Олег Рафальський та доктор педагогічних наук, професор, ректор Ізмаїльського державного гуманітарного університету Ярослав Кічук. Усі промовці у своїх виступах наголошували на тому, що в сучасному глобалізованому світі наукові надбання є вкрай важливими, адже допомагають конструктивно вирішувати складні непередбачувані задачі. У свою чергу член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор, заступник директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Олександр Майборода наголосив на актуальності заходу та побажав учасникам плідної дискусії.
Слід зазначити, що чималий інтерес у присутніх викликала й доповідь доктора історичних наук, заступника директора Інституту Ефективної політики (Молдова) Руслана Шевченка. Відтак, розкриваючи тему «Основные формы и месседжи российского национализма в Молдове» виступаючий звернув увагу на те, що завдяки низці ЗМІ та утворених проросійських націоналістичних організацій Російська Федерація прагне відновити свій вплив у Молдові, зокрема посилити симпатії молдован до РФ та створюваного останньою Євразійського союзу. Захисники Російської Федерації почали використовувати з цією метою найрізноманітніші методи: економічні та культурні. Коротко характеризуючи доповідь Руслана Шевченка можна помітити, що нині по відношенню до Молдови Російська Федерація застосовує політику «м’якої сили».
Нагадаємо, що у 2020 році організаторами було запропоновано такі теми для обговорення: теоретико-методологічні підходи до інтерпретації етнічності, націоналізму, глобалізму; націоналізм і глобалізм як мегатенденції розвитку цивілізації; політико-ідеологічні аспекти націоналізму й глобалізму; сучасна демографія людства у національному і глобальному вимірах; природа національного феномену; мультикультурність, зіткнення й діалог культур в умовах глобалізації; етнічна ідентифікація, національний суверенітет і глобалізація: історіософські, геополітичні та геоетнополітичні аспекти; формування глобального освітнього та наукового простору: виклики і перспективи.
Дякуємо усім, хто долучився до організації та проведення конференції, а також всім учасникам, які зголосилися до участі та, у ході виступів на пленарному засіданні, фахово й цікаво розкривали результати своїх наукових розвідок, які цьгоріч як ніколи були співзвучними з основною темою зібрання. Принагідно, відеозапис конференції можна переглянути нижче.
Леся Коцур
