Сьогодні, 25 лютого 2020 року, у ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» відбулася конференція трудового колективу університету, на якій було обговорено перейменування ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» та проєкт трудового кодексу України.
Засідання відкрив голова профспілкового комітету університету Сергій Закопайло, який привітав присутніх не лише з початком роботи, а й з прийдешніми святами – настанням весни та святом жіноцтва. Сергій Анатолійович нагадав, що відповідно до пункту 6.2 статуту університету до складу конференції трудового колективу обрано 152 постійних делегати. На 11:00 на конференцію прибуло 144 делегати, і хоч з поважних причини до залу не з’явилося 8 делегатів її було визнано правомірною, позаяк до роботи долучилося більше двох третин обраних делегатів, що складало кворум. Відтак, одноголосним рішенням роботу було відкрито, а до складу постійної робочої президії одноголосно було обрано ректора університету Віктора Коцура, першого проректора Валерія Хомича, керівницю загального відділу Ірину Гагаріну, керівника навчального відділу Анатолія Брехунця та голову профспілкового комітету Сергія Закопайла.
Головуючий зібрання, перший проректор Валерій Хомич, ознайомив присутніх із порядком денним конференції, а після його затвердження та вирішення ще кількох регламентних питань присутні перейшли до реалізації запланованого. Задля обговорення процедури перейменування університету слово було надано ректору ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», доктору історичних наук, професору, академіку Віктору Коцуру, якого присутні зустріли теплими оплесками. «Поки не аплодуйте – ми ж ще не остаточно не перейменували» – пожартував ректор, вочевидь на упередження новинних приводів, які вже мали місце після крайнього засідання Вченої ради університету, коли різні сторінки соціальних мереж та сайти розтиражували інформацію про те, що університет, мовляв, вже перейменовано і навіть перекручували імовірну нову назву альма-матер.
У ході свого виступу Віктор Петрович нагадав присутнім хронологію деяких подій, які відбулися у суспільному житті нашої країни та міста та передували початку перейменування вишу, зокрема Постанову Верховної Ради України «Про перейменування міста Переяслав-Хмельницький Київської області» (№ 251-IХ від 30 жовтня 2019 року та Рішення Переяслав-Хмельницької міської ради «Про заходи у зв’язку з перейменуванням міста Переяслав-Хмельницький» (№01-76-VII/1254 від 14 листопада 2019 року). Відповідно до цих законів та рішень у січні 2020 року у структурних підрозділах університету (на факультетах і кафедрах) відбулась публічна дискусія з визначення нової назви університету. Результати дискусії обговорювались на засіданні ректорату університету 27 січня 2020 року, протокол №3 та засіданні Вченої ради університету від 11 лютого 2020 року. «Під час обговорення було висловлено низку різних пропозицій, але в основному усі дійшли згоди, що враховуючи величезну роль і місію Переяслава в етнічних процесах які відбувалися на теренах України, його величезну роль в кількастолітніх націєтворчих процесах, а також наслідуючи європейську традицію, яка відображена у назвах університетів ми дійшли думку що заслуговує на увагу наступна назва – Університет Григорія Сковороди в Переяславі» – зазначив Віктор Петрович. Ректор пригадав своє перебування на позаминулорічному польсько-українському Форумі, де учасників приймав Університет Казимира Великого у Бидгощі. Крім того, існує Карловий університет та низка інших навчальних закладів, які іменовані подібним чином, а відтак колектив сковородинівського вишу вирішив започаткувати цю європейську традицію у назві нашої альма-матер. «Існує два важливих формуючих складники – насамперед, це підкреслення місії і ролі нашого університету як педагогічного і гуманітарного, а по друге – це підкреслення ролі і значимості самого міста. Свого часу видатний історик та академіка Національної академії наук Михайло Грушевський зазначав, що у трикутнику Київ-Чернігів-Переяслав формувалася українська народність. Я думаю, що ми знаходимося в центрі, де формувалися наші етнічні корені. Тому давайте підтримаємо цю назву!» – констатував Віктор Коцур, та нагадав, що після прийняття відповідного конференція трудового колективу буде клопотати перед Міністерством освіти та науки України щодо зміни назви університету. Після відповідного наказу МОН України щодо зміни назви університету здійснюватиметься розробка, схвалення конференцією трудового колективу університету нового Статуту університету, затвердження Статуту Наказом МОН України з подальшою державною реєстрацією цих змін та перереєстрацією всіх установчих документів, ліцензій та сертифікатів. Зверніть увагу, що до відповідного наказу МОН України назва університету лишається старою – ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди».
Після цього конференція трудового колективу університету прийняла рішення про клопотання перед Міністерством освіти і науки України про перейменування Державного вищого навчального закладу «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» про нову назву – Університет Григорія Сковороди в Переяславі. Рішення було підтримано переважною більшістю голосів делегатів, один делегат утримався. Клопотання буде передано до Міністерства вже найближчими днями.
Порядок денний продовжило обговорення проєкту трудового кодексу України, а присутні заслухали доповідь голови профспілкого комітету університету Сергія Закопайла. Сергій Анатолійович нагадав, що наприкінці 2019 року у Верховній Раді України було зареєстровано законопроєкт про працю № 2708. Нині у державі не стихають суперечки стосовно цього законопроекту – думки розділилися. Відтак, представники профспілок виступають проти цього документа, посилаючись на звуження прав працівників. Ініціатори ж, навпаки, акцентують увагу на більшій гнучкості нового закону. Нині в трудових колективах по всій країні іде обговорення цього закону, тому надійшла нагода обговорити законопроект «Про працю» (який у повному обсязі опубліковано у ЗМІ та всесвітній павутині – прим.авт.) в нашому колективі.
Сергій Закопайло детальніше зупинився на спірних пунктах, які викликали суперечки в суспільстві, ознайомив із основними змінами до закону та вніс ясність у те, що вони можуть нам принести.
У ході обговорення учасникам конференції стало відомо, що трудові книжки скасовувати не будуть – їх планують використовувати далі, але надалі держава та роботодавці мають орієнтуватимуться на електронні реєстри, зокрема, на Державний реєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування, який працює з 2000 року. Також у законопроєкті зазначено, що роботодавці через три місяці від того, як закон набуде чинності, повинні будуть видати трудові книжки, які зараз зберігаються у відділах кадрів, працівникам.
Крім того, центром відносин між роботодавцем і працівником стає трудовий договір – його можна буде укласти як у письмовому, так і в електронному вигляді. У договорі мають бути прописані права та обов’язки сторін, їхню відповідальність, опис роботи, тривалість робочого часу, відпочинку та оплачуваної відпустки, умови роботи, строки повідомлення про припинення договору, компенсація при звільненні за ініціативою роботодавця.
Також повідомлено, що збільшилася кількість видів договорів: безстрокові; строкові; короткострокові; сезонні; з нефіксованим робочим часом; учнівський трудовий договір та трудовий договір з домашнім працівником.
Цікавим є і те, що працівник має право за власною ініціативою розірвати трудовий договір, попередивши про це роботодавця не менше ніж за два тижні. Одним із приводів для розірвання договору може стати порушення роботодавцем його умов. У такому випадку роботодавець має виплатити працівникові компенсацію. Її мінімальний розмір становить 50 середньоденних зарплат. У свою чергу роботодавець має право за власною ініціативою розірвати трудовий договір із працівником, але причиною такого рішення можуть бути виключно підстави, прописані у трудовому договорі. У такому разі роботодавець повинен попередити робітника про звільнення : не менше ніж за 15 днів – якщо працівник сумарно пропрацював не більше шести місяців; не менше ніж за 30 днів – якщо працівник сумарно пропрацював більше шести місяців; не менше ніж за 60 днів – якщо працівник сумарно пропрацював понад п’ять років; не менше ніж за 90 днів – якщо працівник сумарно пропрацював більше 10 років. Зазначено, що за домовленістю сторін строки попередження, які зазначені вище, можуть бути замінені грошовою компенсацією у розмірі, визначеному трудовим договором, але не менше середньоденного заробітку працівника за кожен робочий день.
У новому законопроєкті зазначено, що нормальна тривалість робочого часу буде складати 40 годин протягом кожного семиденного періоду. Зручним є те, що роботодавець та працівник можуть домовитися про тривалість щоденної зміни, гнучкий робочий графік та дистанційну роботу. Але тут варто враховувати той факт, що перерва між робочими змінами не повинна бути меншою за 12 годин.
Новим у законі є те, що обов’язковий період вихідних скорочується до 24 годин замість нинішніх 48, тобто в таких умовах може існувати шестиденний робочий тиждень. Мінімальна тривалість щорічної оплачуваної відпустки залишиться незмінною – 24 календарні дні, тривалість відпустки за власним коштом збільшилася з 15 до 30 календарних днів на рік.
Якщо торкнутися тематики оплати праці, то все залишається в силі, окрім того, що понаднормова робота та робота у святкові дні, яка оплачується зараз у подвійному розмірі, за новим проєктом закону, буде оплачуватися лише у підвищеному розмірі, принаймні на 20% вище за ставку. У такому ж вигляді пропонується доплачувати за роботу в нічний час та роботу у вихідні.
У трудовому законі, який наразі діє, є умова, за якою роботодавець обов’язково повинен виділяти не менше 4% робочих місць для людей з інвалідністю. Якщо це не виконується, то роботодавець в обов’язковому порядку сплачує штраф до Фонду соціального захисту інвалідів у розмірі середньорічної заробітної платні на підприємстві. Вочевидь, у новому проєкті закону про це забули. До слова, новим законопроєктом передбачено посилений захист від дискримінації працівників.
Сергій Закопайло відзначив і те, що пенсії та стипендії підлягатимуть індексації, зарплати – ні. «Як пояснюють автори законопроєкту, пропонується виключити з об’єктів індексації заробітну плату, оскільки захист її від інфляційного знецінення здійснюватиметься шляхом підвищення мінімальної заробітної плати та підвищення заробітної плати за результатами переговорів сторін трудових відносин» – відзначив Сергій Анатолійович.
Кожен із батьків дитини віком до трьох років, який працює за трудовим договором, зобов’язаний використати частину відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку тривалістю не менше одного місяця. Метою цього є забезпечення принципу дотримання гендерної рівності. Відтак, пропонується передбачити у Сімейному кодексі України можливість використання відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку кожним з батьків дитини.
Отже, у новому законі про працю присутні які мінуси так і плюси. Відтак, профспілки надзвичайно занепокоєні, адже законопроєкт про працю ухвалили без консультацій з ними.
Крім того у Міжнародній конфедерації профспілок вважають, що даний закон порушує декілька конвенцій МОП та перераховують до яких наслідків може привести його прийняття: понаднормової роботи, яка стане нормою й оплачуватиметься в 5 разів менше, ніж раніше; скасування деяких соціальних гарантій та зниження статусу матерів із маленькими дітьми, що полегшить їхнє звільнення; можливого переведення працівника на інше робоче місце без його згоди; скасування профспілок. Хвилю обурення викликало і те, що на сайті Верховної Ради України наразі зареєстровано два альнернативні проєкти закону про працю.
Голова профспілкого комітету зазначив, що якщо у когось є критичні зауваження, чи конструктивні пропозиції, він просить надсилати їх у письмовому вигляді, чи звернутися до профспілкового комітету. Зазначено, що інформацію буде внесена до протоколу і передана до обласної ради Профспілки працівників освіти і науки України, де інформація від освітянських трудових колективів буде оброблена, узагальнена, проаналізована і передана до ЦК профспілок України, які в свою чергу спрямують її до керівництва держави.
На цьому порядок денний конференції трудового колективу університету було вичерпано, а всі делегати розійшлися по робочих місцях аби спільно творити нове щасливе майбуття рідної альма-матер.
[/mpc_quote]
