Камерному хору університету – 30 років: згадати все

30 років – багато це, чи мало? Як для людини, то це молодий вік, а якщо це стосується самодіяльного хорового колективу, який до того ще й працює на громадських засадах то, все ж, мова йде про досить значний і значимий термін.

Хор віддавна був відбитком народної пам’яті, берегинею його моральних цінностей, заповідей та легенд. У конкретному історико-географічному просторі він ввібрав в себе, зберіг й передав у спадщину все різнобарв’я життя: свято і працю, радість і горе, символічний досвід і релігійну культуру – врешті, красу і філософію життя. Слід зазначити, що як і кожне мистецтво, хорове розвивалося не відокремлено, а жило у плідній взаємодії з культурами інших народів. Певно, у цьому і слід шукати коріння великої громадянської значущості хорових колективів, позаяк вони є своєрідною моделлю дбайливого ставлення до духовних цінностей кожного народу.

Не викреслиться з пам’яті учасників Камерного хору нашого університету 23 лютого 1990 року, коли в актовому залі нашого вузу (тоді ще філіалу Київського педагогічного інституту імені Максима Горького – прим.авт.) відбувся його перший, дебютний виступ. У складі хору у той час були, і, в деяких випадках, і нині лишаються викладачі і співробітники, серед яких Анатолій Виногородський; заслужений працівник культури, доцент Микола Губар; доктор педагогічних наук, професор Віктор Куйбіда; кандидат педагогічних наук, доцент Микола Ляшко; Поліна та Юлія Мільошини; кандидат психологічних наук, професор Галина Хомич;  директор бібліотеки Ольга Шкира. З часом викладачі привели у хор своїх студентів, частина з яких залишилась працювати в університеті: старший викладач кафедри мистецьких дисциплін Алла Захарченко; кандидат педагогічних наук, старший викладач Олена Ткаченко (староста хору); нещодавно захистила докторське дослідження Наталія Харченко; концертмейстер кафедри мистецьких дисциплін Світлана Чорнобай.

Слід зазначити, що у різні роки своєю активною участю в діяльності хору радували нас: лаборант Лариса Барабаш; працівник бухгалтерії Ніна Литовка; викладачі: Григорій Верба, подружжя Нестеренків, Володимир Пуглій, Олександр Тонконог, Людмила Урупа, Олена Юганова; Вадим і Юля (Собецька) Ноздровські працюють викладачами в місцевій дитячій музичній школі; Віктор Вадим, Павло Тірбах, Сергій Зосько, Олег Буднік,  Микола Грушецький, Зоя Паламарчук, Олександр Шпичак. Звісно ж, не могло б бути інакше, якби у всі роки у хорі не брала участь величезна кількість сковородинівців, але їх було настільки багато що всі імена вмістити у цей матеріал було б досить складно.

Свого часу незмінним і незамінним концертмейстером хору була Наталія Лаврова, без якої справді важко було б уявити успішний поступ колективу. На початках хор тішив свого слухача виконанням вершинних творів музичного мистецтва, серед яких: «Gaudeamus» – традиційний студентський гімн, «Молитва за Україну» (муз. М. Лисенка); українська народна пісня в обр. Ф.Колесси «Гаєм зелененьким» та інші.

У 1992 році хор успішно захистив та протягом багатьох років неодноразово підтверджував перед державною комісією та слухачами високе звання Народного аматорського камерного хору.

Протягом усіх тридцяти років існування репертуар хору вражає своїм різноманіттям – серед більш як сорока творів  є твори видатних вітчизняних та всесвітньовідомих зарубіжних композиторів: Дмитра Бортнянського, Джузеппе Верді, Джуліо Каччіні, Миколи Леонтовича, Миколи Лисенка, Вольфганга Амадея Моцарта, Миколи Рубінштейна, Кирила Стеценка, Петра Чайковського та інших. Така палітра творів дає можливість створювати і варіювати різні концертні програми: українська хорова музика, світова музична культура, духовна музика, сучасна хорова музика та інше.

Принагідно, серед творів, які найбільше подобаються, як виконавцям, так і слухачам, можна відзначити: В. Іконник – Т. Шевченко «Сонце заходить», К. Стеценко – «Благослови, душе моя, Господи», П. Сениця – Т. Шевченко «Ой по горі ромен цвіте», В.А.Моцарт – «Лякримоза» (частина з «Реквієму»), «Урочистий канон», Д. Каччині – «Аве Марія», американська народна пісня в обр. Фостера «О Сюзанна», В. Литвинов – І. Хохлов «Сердце отдаю детям», Ллойд Веббер – «Memory» («Пам’ять») з мюзиклу «Кішки» та українська народна пісня в обр. М. Леонтовича «Щедрик» та інші.

Будь який колектив важко уявити без вдячного слухача, тому протягом всіх років свого функціонування хор проводить велику концертно-просвітницьку діяльність в межах усього столичного регіону. Хор неодноразово перемагав у Всеукраїнських конкурсах хорових колективів імені Кирила Стеценка. У пам’яті учасників народного аматорського камерного хору університету надовго залишилися виступи у Виставковому центрі та Державній Академії керівних кадрів культури і мистецтв, що на території Києво-Печерської Лаври; перед учнями та вчителями дитячої музичної школи №23 та в Українському Домі (м. Київ), у залі Президії Педагогічних Наук, на святкуванні ювілею журналу «Дошкільне виховання», на виставках «Сучасна освіта в Україні», в ДМШ, гімназії м. Переяслава-Хмельницького, у церквах та музеях нашого міста, в Українському державному медико-соціальному центрі ветеранів війни, у дитячому будинку «Юрасик» у смт. Циблі; на науково-практичних конференціях університету, перед гостями з Польщі, Німеччини, Швеції, Росії. Серед знакових виступів – участь хору в рамках міжконтинентального телемосту «Україна – США».

І нині у пам’яті зринають і відгукуються теплом у серці два важливі і знакові виступи хору. Серед них – унікальний за своїм змістом і значенням лекція-концерт духовної музики (2008 р.), який відбувся у РБК м. Переяслав-Хмельницького разом зі студентським хором (кер. Антоніна Карпенко). У його програмі значне місце займали українські церковні твори. Унікальність цього заходу полягала у тому, що такий концерт був би неможливий за часів радянської влади. І тільки за часів Незалежності України концерт врешті став можливим та ще й був проведений на головній сцені міста.

У свою чергу, другою важливою подією як для учасників хору, так і для вдячних шанувальників, був концерт-історія, присвячений одній пісні, всесвітньовідомій колядці «Щедрик». У 2010 році він зібрав повну залу НЦК «Зустріч», а всі присутні у ході дійства мали можливість ознайомитися з різними інтерпретаціями виконання «Щедрика», різними виконавцями, у різних музичних стилях. У свою чергу, камерний хор виконував цей твір українською і англійською мовами.

Якщо підсумувати увесь поступ народного аматорського камерного хору університету, то протягом цих років ним було зібрано і зафіксовано у дисках майже весь свій репертуар, що дає можливість використовувати необхідний музичний матеріал, як ілюстративний, у навчальному процесі.

Напередодні славного ювілею колективу я висловлюю свою вдячність адміністрації та профспілковому комітету університету, усім викладачам, співробітникам, студентам, які у свій час брали і беруть активну участь в діяльності нашого колективу. Сподіваюсь, що спілкування між собою та з різноманітним музичним матеріалом не залишили вас байдужими до цієї справи і нині продовжують надавати вам натхнення та насолоду по життю.