Безліч щирих слів, квітів, солодощів та приємних сюрпризів: університет відзначив 60-річчя свого ректора

Університет Григорія Сковороди в Переяславі > Публікації > Новини > Безліч щирих слів, квітів, солодощів та приємних сюрпризів: університет відзначив 60-річчя свого ректора

У суботу, 19 жовтня 2019 року, ректор ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний  педагогічний університет імені Григорія Сковороди», доктор історичних наук, професор, академік Віктор Коцур відзначив 60-річницю від свого Дня народження. І хоч сам ювілей припав на вихідний суботній день, який очільник альма-матер вирішив провести в родинному колі, та в перший робочий день нового тижня – понеділок, 21 жовтня, ювіляра не могла належно не привітати чимала сковородинівська родина.

Від самого ранку, який, наче на замовлення, зігрівало ласкаве осіннє сонечко, альма-матер готувалася до прибуття Віктора Петровича – увесь простір біля входу до головного корпусу університету був прикрашений жовто-блакиттям прапорів та святкових повітряних кульок, лунала хороша українська музика, перед входом було розстелено урочистий червоний хідник,  а ближче до самого приїзду першої особи нашого закладу вищої освіти на роботу до святкової локації з увсебіч почала сходитись студентська молодь, переважно вбрана у академічні мантії, а також чи не більшість представників науково-педагогічного та допоміжного складу нашого університету.

Коли, здається, все навколо було у «бойовій готовності» до початку свята, безпосередньо до входу в університет під’їхало впізнавана всіма сковородинівцями ректорська автівка. Під нестихаючі овації присутніх та переливи блискіток конфеті ректор ступав по хіднику, та приймав перші вітання від проректорів та найближчих колег. Після цього Віктор Коцур, як верховний головнокомандувач альма-матер, прийняв справжній парад студентських вітань. Спершу від голови Студентської Ради університету, яка, від імені всіх студентів, подарувала ректорові університетську футболку, а потім, по черзі, від прекрасних представниць шести факультетів нашого навчального закладу, які потішили його квітами та солодощами. У ці миті прекрасні сковородинівки, від імені своїх структурних підрозділів, зичили ювіляру міцного козацького здоров’я, яскравих емоцій та незабутніх вражень від діяльності та життя, здійснення всіх мрій, миру в душі та довкола, ще більше наукових досягнень та нових здобутків, щедрої долі та виключно хороших студентів, запевнивши, що його професіоналізм та наполеглива праця зробили неоціненний внесок у розвиток вітчизняної освіти.

Поза як день народження, а тим більше таку визначну дату як 60 років, достатньо складно уявити без приємних сюрпризів, ведучий церемонії, керівник соціально-гуманітарного відділу Андрій Іващенко, побажавши, аби Віктор Петрович почувався завжди бадьорим і молодим, виконав приємну місію – вивіз великий та красивий торт у вигляді книги «Історія життя. Том 60» й попросив ювіляра, наче в дитинстві, задути свічки, судячи з яких видавалося, що нашому ректорові лишень виповнилося 18 років. У цей день університетська родина встановила одразу декілька рекордів – спершу зробила з «винуватцем урочистості» чи не наймасовіше «родинне фото», а дещо пізніше вже точно наймасовіші «родинні обійми». Потім завдяки, зусиллям педагогічного факультету університету, усі присутні переглянули чисельний «парад 32-ох повітряних кульок» – кожна із них символізувала роки праці Віктора Коцура в рідній альма-матер, а винесений під бурхливі овації присутніх креативний та побажально-символічний торт «Рік достатку», виготовлений студентами та викладачами того ж факультету, вкотре підсолодив враження від цього важливого, для іменинника, дня. Після цього на ректора, як дійсного академіка, одягли його мантію та конфедератку, і разом з десятками студентів, які теж одягли на зустріч мантії, ніби за запозиченим з американських фільмів звичаєм, було зроблено знімок з підкиданням конфередераток у повітря. На завершення цієї частини вітального ранку в університеті Віктор Петрович Коцур залюбки зробив спільні світлини з усіма охочими. Бажаючих зробити селфі виявилося вкрай багато, але, видається, ректор не відмовив нікому, хоча й поспішав на урочисте засідання Вченої ради університету.

Власне, саме засідання розпочалося о 11:00 у конференц-залі імені Василя Сухомлинського та зібрало, не побоїмося цього слова, усю науково-педагогічну еліту альма-матер. Відкривши його, перший проректор університету Валерій Хомич, зазначив що на порядку денному лише одне питання – пошанування ректора університету, доктора історичних наук, професора, академіка Коцура Віктора Петровича з нагоди його 60-річного ювілею. Найперше, Валерій Феодосійович зачитав текст вітального листа, адресованого Віктору Петровичу колективом університету, та, на виконання рішення Вченої ради університету, вручив ювіляру нагороду та звання «Почесний доктор університету».

Про основні віхи життєвого й творчого шляху Віктора Петровича доповів провідний фахівець соціально-гуманітарного відділу університету Олександр Молоткін. «Послухайте, можливо виявиться, що хтось чогось не знає про мене» – пожартував Віктор Петрович. Варто зазначити, що у ході свого виступу Олександру Юрійовичу таки вдалося відслідкувати та підвести проміжні підсумки щодо чи не всіх знакових дат життя та діяльності нашого ректора, його почесних звань та нагород, а також віднайти чи не до більшості з них вдалі та пам’ятні світлини.

«Звісно ж, кожен рік є знаковим та значимим, а життєдіяльність Віктора Петровича є настільки насиченою та багатою на події, що якби ми детальніше розглядали кожну з них це забрало б у нас кілька днів» – зазначив Олександр Юрійович.

У продовження теми до слова було запрошено представників історії та культури України на чолі з завідувачкою, доктором історичних наук, професором Валентиною Молоткіною, які розповіли про те, що рідною, для очільника альма-матер, кафедрою було здійснено спробу об’єднати основні віхи життя і творчості Віктора Петровича у біобібліографічному нарисі під назвою «Коцур Віктор Петрович. До 60-річчя від дня народження». Відомо, що біобібліографічний нарис серії «Наукова еліта Переяславщини» присвячений науково-педагогічній діяльності цього ученого в галузі історії, історіографії, джерелознавства історії України та історії педагогіки, містить матеріали про життєвий і творчий шлях, наукову, організаційну та педагогічну діяльність академіка В.П. Коцура, нариси науковців, колег, бібліографічний покажчик друкованих праць, літературу про В.П. Коцура та фотосвітлини.

«Дорогий Вікторе Петровичу! Ми всі є Вашими учнями (поруч стоять викладачі кафедри – Людмила Хмельницька, Ірина Березанська та Анастасія Ставицька – прим.авт.), завдяки Вам ми поступово зростали й продовжуємо зростати як науковці, а відтак, ми намагалися всі свої враження, відчуття, приклади і загалом все, що пов’язуємо з Вами, вкласти у це видання. У цей день ми даруємо Вам його сигнальний примірників, і хочемо аби, як наш вчитель, ви його покреслили, зробили правки, вказали на недоліки – звісно ж, ми неодмінно будемо дослухатися та його вдосконалювати. З нагоди Вашого ювілею зичимо Вам міцного здоров’я, творчого натхнення і ще більшої кількості вдячних і талановитих учнів» зазначила Валентина Костянтинівна.

Згадували у цей день і те, з чого 33 роки тому розпочалася життєва та науково-педагогічна історія Віктора Петровича на Переяславщині, а до слова було запрошено проректора з наукової роботи Сергія Рика, який працює з Віктором Петровичем чи не з першого його дня на посаді ректора. Сергій Миколайович пригадав ті непрості часи початку молодого переяславського університету та його наймолодшого в Україні ректора, і у цей день з гордістю констатував, що університет Сковороди у Переяславі таки відбувся як заклад вищої освіти європейського зразка, про що свідчить хоча б нещодавній  VIII Українсько-Польський/Польсько-Український форум «Освіта для миру», який дійсно відбувся на найвищому рівні. І хоч у різні часи ректора запрошували обійняти різні посади як у Міністерстві освіти і науки України так і в Національній академії педагогічних наук України, він залишається вірним своїй справі та своєму закладу вищої освіти. Поступ університету напряму та нерозривно пов’язаний з ім’ям ректора, тому свій виступ Сергій Рик, як знаний філософ, вибудував на хронології його життя та своїх глибинних роздумах про університет та історію педагогіки.

«Якщо Василь Сухомлинський написав працю «Серце віддаю дітям», то Віктор Петрович, на мою думку, може написати працю «Серце віддаю університету». Бо кожен рух його повсякденного життя наповнений турботою про університет, від матеріальних до стратегічних проблем його розвитку» – сказав на завершення Сергій Рик.

Святкову естафету вітальних слів та характеристик перейняла вчений секретар університету Алла Зленко, яка зазначила, що сьогодні університет святкує ювілейну дату людини, яка символізує цілу епоху в житті нашого університету, Переяслава, Київщини та й України загалом.

«За плечима Віктора Петровича – гідно пройдений шлях становлення науковця й особистості, що ґрунтується на щоденній копіткій і глибоко продуманій праці ученого, педагога, наставника молоді, організатора науки, громадського діяча, лідера думок, вмілого управлінця. За три десятки років, він пройшов шлях від кандидата наук, доцента, завідувача кафедри до доктора наук, професора, ректора університету, академіка. Розбудував інститут до сучасного конкурентоспроможного вищого навчального закладу – університету з потужним науково-педагогічним потенціалом, знаним у провідних вишах Європи. У сучасному освітянському та науково-академічному середовищі Віктор Петрович авторитетна особистість. Його перу належать чисельні академічні видання, спеціальні наукові розвідки, навчальні посібники та підручники для студентів, популярні видання про минувшину нашого народу та його культуру. Віктор Петрович багато уваги приділяє концептуальним проблемам вітчизняної історії, питанням методології досліджень, їх відповідності сучасним вимогам. Такі професійні якості, як працьовитість і наполегливість у пізнанні історичної правди, здатність на підставі глибокого аналізу документів віднайти істину, виявити причини і наслідки досліджуваних процесів, збагнути глибинні чинники історичного минулого, неупереджено його відобразити, сприяли формуванню наукової постаті Віктора Петровича. Його вміння дослухатися до аргументів і суджень колег, знаходити в дискусіях раціональне зерно, окреслювати шляхи пошуку, виокремлювати типове, водночас не втративши унікального, дедалі закріплювали за ним не тільки організаторське лідерство, а й широке наукове визнання».

У ході виступу Алла Миколаївна зробила невеликий екскурс у наукову діяльність ювіляра, хронологію його нагород, про багато з яких знали далеко не усі його знайомі, а наприкінці виступу ознайомила присутніх зі своїм баченням поступу вітчизняної освіти та сучасного лідера, характеристикам якого сповна відповідає ювіляр.

Не секрет, що у скарбниці здобутків Віктора Петровича є ціла плеяда тих, кому дана путівка в життя – більше 40 здобувачів отримали наукові ступені саме завдяки Віктору Коцуру, починаючи від геть молодих аспірантів й закінчуючи сивочолими сформованими науковцями. Від імені останніх слово тримав декан факультету фізичного виховання, доктор історичних наук, професор Віктор Куйбіда.

«Віктор Петрович був і є моїм науковим керівником. Він вкрай точно визначає гарячі точки у тій чи іншій галузі науки, гостро бачить актуальні проблеми, і все це, як у Сковороди, є для нього «сродним». Від типових галузей історій він став кращим, одними з найвпливовіших українських істориків та ректорів закладів вищої освіти». Віктор Віталійович пригадав кілька історій зі свого особистого та робочого спілкування з ювіляром, зокрема щодо підготовки видання своєї монографії, яка стосується народних природничих назв, та зазначив, «Віктор Петрович завжди чітко будує алгоритми досліджень на основі інтелектуального моделювання, дає досконалі прогнози майбутніх досягнень, має досконалу стилістику наукової мови, власний авторський стиль написання і правок робіт, має постійний інтерес до наукових пошуків своїх учнів. Увесь досвід який я взяв від Віктора Петровича я не продав і не пропив, і, сподіваюсь, наша співпраця буде продовжуватися. З ювілеєм Вас, Вікторе Петровичу. Бачу, всі дарують квіти тому і я подарую» – у притаманній саркастичній манері зазначив Віктор Куйбіда, та виконав обіцяне.

Протягом засідання виступало багато тих, хто пригадує Віктора Петровича з перших днів його роботи в університеті, зокрема кандидат педагогічних наук, професор, нинішній завідувач української лінгвістики та методики навчання Олександр Потапенко.

«Я цікавлюся нумерологією, і от нещодавно дізнався, що 19 – це число віри. До слова, три чи чотири останні монографії Віктора Петровича присвячено цій темі. Коли я дізнався про призначення Віктора Коцура ректором, я зайшов до його приймальні і наклав хресне знамення, сказавши, що з цієї посади його ніхто не зсуне. Радий, що це збулося. Дякую Віктору Петровичу за його мудрість та підтримку у виданні моїх монографій». Поза як Олександр Іванович є поетом, то спеціально до цієї події присвятив ювіляру свою поезію, яку зачитав перед зібранням та подарував ювілярові свою останню книгу.

Потужною сторінкою у житті і діяльності Віктора Петровича є його спілкування зі студентами – його двері завжди відкриті для студентських ініціатив, його проблеми не є чужими для нього, він є їх захисником, помічником та порадником. Саме це у своєму виступі відзначив керівник студентського бюро університету Владислав Міранович, засвідчивши надзвичайну відкритість Віктора Петровича, який справді відрізняється від решти ректорів і якого, попри його поважність та зайнятість, з покоління в покоління, завжди можна зустріти і поспілкуватися з ним з будь якого питання. Від імені студентів та молодих аспірантів Владислав подякував ректорові за те, що всі сковородинівці можуть пишатися рівнем очолюваного та сформованого Віктором Петровичем університету, та, звісно ж, гордо заявляти про це в інших закладах вищої освіти і навіть за кордоном, й побажав йому з роками залишатися таким же прогресивним, сучасним та кльовим. «Ректором може стати багато хто, але людиною при цьому можуть залишитися лише одиниці. Дякуємо за вашу титанічну працю. Многая літа!» завершив молодий доповідач.

Під кінець засідання було відкрито невеликий секрет, адже протягом деякого часу молода творча команда Відділу освітнього менеджменту та профорієнтаційної діяльності університету та його прес-служба готували великий фільм-інтерв’ю, у якому зібрали спогади та коментарі старих-добрих друзів та колег Віктора Петровича та провели кількагодинну розмову з самим ректором, у ході якої він відповів на безліч цікавих та змістовних запитань. На прикрість, з технічних причин монтаж фільму так і не вдалося завершити до початку засідання, але керівник Відділу Оксана Луцик з радістю повідомила, що вже за кілька тижнів його нарешті буде оприлюднено на YouTube каналі університету, а поки ж силами творчої команди Відділу було підготовано вітальний тізер, до якого увійшли фрагменти, які, на прикрість, не вдасться вмістити у фінальному монтажі. Відтак, під час перегляду цього відео в рамках Вченої ради старожили з легкістю впізнали та здивувалися віковим змінам засновника філії університету Миколи Тараненка, якого творці знайшли та з яким відзняли кадри у столиці, де зараз працює вчений. Потішили ювіляра фрагменти фільму за участі його сусіда по кімнаті в гуртожитку університету Петра Моціяки (якого знімали у Ніжині – прим.авт.), аспірантського друга Валерія Капелюшного, наукового керівника його дисертаційного дослідження, видатного вченого-історика Василя Шевчука, президента НАПН України Василя Кременя, голови НСКУ Олександра Реєнта та інших. Тізер вражав спогадами, фактами, цікавими побажаннями та почуттям гумору деяких його героїв. Видається, сюрприз справді вдався, викликав щирі овації присутніх, тому тепер всі ми залюбки чекатимемо виходу повної версії фільму-інтерв’ю про Віктора Петровича – до його прем’єри лишилося зовсім не багато.

Наостанок засідання слово взяв й сам ювіляр:

«Кожен ювілей – це підсумок певного досвіду й здобутків, на основі яких ти плануєш свій подальший поступ. На початках я був засмучений від того, що зі столиці переїхав на роботу до Переяслава, бо як казали поети – це досить сонне й тихе містечко. І от, фактично, до відвідин коледжу в Халібастері, який знаходиться посеред лісу, віддалік від цивілізації, у мене було бачення, що успішними вузи бувають лише у великих містах. У ході своїх поїздок по США, Європі та світу я поступово змінив свою думку, і переконався, що не локації важливі для університетів, а люди які працюють там. З досвідом я зрозумів, що саме Переяслав є прекрасним екологічним, соціокультурним середовищем з багатою історією, неоціненною спадщиною віків. Переяслав – це місто, яке претендує на те, аби мати тут справжній європейський навчальний заклад який з впевненістю дивиться у нове тисячоліття.

Я вдячний за ці роки роботи кожному з вас, адже саме Ви є окрасою нашого колективу, його енергією і розумом, символом професіоналізму у своїй праці. У такому поєднанні талановитих, багатогранних людей можна розв’язувати будь які завдання сьогодення, закладати перспективні ідеї, що працюватимуть і на майбутнє. Багато сказано було про мене, але як відомо кожен лідер мусить дослухатися до думок, займатися глибоким самоаналізом. Разом ми можемо робити великі та успішні речі. Без Вас, вашого інтелекту, таланту та сумління, не відбулося б і моє кар’єрне зростання у Переяславі, в науці та освіті. Мені важливі ваші побажання, ваші світлини, ваші сюжети – це наша історія, і те що говорять наші друзі та коллеги це справді дуже важливо.

Ювілей – це не цифри, адже насамперед він створений задля того, аби вибудовувати нові площини своєї самореалізації та творчості. Разом ми значно сильніші. Будемо разом трудитися й надалі, будемо мати нових послідовників, і нові, ще кращі покоління. Наш досвід потрібен аби вкласти до енергії їх творення знання та мудрість, відкрити їм великі перспективи. Дякую всім за теплі слова та вітання» –  підсумував Віктор Петрович.

На цьому засідання Вченої ради та вітальний марафон добігли до свого завершення, але продовжився для Віктора Петровича, якого протягом дня вітали численні друзі, колеги та партнери.

У свою чергу, хочеться побажати очільнику альма-матер, аби всі ті побажання, які він почув протягом кількох останніх днів неодмінно втілилися в життя. Хай буде добрим його здоров’я, прихильною – доля, безмежними – щастя та успіхи. Сміливо втілюйте свої плани, наукові та особисті задуми та мрії в життя, адже рівноцінно як і Ви, видається, не уявляєте свого життя без нашого університету, так само й ми не бачимо його без Вас та Вашого науково-педагогічного та менеджерського талантів.

Многая літа та з роси і води Вам, Вікторе Петровичу!

[mpc_quote preset=”mpc_preset_24″ layout=”style_2″ background_color=”#ffffff” author_font_preset=”mpc_preset_38″ author_font_color=”#003366″ author_font_size=”20″ author_font_transform=”none” author_font_align=”left” author=”Максим Левченко” quote_font_preset=”mpc_preset_1″ quote_font_color=”#888888″ quote_font_size=”16″ quote_font_line_height=”1.2″ quote_font_align=”left” icon_type=”image” icon_image_size=”150×150″ icon_image=”15351″ icon_border_css=”border-radius:75px;” icon_padding_divider=”true” icon_padding_css=”padding-left:15px;” padding_divider=”true” padding_css=”padding-top:40px;padding-right:40px;padding-bottom:40px;padding-left:0px;” mpc_ribbon__preset=”mpc_preset_8″ mpc_ribbon__style=”corner” mpc_ribbon__alignment=”top-right” mpc_ribbon__corners_color=”#353535″ mpc_ribbon__font_color=”#ffffff” mpc_ribbon__font_size=”18″ mpc_ribbon__font_line_height=”1.7″ mpc_ribbon__font_transform=”uppercase” mpc_ribbon__font_align=”center” mpc_ribbon__text=”АВТОР” mpc_ribbon__background_color=”#003366″]

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі, дозволяється за умови посилання на uhsp.edu.ua. При копіюванні матеріалів порталу для інтернет-видань обов’язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.

[/mpc_quote]

ФОТОГАЛЕРЕЯ

[mpc_quote preset=”mpc_preset_24″ layout=”style_2″ background_color=”#ffffff” author_font_preset=”mpc_preset_38″ author_font_color=”#003366″ author_font_size=”20″ author_font_transform=”none” author_font_align=”left” author=”Дронь Олександр” quote_font_preset=”mpc_preset_1″ quote_font_color=”#888888″ quote_font_size=”16″ quote_font_line_height=”1.2″ quote_font_align=”left” icon_type=”image” icon_image_size=”150×150″ icon_image=”15486″ icon_border_css=”border-radius:75px;” icon_padding_divider=”true” icon_padding_css=”padding-left:15px;” padding_divider=”true” padding_css=”padding-top:40px;padding-right:40px;padding-bottom:40px;padding-left:0px;” mpc_ribbon__preset=”mpc_preset_8″ mpc_ribbon__style=”corner” mpc_ribbon__alignment=”top-right” mpc_ribbon__corners_color=”#353535″ mpc_ribbon__font_color=”#ffffff” mpc_ribbon__font_size=”18″ mpc_ribbon__font_line_height=”1.7″ mpc_ribbon__font_transform=”uppercase” mpc_ribbon__font_align=”center” mpc_ribbon__text=”ФОТОГРАФ” mpc_ribbon__background_color=”#003366″]

Використання фотографій, розміщених на порталі, дозволяється за умови посилання на uhsp.edu.ua. При копіюванні фотографій з порталу для інтернет-видань обов’язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.

[/mpc_quote]

[mpc_quote preset=”mpc_preset_24″ layout=”style_2″ background_color=”#ffffff” author_font_preset=”mpc_preset_38″ author_font_color=”#003366″ author_font_size=”20″ author_font_transform=”none” author_font_align=”left” author=”Сергій Коваленко” quote_font_preset=”mpc_preset_1″ quote_font_color=”#888888″ quote_font_size=”16″ quote_font_line_height=”1.2″ quote_font_align=”left” icon_type=”image” icon_image_size=”150×150″ icon_image=”15487″ icon_border_css=”border-radius:75px;” icon_padding_divider=”true” icon_padding_css=”padding-left:15px;” padding_divider=”true” padding_css=”padding-top:40px;padding-right:40px;padding-bottom:40px;padding-left:0px;” mpc_ribbon__preset=”mpc_preset_8″ mpc_ribbon__style=”corner” mpc_ribbon__alignment=”top-right” mpc_ribbon__corners_color=”#353535″ mpc_ribbon__font_color=”#ffffff” mpc_ribbon__font_size=”18″ mpc_ribbon__font_line_height=”1.7″ mpc_ribbon__font_transform=”uppercase” mpc_ribbon__font_align=”center” mpc_ribbon__text=”ФОТОГРАФ” mpc_ribbon__background_color=”#003366″]

Використання фотографій, розміщених на порталі, дозволяється за умови посилання на uhsp.edu.ua. При копіюванні фотографій з порталу для інтернет-видань обов’язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.

[/mpc_quote]

Перейти до вмісту