У рамках програми другого дня VIІІ Українсько-польського/Польсько-українського наукового форуму «Освіта для миру» – «Edukacja dla pokoju», надвечір, 9 жовтня 2019 року, у актовій залі ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» відбулося урочисте засідання, присвячене врученню диплома Почесного доктора (Honoris Causa) Національної академії педагогічних наук України професору звичайному, доктору габілітованому, Голові Комітету педагогічних наук Польської академії наук Богуславу Сліверському.
Відрадно, що в урочистому засіданні брали участь делегації польських вчених та українських науковців-педагогів (делегатів Форуму), відомі українські вчені і громадські діячі, професорсько-викладацький і студентські колективи переяславського університету, представники органів місцевого самоврядування, громадських організацій та преси.
Отже, після того, як на сцені у кріслі розмістився сам винуватець вечора, а по обидва боки від нього було сформовано президію у складі одних із найвизначніших польських та українських науковців, вступне слово виголосив Президент Національної академії педагогічних наук України, доктор філософських наук, професор, дійсний член (академік) Національної академії наук і НАПН України Василь Кремінь, який до слова, виступив ведучим цього засідання. Василь Григорович зазначив, що практика присудження «Honoris Causa» сягає доби Середньовіччя, тому присудження цього звання пану Сліверському саме у Переяславі є не меншою честю для цього закладу вищої освіти аніж для самого номінованого гостя.
«У час, коли динамічно змінюються знання, ідеї та технології освіта потребує суттєвих змін. Її успішність у кожній з країн може бути лише з врахуванням кращого педагогічного досвіду, практик та педагогічних студій, які є в інших державах. Відтак, україно-польська співпраця у даному напрямку є надзвичайно важливою. Сприяння діалогу освітян і науковців, педагогів обох країн, утвердження довіри між нашими народами, інноваційний розвиток освіти і науки неможливо уявити без активної і плідної діяльності Богуслава Сліверського, наукові інтереси якого є глибокими і всебічними. Світовій і європейській науковій спільноті він відомий як дослідник проблем філософії освіти, теорії і методології педагогічних досліджень. Його плідна наукова діяльність поєднується з його активними дослідницькими дослідами. Професор надає важливого значення науковій співпраці Україні та Польщі, активно долучається до проведення Україно-Польських / Польсько-Українських Форумів» – Президент НАПН України висловив глибоку вдячність за активну підтримку цієї співпраці, глибину і принциповість наукових позицій та виховання нової генерації науковців-дослідників та передав слово для виголошення рекомендації щодо присвоєння звання Honoris Causaпану Богуславу академіку-секретарю Відділення професійної освіти і освіти дорослих Неллі Ничкало, відділення якої й подало клопотання щодо присвоєння йому цього високого звання.
Нелля Григорівна, у ході свого виступу, висловила думку про те, що нинішня подія є закономірною та геть не випадковою, а також розповіла про історію та причини присвоєння пану Сліверському цього високого звання, та висловила вдячність керівництву НАПН України за цілковиту та беззаперечну підтримку цього рішення.
Майже три десятиліття НАПН України вивчає праці та діяльність пана Богуслава, і констатує, що те що він зробив для науки й педагогіки має вкрай значення для розроблення та реалізації державної політики у сфері освіти. Відомо, що його ім’я пошановано в рідній Польщі та Європі і світі.
«Пан професор талановито поєднує наукові та експериментальні пошуки з викладацькою діяльністю в університетах. Він далеко не кабінетний вчений, що відірваний від життя, бо тримає руку на пульсі освіти, особисто відстежує процеси, бачить в них плюси та мінуси та пропонує свої ідеї й рекомендації» – відмітила Нелля Григорівна.
Відділення професійної освіти і освіти дорослих НАПН України, всі її академіки та члени-кореспонденти високо оцінюють діяльність цього вченого спрямовану на створення підручника-п’ятитомника нового покоління та низки інших його праць. Є сподівання, що незабаром його буде перекладено на українську, аби вітчизняні заклади освіти та науковці мали змогу сповна ним скористатися.
У свою чергу, від польської сторони до слова було запрошено професора звичайного, доктора габілітованого Стефана Міхаля Квятковського – заступника Голови Комітету педагогічних наук Польської академії наук, ректора Академії спеціальної педагогіки імені Марії Гжегожевської у Варшаві, іноземного члена НАПН України. Виступаючий детальніше зупинився на фрагментах опублікованого півроку тому тексту про Богуслава Сліверського, де, зокрема, мова йде й про неписьмовий доробок цього вченого, визначні віхи його життєвого та наукового шляхів. Він пригадав приємність власної співпраці та спілкування з паном Сліверським, яка почалася ще в далекому 1985 році. Пан Квятковський не міг не відмітити, що протягом півроку від моменту написання його публікації пан Богуслав не зупинився на досягнутому та збільшив свій науковий доробок.
«Підручники пана Сліверського увійшли до канону педагогічної науки у Польщі. Його великою заслугою є й переклад відомої штайнівської педагогіки, близько півтори сотні змістовних виступів на численних наукових форумах, керування дослідницькими проєктами, вміле поєднанням теорії з практикою» – висловив свої думки пан Стефан.
Вже наступний виступаючий рецензент, професор, доктор габілітований, директор Інституту педагогіки Академії спеціальної педагогіки імені Марії Гжегожевської у Варшаві, Голова наукового товариства «Польща-Україна», іноземний член НАПН України Франтішек Шльосек подякував українським колегам за те, що пропозиція поляків щодо присвоєння диплома Почесного доктора (Honoris Causa) Національної академії педагогічних наук України Богуславу Сліверському отримала такий чудовий фінал та довгоочікувану візуалізацію (рішення про присвоєння цього звання пану Богуславу було прийнято ще влітку – прим.авт.). Пан Франтішек підтримав слова, сказані, напередодні, його колегами, та, в свою чергу, висловив думку про те, що номінований науковець належить до найвідоміших сучасних польських науковців, високо оцінених не лише на теренах своєї держави.
«Його доробок є свідченням того, що пан Богуслав є креатором нового педагогічного ототожнення та новаторства педагогіки. Я б виділив те, що цей професор сміливо йде на публічні ризики супроти ортодоксальних положень педагогів, а відтак, володіє беззаперечним авторитетом серед польських педагогів, у наслідок чого неодноразово обирався до найвищих наукових установ Польщі у результаті загальнонаціонального рейтингування» – поділився своїми думками Франтішек Шльосек.
Професор звичайний, доктор габілітований Ришард Бера – керівник закладу педагогіки праці Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні ще раз констатував попередньо сказані слова своїх колег, та зазначив, що рецензування Богуслава Сліверського стало для нього великою честю й, водночас, складним завданням:
«Він є майстром і вчителем великої кількості педагогів, а його доробок можна поділити на кілька наукових типів. Богуслав Сліверський вірний гуманістичним цінностям, не піддається сезонним модам та політичним змінам, чітко тримається своїх переконань. Його присутність постійно відчувається в наукових і освітніх змінах. Сьогодні ми пошановуємо професора, який є могутнім і відважним голосом, що вказує дорогу вільного розвитку освіти і виховання».
І ось настає той самий довгоочікуваний момент – Президент НАПН України Василь Кремень вручає професору звичайному, доктору габілітованому Богуславу Сліверському диплом Почесного доктора (Honoris Causa) НАПН України, академіки НАПН України Валерій Биков і Віктор Коцур одягають на нього мантію, а член-кореспондент НАПН України Лариса Лук’янова – конфедератку. У цей момент залом прокочуються сотні схвальних оплесків.
Хорова капела ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» на чолі з диригентом, кандидатом мистецтвознавства, доцентом кафедри мистецьких дисциплін та методики навчання Анатолієм Мартинюком зичить науковцю «Sto Lat» та, в знак вітання від сковородинівської альма-матер, виконує наше славне українське «Многая літа».
Врешті, до доповіді запрошується Почесний доктор НАПН України, професор звичайний, доктор габілітований, Голова Комітету педагогічних наук Польської академії наук Богуслав Сліверський. Звісно ж, він не може не відреагувати на те, що щойно відбувалося в залі, а тому ділиться улюбленою анекдотичною історією з життя, та констатує, що в ході виступів рецензентів та виступу хору він «спостерігав за всім ніби з хмаринки». У якості вдячності гість читає лекцію, присвячену видатному українському педагогу Василю Сухомлинському, розповідаючи про своє особисте знайомство з науковою спадщиною Василя Олександровича, зокрема працею «Серце віддаю дітям» (яку вважає чудовим порадником та настільною книгою для всіх батьків – прим.авт.) під час своєї викладацької діяльності у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки (Луцьк, Україна). У ході майже годинного виступу пан Богуслав ділиться своїм сприйняттям «педагогіки серця», зазначаючи, що за його спостереженнями, дехто з педагогів не розуміє наскільки глибокою є ця постать і якими глибокими є її праці.
По завершенню виступу Президент НАПН України Василь Кремінь зазначає, що найближчим часом цю лекцію буде перекладено та виданою брошурою в україномовному варіанті, аби з нею змогло ознайомитися ще більше освітніх та наукових установ й персоналій, а також дарує пану Сліверському книжки з озвученими напередодні виступами колег, аби він пам’ятав та «час-від-часу звіряв, чи не змінили вони своєї думки, а якщо й змінять, то лише на ще кращу». Музичним сувеніром стає виступ лауреатки міжнародних вокальних конкурсів, неперевершеного сопрано Любові Хахаліної, яка дарує присутнім «Арію цариці ночі» із опери «Чарівна флейта» Вольфгана Амадея Моцарта.
Завершальний блок вітальних слів відкриває професор звичайний, доктор габілітований, професор навчального закладу «Вшехніца Польска Школа Вища у Варшаві» Тадеуш Александер, який ідентифікує все що відбувається цього вечора, зокрема виступ хорової капели, як незвичайний елемент дружби між двома великими народами, висловлюючи від цієї непересічної співпраці свій щирий подив. Він вітає Богуслава Сліверського, зазначаючи, що більшість присутніх знає про нього все, хіба що окрім того, чим він ще може здивувати поважну світову спільноту науковців та педагогів, а також висловлює думку, що, напевно, кордони між українською та польською наукою поступово стають лише умовністю.
Під бурхливі оплески сковородинівців до трибуни виходить професор, дійсний член (академік) НАПН України, ректор ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький педагогічний університет імені Григорія Сковороди» Віктор Коцур, який висловлює свою позицію щодо того, що у сучасному європейському інтелектуальному просторі професор Богуслав Сліверський є відомим дослідником проблем філософії освіти, теорії і методології академічної науки та педагогіки, сучасних розробок з проблем виховання.
«Він сформував власну наукову школу, є генератором ідей та організатором творчого пошуку, справжнім психологом, що враховує особливості соціологічного, інтелектуального та духовного стану кожного зі своїх учнів задля досягнення вершин успіху. Врешті, він дійсно є тим самим вченим ХХІ століття, який сформував унікальний дослідницький капітал педагогічної науки, напрацювання в якому є справжнім взірцем сучасної мережевої науки» – констатує Віктор Петрович, та, наостанок, бажає пану Богуславу безмежних наукових та життєвих успіхів.
Професор, доктор габілітований, ректор Академії спеціальної педагогіки імені Марії Гжегожевської у Варшаві (2011-2016 рр.), керівник закладу методології і педагогіки творчості цієї академії, іноземний член НАПН України Ян Лащик, у свою чергу, теж відмітив незвичайність цього вченого, зазначивши що цього титулу не отримують звичайні люди та привітав родину пана Сліверського – його дружину та доньок, які цього вечора так само були присутніми у залі, прилетівши з Польщі аби підтримати у цю святкову мить свою рідну людину, свого чоловіка та батька.
Професор, ректор Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського Наталія Лазаренко висловила припущення, що ця подія залишиться в пам’яті всіх присутніх і буде записана червоною стрічкою до історії україно-польських наукових відносин. Пані Наталія повідомила, що X Українсько-польський/Польсько-український науковий форум відбудеться у Вінниці, що було сприйнято в залі схвальними оплесками.
Наостанок, вітальний лист від науковців Познані для пошанованого науковця зачитала професор, доктор габілітований, професор кафедри особливих освітніх потреб Університету Адама Міцкевича Беата Яхімчак.
Сам винуватець події, якому було надано заключне слово, подивився на питання миру, як основної теми форуму, метафорично:
«Мій мир – це моя дружина і доньки, які бачать мене лиш в перервах між тим, коли я щось рецензую. Я дякую їм. Дякую і переяславському університету в особі його ректора, бо у цей вечір він став і моїм домом. Зичу всім присутнім миру!».
Видається, цього вечора присутні мали унікальну нагоду й честь ще більше пізнати цього іменитого польського вченого як науковця, дізнатися філософські аспекти педагогіки його наукової школи. Ми сердечно бажаємо пану Сліверському продовження його звершень та нових горизонтів і здобутків на науковій та освітянській нивах.
Хай живе україно-польська дружба та розвивається наука обох народів!
[/mpc_quote]
ФОТОГАЛЕРЕЯ
[/mpc_quote]
[…] Крім цього, протягом дня у конференц-залі Сухомлинського відбулась презентація книги «Соціокультурний феномен ранньомодерних Європи та України: точки дотику і специфіка розвитку» (автори В. Балух, В. Коцур, М. Юрій) та урочисте вручен…. […]