На І Міжнародній науково-практичній конференції «Переяславська мовознавча толока» обговорили актуальні питання мовознавства та його суміжних проблем

19–20 вересня 2019 року кафедра іноземної філології, перекладу та методики навчання ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» спільно із Центром досліджень білоруської культури, мови та літератури НАН Білорусі,  Західночеським й Ґрайфсвальдським університетами, а також Університетом ім. Ф. Палацького в Оломоуці та Вінницьким державним педагогічним університетом імені Михайла Коцюбинського провели І Міжнародну науково-практичну конференцію «Переяславська мовознавча толока». У роботі конференції взяли участь понад 140 провідних учених, викладачів і молодих науковців із України, Білорусі, Чехії, США та Німеччини, котрі обговорили актуальні питання мовознавства, суміжні проблеми перекладознавства та літературознавства.

Урочисте відкриття цього заходу розпочалося виступами ректора ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», академіка Віктора Коцура, декана філологічного факультету, кандидата філологічних наук, доцента Оксани Свириденко та завідуючого кафедри іноземної філології, перекладу та методики навчання, доктора філологічних наук, професора Костянтина Мізіна, які сердечно привітали учасників конференції, засвідчивши актуальність заходу та доцільність обміну думками і знаннями з означених проблем.

У ході першого пленарного засідання увага присутніх була зосереджена на виступах поважних гостей конференції, серед яких: Аляксандра Лукашанца (доктора філологічних наук, професора, академіка Національної академії наук Білорусі, Мінськ, Білорусь) з темою доповіді «Моўная сітуацыя ў Беларусі ў пачатку ХХІ ст.: славянскі кантэкст»; Сергія Потапенка (д-р філол. наук, проф. кафедри англійської філології, перекладу і філософії мови ім. проф. О.М. Мороховського Київського національного лінгвістичного університету, Київ, Україна) з доповіддю «Вітчизняна когнітивна лінгвістика: від аналітичного до інтеграційного вивчення мови»; Леоніда Черноватого (д-р пед. наук, проф., кафедра перекладознавства імені Миколи Лукаша Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Харків, Україна), який поділився своїми думками з приводу теми «Принципи організації підготовки перекладачів у вищій школі». У свою чергу, Йиржи Коростенски (канд. філол. наук, доц., Західночеський університет, Плзень, Чехія), виголосив доповідь на тему «Чешский и русский языки под давлением культурно-исторических влияний и традиций»; а Наталія Павлюк (канд. філол. наук, доц., Національний університет «Києво-Могилянська академія», Київ, Україна) презентувала науково-популярне видання «Тіні. Міжнародний журнал перекладачів».

У ході другого пленарного засідання було заслухано доповіді Анатолія Мойсієнка (д-р філол. наук, проф., завкафедри української мови та прикладної лінгвістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ, Україна), тема доповіді «Кореферентні номінації в сонетних текстах Максима Рильського»; Тетяни Домброван (д-р філол. наук, проф., завкафедри англійської філології та перекладу Українсько-німецького інституту, Одеський національний політехнічний університет, Одеса, Україна), тема доповіді «Language as a Synergetic System»; Марії Іваницької (д-р філол. наук, проф., завкафедри германської філології та перекладу Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ, Україна), тема доповіді «Переклад як маніпуляція: до історії перек-ладів української літератури в НДР»; Світлани Форманової (д-р філол. наук, доц., Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Одеса, Україна), тема доповіді «Лінгвокультурні, соціокультурні й психологічні особливості інвективи»; Олександра Ребрія (д-р філол. наук, проф., завкафедри перекладознавства імені Миколи Лукаша Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Харків, Україна), тема доповіді «Візуалізація як механізм прийняття рішень в перекладі» та Наталії Науменко (д-р філол. наук, проф., кафедра іноземних мов професійного спрямування, Національний університет харчових технологій, Київ, Україна), тема доповіді якої мала назву «Внутрішня форма фразового дієслова в осягненні англійської мови та літератури».

Загалом, на секційних засіданнях, присутніми розглядався ряд теоретичних та практичних питань, зокрема: Фразеологія як «дзеркало душі» народу; Міждисциплінарна методологія антропологічної лінгвістики, лінгвокультурології (зіставної лінгвокультурології), етнолінгвістики та лінгвосинергетики; Основні вектори розвитку когнітивної лінгвістики і лінгвоконцептології в Україні та за її межами; Актуальні проблеми лінгвістичної семантики; Актуальні питання функціонування субмов (сленг, арго і под.). Ареальна лінгвістика та діалектологія; Рівні мови у сучасному вимірі (фонологія (фоносемантика), морфологія, лексика, синтаксис);  Актуальні проблеми дискурсознавства, міжкультурної комунікації та перекладознавства; Нові питання лінгвоаксіології, соціолінгвістики, психолінгвістики та корпусної лінгвістики та Лінгводидактичні проблеми вищої школи.

Наостанок свого дводенного перебування у Переяславі гості мали нагоду відвідати музеї міста, серед яких Археологічний музей, Меморіальний музей Григорія Сковороди, Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини.