У ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» триває проведення Всеукраїнського фестивалю науки – 2019 р., у ході якого, 21 травня 2019 року до конференц-залу імені Василя Сухомлинського, на запрошення бібліотеки університету та за підтримки Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених і їх партнерського проекту «Відкритий університет», із відкритою лекцією з написання роману завітав журналіст, фотограф, військовий кореспондент «Los Angeles Times», письменник та перекладач, автор відомих романів «Аеропорт» та «Рейс» Сергій Лойко.
На початку зустрічі, на яку зібралась чи не повна зала викладачів та студентів і аспірантів різних напрямків та спеціальностей, бібліотекарів, вчителів та учнів Комунального закладу Київської обласної ради «Переяслав-Хмельницький ліцей-інтернат «Патріот», містян та усіх охочих, директор бібліотеки університету Ольга Шкира привітала довгоочікуваного гостя з тим, що врешті, після великої кількості запрошень, він таки знайшов час та нагоду завітати до міста Переяслава-Хмельницького.
Представивши гостя та ознайомивши учасників зустрічі із її програмою, Ольга Іванівна запросила усіх до перегляду бук-трейлера до роману «Аеропорт». Споглядаючи до болю захоплюючі й щемливі кадри зроблені паном Сергієм під час Революції Гідності, оборони «кіборгами» Донецького летовища та інших подій російсько-української війни, що чередувались в ролику під супровід композиції гурту «Океан Ельзи» «Мить» багато хто не зміг стримати сліз. Вже під час безпосереднього спілкування зі своїми читачами Сергій Лойко звернув увагу на окремі кадри, детальніше зупинившись на історіях подій, які передували їх фіксації.
Безпосередньо, на початку свого спічу, Сергій Леонідович подякував за запрошення до цього «чудового міста та університету». Будучи автором чисельних репортажів з районів військово-політичних конфліктів, у тому числі в країнах колишнього СРСР, гість зазначив, що він не хотів би ідентифікувати себе як військового кореспондента, адже «так склалося, що Росія постійно з кимось воює, відтак, комусь необхідно про це писати». «Але з іншого боку, хто б дізнався про того ж Хемінгуея, якби не війна» – зазначив автор.
Розповідаючи про свій журналістський досвід, Сергій Лойко відзначив, що, за власними спостереженнями, його найпопулярнішим друкованим матеріалом виданим «Los Angeles Times» є стаття про те, як у Томську (Росія) на приватному сироварному заводі працівники проводили обідню перерву. Справа в тому, що під час неї вони, зазвичай, з користю для здоров’я, купались в молочних ваннах, з яких потім й варився сир. Хтось з працівників виклав це відео цього процесу до соціальних мереж – відбулася розмова автора з усіма на заводі, було написано смішну статтю яку, за кілька годин прочитало 4 мільйони людей, і, у висновку завод закрився, відбулося звільнення усіх працівників.
У свою чергу, найпопулярнішим телесюжетом авторства Лойка є репортаж про підпільні зйомки порнофільмів у Ленінграді – у сюжеті навіть присутнє інтерв’ю з режисером фільму, а за сумісництвом освітлювальником, оператором, й іноді, навіть дублером головного героя.
Надалі, як і було анонсовано на початку зустрічі, автор детальніше зупинився на розповіді про свої романи та люб’язно поділився тонкощами їх написання. Звісно ж, розпочав зі свого бестселера – роману «Аеропорт», у якому дія похвилинно відбувається протягом останніх п’яти днів більш ніж 240-денної облоги ДАП-у. Автор зізнається – хоч роман і засновано на реальних фактах, усі його персонажі є плодом художньої вигадки, як і назва самого Аеропорту. До слова, саме Сергій Лойко став єдиним іноземним кореспондентом, який побував у Донецькому аеропорту під час захисту його українськими. І до сьогодні іменитий автор не знає – чи пощастило йому у цьому моменті, чи ні.
Протягом зустрічі автор залюбки ділився власними цікавими згадками і роздумами, цитував поезії та уривки зі своїх романів, зокрема зачитав уривок «Гамлета» авторства Юрія Жеваго (саме того, про якого написав свій найвідоміший роман Борис Пастернак – прим. авт.), пригадавши, як вперше почув цей твір у виконанні Володимира Висоцького під час відвідин Театру на Таганці.
На думку Сергія Леонідовича, аби бути письменником та й взагалі бути потрібно мати вічний внутрішній конфлікт – постійну боротьбу між впевненістю та сумнівами. Гість вважає, що причиною того що багато журналістів стає письменниками є те, що вони бачать стільки всього, чого не висвітлюється у їх матеріалах та не знаходить іншого виходу в публічний простір, що згодом, приправляючи свої спостереження чималою порцією художньої вигадки, починають писати про це свої книги.
На думку письменника-бестселериста секрет написання успішного роману полягає в тому, що на початку автор має фактаж – скелет, який згодом обростає шкурою уявного мамонта – художньою вигадкою. Саме у нанизуванні вигадки на правду, створені три-чотиривимірної картинки переплетення сюжетних ліній, умінні впевнити свого читача у тому, що те, що він читає, має право на існування. Сергій Лойко вважає, що кожен автор пише про те, що йому знайомо насамперед. Саме тому у романі «Аеропорт» головним героєм був американський фотограф – у нього Лойко вклав частинку своєї біографії, своїх життєвих спостережень. «Якби у головного героя була якась інша професія, мені, напевно, писалося б важче» – зазначив спікер. Автор каже, що перша редакція роману, через поспіх видавців, отрималась дещо сирою, тому у 2017 році світ побачила нова доповнена версія роману.
Наступний блок розповіді автора стосувався його роману-трилера «Рейс». І хоч, в синопсисі до роману, і вказано, що в його основі лежать реальні події, автор зізнається – в більшості своїй роман вигаданий, але він має фрагменти що скріплюють його у праві бути схожим на правду. Нагадаємо, що у цьому романі головний герой, колишній опер Сергій Альохин, самостійно розслідує обставини загибелі своєї дружини та доньок, що летіли літаком, який збили над Донбасом. При написанні роману, що не відпускає увагу читача до останньої сторінки, автор користувався великою кількістю порад консультантів з тої чи іншої тематики, відтак, на його думку, його можна у більшій мірі віднести до канонічних романів, аніж попередній. На думку автора, книги потрібно писати так, аби потім читач, читаючи, чув голоси, відчував запахи. Письменникам варто надавати персонажам ті навики і речі, з якими читач міг би асоціювати себе, «Треба уявою оживляти їх так, як Мікеланджело оживляв свої статуї. У того ж «Давида» кожну жилку видно» – зазначає митець (із історії культури відомо, що задля досконалості своїх майбутніх шедеврів Мікеланджело близько року провів у трупарнях, де вивчав людей – прим.авт.).
Автор зізнався, що найулюбленішим відгуком, який він любить отримувати від читачів, є теза про те, що читаючи книгу вони ніби переглядали кінострічку.
У останньому блоці зустрічі автор залюбки відповідав на питання присутніх. Розповідаючи про те, що його пов’язує з Україною, він відповів, що йому тут дуже цікаво, він тут живе, веде телепрограму (Сергій Лойко є ведучим ток-шоу «18 плюс» на вітчизняному телеканалі «Прямий» – прим.авт.) і закінчує роботу над третьою книгою, деталі якої поки залишив у таємниці. Гість впевнений, що нинішня Росія – це країна зомбі, натомість як Україна є країною живих людей, які роблять помилки. «Але оскільки історія є нескінченною усі помилки, рано чи пізно, буде виправлено» – вважає він. Автор відмітив, що Україна кожні п’ять років зміняє свого Президента, що є ознакою демократичності суспільства – приміром, Росія сьогодні собі цього дозволити поки не може. Крім того, автор поділився із присутніми своїм баченням російсько-українських відносин та війни, що продовжує тривати на Сході нашої країни.
Усі присутні зійшлись у думці, що Сергія Леонідовича дійсно можна назвати великим другом та, в чомусь, навіть, патріотом України, за те, що своєю діяльністю спонукає читачів та глядачів думати і розуміти реальний стан речей. Під час спілкування з автором, доктор педагогічних наук, кандидат філологічних наук, професор кафедри української і зарубіжної літератури та методики навчання, літературознавець Ганна Токмань зазначила, що зафіксувала собі окремі тези виступу автора, та залюбки використовуватиме їх у своїх лекціях перед студентами-філологами, а завідувач кафедри української і зарубіжної літератури та методики навчання, доктор філологічних наук, професор Галина Мазоха висловила свої найщиріші враження від зустрічі із цією відомою та неймовірно цікавою особистістю.
Наприкінці зустрічі її учасники мали унікальну можливість придбати книги «Аеропорт» та «Рейс», та отримати на них побажання та розчерк автографу. відомого автора. Звісно ж, і самого автора не залишили без пам’ятних подарунків від нашого гостинного закладу вищої освіти. Після цього, Сергій Леонідович, прогулявшись бібліотечним простором переяславського закладу вищої освіти, давши коротеньке інтерв’ю прес-службі університету (яке вже незабаром вийде на YouTube каналі університету – прим.авт) та залишивши пам’ятний підпис у залі інформаційних ресурсів «Чумацький шлях» відбув до Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини НІЕЗ «Переяслав», аби ближче познайомитись із культурними надбаннями нашої древньої та славетної землі.
Максим Левченко
