Кожна писанка – це ніби маленький світ. Тут і небо із зорями, і вода з рибами, і дерево життя з оленями й птахами, і засіяне поле, і трибанні церкви – усе це вималюване у певному порядку для того, аби підтримати лад та рівновагу у нашому світі.
У вівторок, 23 квітня 2019 року, за ініціативи Наукового товариства університету для студентів, викладачів і бібліотекарів, діточок та решти охочих, навпроти зали інформаційних ресурсів «Чумацький шлях», було проведено майстер-клас із писанкарства. І хто як не кандидат педагогічних наук, доцент кафедри мистецьких дисциплін і методик навчання ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», член Спілки дизайнерів України, визнана далеко за межами нашого міста та навіть країни майстриня Ольга Стрілець, краще могла би провести цей майстер-клас, розповівши бажаючим про секрети стародавнього розпису писанок за допомогою воску.
Найперше, Ольга Володимирівна та її донька Марта ознайомили усіх із історією писанки, розповіли про різні техніки їх розпису, наочно продемонструвавши їх на прикладі робіт самої пані Ольги, її доньки, студентів та випускників нашого університету. Кращі зразки писанок, упродовж всього майстер-класу, надихали його учасників на робочих столах та спеціально підготовленій експозиції.
Після екскурсу в історію та секрети розпису, присутні розпочали малювати власні писанки. На зважаючи на те, що ця робота досить клопітка, вона видалась дуже цікавою та інтригуючою, адже у процесі розпису всі не могли дочекатися, аби побачити, яким буде кінцевий результат.
Учасники переконалися, що писанку можна створити за якісь 15-20 хвилин. Для цього їм знадобився писачок, простий олівець, віск, запалена свічка та барвники. Попередньо, для них підготували курячі яйця й видули з них білок та жовток, зробивши дві дірки, які після просушування яйця зсередини, заробили воском. На яйцях простим олівцем майстринями заздалегідь було намальовано автентичні українські візерунки. Надалі знадобився писачок, віск та свічка для нагріву воску в писачку.
Як відомо усім хто має практику розписування писанок, спершу треба зрозуміти, які фарби вони будуть використовувати – саме їх і треба розвести у воді. Відтак, якщо в малюнку є білий колір, то для такої писанки краще обирати біле яйце. Якщо ж білого кольору у писанці немає, то треба починати фарбувати від найсвітлішого до найтемнішого кольору. Там, де має бути білий колір, лінії чи сектори малюнку треба залити воском за допомогою писачка. Віск у писачку добре нагрівають на вогні свічки чи на вогні газової конфорки. Відмітимо, що якщо віск недостатньо нагрітий, то лінію писачок буде викладати не рівну, а рвану. Тоді віск у писачку треба донагріти на вогні.
Аби фарба краще бралась до білого яйця, деякі майстрині радять змочувати писанку перед фарбуванням водою з оцтом. За кілька хвилин треба дістати яйце, яке повністю стане таким, як колір фарби, й промокнути паперовим рушником чи серветкою, аби фарба не замастила руки. Тоді за допомогою писачка й добре нагрітого воску покрити воском ті лінії чи сектори, які мають залишитись у цьому кольорі, в який ми вифарбували все яйце.
Слідуючи цим правилам, надалі учасники обирали наступну фарбу, в яку занурювали яйце. Крізь віск, яким вони попередньо зафарбували лінії чи сегменти, нова фарба не зачепила вже пофарбованих ділянок шкарлупи, що допомогло їм зберегти колір своєї фарби. Скільки в писанці кольорів, стільки разів треба було замальовувати воском елементи.
Знімаючи нанесений на писанку віск яйце боком підносили до полум’я й через кілька секунд стирали паперовим рушником розплавлений віск. Ольга Стрілець звернула увагу присутніх на те, що дуже важливо не перетримати яйце над полум’ям, бо інакше на ньому утвориться кіптява.
Після зняття воску писанки учасників були готові. Усі з задоволенням демонстрували свої успіхи друзям, колегам по роботі, охоче фотографувались з ними. Приємно, що кількість охочих долучитися до майстер-класу була чималою, тому, в якийсь момент, на локації проведення навіть утворилась невеличка черга, яка з нетерпінням чекала поки випаде саме їхня нагода спробувати себе у писанкарстві.
Писанку вважають одним із найголовніших надбань української культури та беззаперечним символом нашого народу. У ній зашифровано елементи світу і природи, традиції минулого, магію національного світобачення. Наукове товариство університету дякує усім, хто долучився до передвеликодньої магії, і в особливості майстриням Ользі Володимирівні та Марті, яким ми зичимо більше позитивних емоцій, натхнення та нових творчих ідей.
Напередодні одного з найбільших християнських свят зичимо усьому професорсько-викладацькому та студентському колективам університету, усім нашим друзям та колегам, аби Ваші душі були багаті на добро, як святковий стіл, чисті як Великодній рушник і веселі, як українські писанки. Нехай малинові дзвони Великодня принесуть у Ваші оселі радість, віру, надію і любов.
Прес-служба Наукового товариства університету
