У четвер, 18 квітня 2019 року ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний університет імені Григорія Сковороди» став справжнім епіцентром сучасної української історичної думки, адже саме цього дня до титульного навчального закладу древнього та славетного міста Переяслава на першу наукову сесію опісля довгої перерви з’їхались члени Української академії історичних наук (УАІН) – історики, науковці, декани історичних факультетів та керівники профільних лабораторій провідних закладів вищої освіти нашої Батьківщини.
Після приїзду гостей та їх реєстрації, усі високоповажні українські історики на чолі із керівником делегації, головуючим засідання президентом УАІН, директором Інституту історії України НАН України, доктором історичних наук, професором, академіком НАН України Валерієм Смолієм та ректором ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний університет імені Григорія Сковороди», доктором історичних наук, професором, академіком НАПН України Віктором Коцуром зібрались на «Алеї академіків», що була створена в університеті у 2006 році з нагоди ХІІІ Сухомлинських читань, де усі охочі долучилися до посадки Валерієм Андрійовичем молодого дуба та зробили безліч спільних фото.
Перемістившись до конференц-зали імені Василя Сухомлинського учасники зібрання відкрили роботу наукової сесії, а Президент УАІН, академік НАН України Валерій Смолій сердечно подякував колективу та очільнику університету за гостинність та виголосив вступне слово, у якому зазначив, що усіх присутніх у Переяславі зібрала непересічна подія – довгоочікуваний початок реанімування діяльності Української асоціації історичних наук, яка нині є надзвичайно важливою у зв’язку з низкою суспільно-політичних подій, які мали місце в історії нашої Батьківщини протягом останніх років. Валерій Андрійович провів екскурс в історію Української асоціації історичних наук – організації, яка, починаючи з 1999 року, об’єднує науковців академічних установ, науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти. Нині УАІН нараховує 59 дійсних академіків та 18 член-кореспондентів. Крім цього, у більшості областей, а також Кам’янці-Подільському та Переяславі-Хмельницькому нині утворено регіональні осередки УАІН. У 2018 році, у зв’язку з прийняттям нових Законів України про громадські об’єднання та про науку й науково-технічну діяльність Українська академія історичних наук пройшла перереєстрацію, затверджено нову редакцію Статуту УАІН.
Президент відмітив, що першочерговими завданнями Академії, на даний момент, є вибори до академії, утворення нових осередків та запуск сайту УАІН, а також констатував, що новий етап діяльності Академії відкриває нові можливості для усіх її членів, адже організація всіляко та всебічно сприяє науковим дослідженням у галузі історії, об’єднує інтелектуальні та організаційні ресурси її членів для захисту їх прав і свобод, задоволення суспільних, наукових та творчих потреб. Крім цього, її члени беруть участь у формуванні наукових засад державної історичної політики, протидіють інструменталізації історії з політичною метою, відстоюють непорушність академічних засад учених.
Надалі робота наукової сесії тривала під керівництвом завідуючого відділом української історіографії Інституту історії України НАН Україні, доктора історичних наук, професора, члена-кореспондент НАПН України Олександра Удода, який, після вітального слова, ознайомив присутніх із порядком проведення наукової сесії Української академії історичних наук та передав слово провідному науковому співробітнику відділу новітньої історії і політики Інституту історії України НАН України, доктору історичних наук, професору Сергію Падалці, що ознайомив присутніх із науковою доповіддю «Українська національна революція 1917-1921 рр.: сучасний погляд», підготовленої ним у співпраці з заступником директора Інституту історії України НАН України, членом-кореспондента НАН України Олександром Реєнтом.
Наукову доповідь «Фахова корпорація українських істориків: нові соціальні ролі та проблеми професійної взаємодії» виголосив завідуючий відділом української історіографії Інституту історії України НАН Україні, доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАПН України Олександр Удод, у якій він детальніше зупинився на проблемах комунікаційних зв’язків фахової спільноти істориків, генерації українських істориків (просопографічній палітрі), самоврядності і колегіальному стилю управління Академії, проблемах професійного стандарту та інших важливих аспектах професійної взаємодії та соціальних ролей українських істориків.
У науковій доповіді ректора ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний університет імені Григорія Сковороди», доктора історичних наук, професора, академіка НАПН України Віктора Коцура під назвою «Інтеграція історичної науки і освіти: про науково-історичні та краєзнавчі дослідження в ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» під кутом зору інтелектуальної співпраці учених Інституту історії України НАН України і Державного вищого навчального закладу «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» було розглянуто понад двадцятирічну творчу науково-педагогічну співпраця університету, зокрема, кафедр соціоісторичного (до 2018 р. – історичного факультету) ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» з Інститутом історії України НАН України.
Віктор Петрович відмітив, що саме за сприяння Інституту історії України НАН України при кафедрі історії та культури України ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» було створено Центр усної та повсякденної історії (під керівництвом доцента Тараса Нагайка), поява якого стала логічним продовженням наукової роботи групи науковців: накопичення, опрацювання та введення у науковий обіг джерел усної історії Переяславщини; розробка та апробація методик досліджень у галузі усної та повсякденної історії; проведення семінарів, круглих столів, конференцій; розробка тематичних курсів та навчальних програм для студентів вищих навчальних закладів; видання навчально-методичних матеріалів; створення електронних інформаційних ресурсів для роботи з джерелами усного походження, де увагу зосереджено на розробці соціальної тематики вітчизняної історії – повсякденного життя населення України радянської доби.
Віктор Петрович ознайомив членів УАІН із останніми подіями у рамках співпраці очолюваного ним університету з Інститутом історії України НАН України. Зокрема, викладачами ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» професором Віктором Коцуром, доцентом Вячеславом Лохою та професором Інституту історії України НАН України Олександром Гуржієм у 2019 р. презентовано монографію «Переяславський соціум на перехресті епох: люди, події, факти», присвячену 1111-й річниці першої літописної згадки про Переяслав.
Наостанок доповіді, Віктор Коцур від усього колективу сковородинівської альма-матер висловив вдячність Інституту історії України НАН України та його директору за формування інституціонального капіталу нашого університету – кафедр, наукових товариств, часописів, інтелектуальний супровід захисту кандидатських і докторських дисертацій, особливо, на етапі становлення закладу.
Віктор Петрович та увесь колектив вважають, що багаторічна співпраця між підрозділами Інституту історії України НАН України і університетом у Переяславі сприяла проектуванню в університеті мережевої моделі науки, наукових шкіл, доброзичливого комунікативного середовища, яке охоплює різні генерації вчених, дидактичні зв’язки між учителями і учнями, що сприяє наданню якісних освітніх послуг, підготовці фахівців для потреб держави і суспільства.
Об’єднаний спільними підходами до вирішення назрілих наукових проблем, характерним стилем роботи, оригінальністю ідей і методів реалізації своїх наукових програм Інститут історії України НАН України має величезний авторитет та суспільне визнання, щиро відкриває нові можливості для співпраці з університетською освітою і наукою.
Ректор відмітив, що в Інституті історії України НАН України університет вбачає зразок неформальної творчої співдружності дослідників різних поколінь, високої наукової кваліфікації на чолі з лідером – директором інституту.
Наостанок зустрічі, присутні обговорили доповіді та організаційні питання поточної діяльності Української академії історичних наук (перереєстації членів, порядок створення регіональних осередків, створення сайту, видачі дипломів та ін.), обмінялись думками та відповіли на запитання один одного.
Переконані, що в умовах нових «поворотів» і «викликів» в соціогуманітаристиці ХХІ століття Українська академія історичних наук сприятиме як подальшому переосмисленню нашого історичного минулого, так і в період політичної, соціальної, економічної турбулентності актуалізує нестандартні рішення, теорії, нові форми розвитку історичної науки, активізує наукові комунікації між ученими, які допоможуть українському соціуму зробити вірний моральний та історичний вибір заради майбутнього Української держави.. Впевнені, що все це поглибить моральну рефлексію в університетській і академічній корпорації вчених та суспільстві в цілому.
Максим Левченко
