Космос на варті безпеки людини: в університеті відбувся круглий стіл за участі родини Леоніда Каденюка

Напередодні Дня працівників ракетно-космічної галузі України, 10 квітня 2019 року, у конференц-залі імені Василя Сухомлинського ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» відбувся круглий стіл «Космос на варті безпеки людини: аерокосмічні зондування регіону».

Після того, як гості приїхали до сковородинівської альма-матер та поспілкувались за горнятками кави та чаю у читальному залі імені Григорія Сковороди, близько опівдня, у конференц-залі імені Василя Сухомлинського розпочалося засідання круглого столу. Найперше, своїми міркуваннями щодо міжнародного філософсько-космологічного товариства (МФКТ), космосу і Переяславщини поділився доктор філософських наук, професор кафедри філософії соціоісторичного факультету ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», співініціатор зустрічі, Олег Базалук. Олег Олександрович пригадав, як у жовтні 2004 року на базі нашого університету пройшов міжнародний семінар на тему «Світобудова – етапи формування та розвитку», коли протягом трьох днів фахівці з різних галузей наук (математики, фізики, філософії, хімії та інших) з шести держав світу (Грузія, Росія, Німеччина, США, Ізраїль, Україна) розглядали питання структури світобудови та місце людини в ній. В ході семінару Олегом Базалуком було запропоновано нову космологічну концепцію світобудови. Результатом міжнародного зібрання стало створення Міжнародного філософсько-космологічного товариства (МФКТ) з метою залучення фахівців працюючих у галузі освоєння космосу, створенні постійно розвиваючого інформаційного середовища по темі космосу, яке очолив доповідач. Таким чином, на землі Сковороди, Хмельницького, Шевченка та Алейхема було започатковано дослідницьку організацію, що протягом багатьох років, залучаючи фахівців з майже двадцяти країн світу, вивчає структуру Всесвіту та місце людини у масштабах Землі та космосу. Вже у 2008 році, паралельно з фундаментальними дослідженнями еволюції світобудови, МФКТ започатковано новий напрям діяльності – впровадження результатів космічних доробок у систему вищої освіти. Вперше в освітній програмі майбутні педагоги почали вивчати спецкурс, де мова йшла про сучасні розробки у нейрофізіології, психології, філософії та космології.

         Відтак, космічна освіта знайшла своїх слухачів – майбутніх освітян, що протягом багатьох років несуть її в школи, поширюють серед молодого покоління, що є беззаперечним свідченням організації наступності серед поколінь.

         На Переяславській землі проект «Космічна Україна» набув свого завершеного вигляду, остаточно викрастилізувавши свою мету – популяризацію теми космосу серед молоді. Надалі до слова долучилась директор бібліотеки ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» Ольга Шкира яка ознайомила присутніх з хронографом подій, що мали місце за п’ятнадцятирічну історію творчого бібліотечного проекту «Космічна Україна. Переяславщина». Ольга Іванівна у формі презентації пригадала одну із перших мандрівок у рамках проекту до Житомира (батьківщини конструктора, вченого у галузі ракетобудування та космонавтики Сергія Корольова – прим.авт.), в ході якої вона мала честь познайомитися з космонавтом, генерал-майором авіації, першим і єдиним астронавтом незалежної України Леонідом Каденюком, результатом чого став його приїзд до Переяслава у лютому 2011 року у рамках одного з перших круглих столів «Космічна Україна. Переяславщина», результатом якого стало видання одноіменного з враженнями і спогадами учасників. Пригадала Ольга Іванівна і початок проекту співпраці з українським астрономом і дитячим письменником Климом Чурюмовим, з яким Ольга Іванівна та її колеги познайомились у 2014 році під час його лекції у Київському планетарії. Наостанок, очільниця бібліотеки привітала всіх учасників круглого столу та гостинній Переяславській землі, та передала слово українському філософу, досліднику в галузі соціальної філософії та філософії освіти, доктору філософських наук, доценту, професору кафедри методології науки та міжнародної освіти Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, заступник голови Міжнародного філософсько-космологічного товариства (МФКТ) та заступнику головного редактора наукового журналу «Future Human Image» Денису Свириденку. Денис Борисович у своєму виступі відмітив те, що сковородинівська альма-матер з року в рік притягує до себе людей надзвичайно цікавих та видатних та проанонсував три доповіді у рамках наукової дискусії щодо досвіду та перспектив впровадження аерокосмічних методів дослідження в науковій освіті Національного центру «Мала академія наук України» (НЦ МАНУ) та екологічного аспекту нашого регіону: знімків з космосу та порівняльного аналізу.

         Про особливості практичної реалізації програми Copernicus в Національному центрі «Мала академія наук України» розповіла координатор міжнародних проектів лабораторії «Геоінформаційні Системи та Дистанційне Зондування Землі» НЦ «Мала академія наук України» Лілія Юрків, виступ якої базувався на трьох аспектах: розповіді про програму Copernicus; діяльність академії, зокрема серію навчальних семінарів у Києві; прикладання використання матеріалів ДЗЗ у роботах учнів МАН України та результати цієї роботи.

         Міркуваннями про дослідження зміни хімічного складу атмосферного повітря в межах Київської області на основі даних супутника Sentinel-5 P поділилась кандидат технічних наук, методист НЦ «Мала академія наук України», науковий співробітник Державної установи «Науковий центр аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук Національної академії наук України» Ольга Томченко, а молодший науковий співробітник Центру аерокосмічних досліджень Землі ІГН НАН України (проект по теплових картах України) Микола Лубківський розповів про дослідження теплових аномалій міста з використанням багатоспектральних супутникових даних Landsat.

         По завершенню наукової дискусії розпочалась дружня зустріч зі спеціальними гостями круглого столу – помічниками Президента Національного центру Малої академії наук України, дружиною першого космонавта незалежної України Вірою Каденюк та їх сином Дмитром Каденюком. Віра Юріївна розповіла про свій життєвий шлях, своє знайомство з Леонідом Костянтиновичем, цікаві моменти їх спільного життя. Гостя детально та люб’язно поділилася з присутніми захоплюючими про життя та діяльність її чоловіка та охоче відповіла на численні запитання присутніх.

         Від освітян міста слово мали заступник директора Переяслав-Хмельницької ЗОШ №1 Ніна Гриценко та педагог-організатор Переяслав-Хмельницького ліцею-інтернату «Патріот» Наталія Гром, які не лише поділились приємністю вражень від спілкування з почесними гостями, а і подарували їм на згадку картини з краєвидами нашого міста.

         Продовжуючи тему справді зоряного життєвого шляху Леоніда Каденюка, директор Харківського планетарію ім. Ю.О. Гагаріна (який, до слова, був співорганізатором круглого столу – прим.авт.), секретар Ради планетаріїв України Галина Железняк представила презентацію «Зорі не згорають: свідчення в документах про великих українців», зокрема про історію особистого знайомства з Леонідом Каденюком (причинно-наслідковим зв’язком чого стала його подальша співпраця з колективом нашого університету – прим.авт.) та розповіла про космонавта-харків’янина Валентина Бондаренка, що у складі першого загону космонавтів СРСР став одним із тих, хто пожертував власним життям задля прориву людства у простори Всесвіту. Адже,  попри всю складність і деяку складність цієї історії, Бондаренко був першим українцем що таки мав вийти у космос (трагедія сталася, коли космонавт закінчував 10-добове перебування в сурдобарокамері, встановленій в НДІ-7 ВПС (нині Інститут авіаційної і космічної медицини) в Москві, біля станції метро «Динамо». Льотчиків перевіряли в умовах, близьких до тих, які повинні були їх чекати на космічному кораблі. Крім іншого, треба було витримати випробування самотністю і тишею. Знижений тиск в сурдобарокамері компенсувався високим вмістом кисню. На заключному етапі випробувань Валентин Бондаренко зробив спонтанну непоправну помилку, що призвела його до загибелі: після закінчення медичних тестів він зняв з себе датчики, протер місця кріплення датчиків змоченим в спирті ватним тампоном і викинув його в кошик для сміття. Однак вата потрапила на спіраль розжареної електроплитки і миттєво спалахнула. В атмосфері чистого кисню вогонь швидко поширився простором сурдобарокамери. На Бондаренку загорівся вовняний тренувальний костюм. Сталося це за 19 днів до польоту Юрія Гагаріна в космос – прим.авт.).

         У березні 2019 року виповнилось 40 років поступу ще одного співорганізатора зустрічі – Музею космосу НІЕЗ «Переяслав», і з цієї нагоди завідувач науково-дослідного сектору «Музей космосу» НІЕЗ «Переяслав» Сергій Вовкодав презентував на розгляд присутніх путівник «Музей космосу НІЕЗ «Переяслав».

         Протягом дня гості круглого столу мали нагоду відвідати і численні інформаційно-мистецькі виставки у бібліотечному арт-просторі: книжкову виставку із дарів Олега Базалука, Леоніда Каденюка, Клима Чурюмова, Галини Железнюк «Космос на варті безпеки людини»; книжкову архітектурну інсталяцію «Єпископська брама в Переяславі»; фотовиставку Сергія Вовкодава «Археологічні об’єкти на космознімках» у інформаційно-ресурсній залі «Чумацький шлях»; мистецьку виставку студентських робіт «Мікс-медіа: декоративні фантазії» (під Тетяни Носаченко) у холі 2-го поверху ІІ корпусу університету; авторську художню виставку Романа Мотузка «Мальовничий Переяслав» у читальному залі імені Михайла Грушевського та творчу виставку «Я – Жінка» (керівник – Ольга Стрілець) у читальному залі імені Григорія Сковороди.

Наостанок гості залишили пам’ятні автографи у інформаційно-ресурсній залі «Чумацький шлях» та офісі Наукового товариства університету та відвідали екскурсію до Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини, зокрема відвідавши «Музей космосу «НІЕЗ Переяслав».

Хочеться вірити, що культурно-просвітницький проект «Космічна Україна. Переяславщина» неодмінно матиме своє продовження у подальших наукових розвідках, нових круглих столах та мистецьких проектах, екскурсіях та інших різноформатних заходах.

Максим Левченко