ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» має певні незмінні світоглядні позиції та однозначний погляд на історію нашої Батьківщини. Він багатий своїми традиціями, однією з яких, що склалась, порівняно, нещодавно став вже другий приїзд до нашого міста у листопаді, напередодні днів вшанування пам’яті жертв Голодомору 32-33 років, публіцистки, прозаїка, поетеси, авторки досліджень проблематики Голодомору та історії України, що продовжують дослідження її чоловіка, відомого дослідника Джеймса Мейса, громадської діячки Наталії Дзюбенко-Мейс.
Цьогоріч візит Наталії Язорівни до нашого міста тривав два дні, і охопив дві зустрічі зі студентською та учнівською молоддю міста, перша з яких відбулась 31 жовтня о 11:00 в конференц-залі імені Василя Сухомлинського у вигляді лекторію, під час якого пані Наталія розповіла про боротьбу за визнання світовою спільнотою Голодомору актом геноциду українського народу та презентувала свою нову поетичну збірку «Білі громи».
Передмови до зустрічі виголосили голова Наукового товариства університету, аспірантка ІІ року навчання Оксана Луцик та керівник Центру усної історії університету, завідувач науково-дослідного відділу історичного краєзнавства НІЕЗ «Переяслав», кандидат історичних наук Тарас Нагайко, що відмітили важливість донесення актуальних меседжів визнання жахливої трагедії Голодомору до світової спільнота та українців, чому все своє життя присвятив Джеймс Мейс, та чию справу і досі продовжує дружина Наталія.
Присутні переглянули відеоролики про життя та діяльність Джеймса Мейса, а також премію його імені.
Після цього до присутніх звернулась запрошена гостя Наталія Дзюбенко-Мейс. Наталія Язорівна поділилась з присутніми думкою, що цього дня вона відчуває деяке сум’яття, адже вона хотіла більше поділитися з присутніми власною поезією, але листопад це місяць вшанування пам’яті жертв Голодомору, тому не приділити уваги цій тематиці вона просто не може.
Пані Наталія звернула увагу на виставку книг, які вона привезла з собою, зокрема на докторську дисертацію Джеймса Мейса «Комунізм і дилеми національного визволення: Національний комунізм у Радянській Україні 1918–1933 рр.», якій вже понад 30 років (вона вийшла у 1983 році на 50-річницю Голодомору), і яку вперше переклало з англійської мови та видало цього літа українське видавництво «Комора». Саме завдяки цій книзі світ дізнався про цю трагедію українського народу. Саме Джеймс Мейс уперше назвав її геноцидом.
У книжці «Комунізм і дилеми національного визволення: Національний комунізм у Радянській Україні 1918-1933 рр.» журналіст та історик описав спробу реалізувати український національний проект у межах СРСР. У 1918–1933 роки політика українізації зумовила швидке зростання рівня письменності, поширення української мови в містах, надзвичайне піднесення культури, а уряд УСРР мав широкі повноваження в галузі економіки.
Наталія Дзюбенко-Мейс згадала та переповіла аудиторії основні сторінки життя та діяльності Джеймса Мейса, звернувши увагу на його нетипове історичне мислення, думки та позиції.
Джеймс Мейс народився в 1952 році в США. У 1973 році добув ступінь бакалавра історії Університету штату Оклахома, а магістра – в Університеті Мічигану, де познайомився з професором Романом Шпорлюком, який зацікавив його історією України та українською мовою, про яку, вихідець із індіанського племені черокі, не мав навіть і гадки. Дізнавшись про трагедію, що трапилась в Україні, він, як людина, що істинно вірила в демократію у США, не міг зрозуміти, чому американська влада приховує цей злочин радянської влади проти українців.
У 1981 році Джеймс Мейс отримав ступінь доктора історичних наук, захистивши дисертацію на тему «Національний комунізм у Радянській Україні 1919-1933 рр.». Він жив в Україні з 1993 року до своєї смерті 2004-го року. У ці роки Джеймс Мейс викладав на кафедрі політології у Києво-Могилянській академії, стояв біля її витоків, був редактором англомовної версії газети «День». З 2009 року ця газета щороку присуджує премію його імені.
Зважаючи на складність життя українців у сьогоденні, пані Наталія не могла не поділитись із присутніми думками щодо сучасного стану України. Наталія Дзюбенко-Мейс у своєму бутті стикається з тими ж проблемами, що і решта українців. Вона скептично ставиться до нових облич в політиці, вважаючи, що вони мають бути навчені для державотворчої діяльності.
Наостанок гостя прочитала присутнім кілька поезій про Переяслав, що увійдуть до нової збірки «Білі громи», друкована версія якої побачить світ вже незабаром.
По закінченню цієї зустрічі, Наталія Язорівна завітала до музею університету, де студентка IV курсу соціоісторичного факультету Юлія Стукало провела їй змістовну екскурсію, ознайомивши з історією та сучасністю нашого навчального закладу, а викладачі кафедри мистецьких дисциплін та методики навчання, член НСХУ, старший викладач Роман Мотузок та кандидат педагогічних наук Наталія Носаченко провели гостю творчими майстернями, де навчаються студенти педагогічного факультету та де експонуються їх кращі роботи, що є справжньою родзинкою нашого університету та викликають захват всіх його гостей.
Ще на початку зустрічі пані Дзюбенко-Мейс поділилась планами під час приїзду пройтись музеями міста, аби збагатитися новими пізнаннями задля подальшої творчості, тож організаторами приїзду, Науковим товариством університету та ГО «Переяславський Скарб» було вирішено максимально познайомити пані Наталю з кращими зразками музейної спадщини переяславської землі. Спільно з головою Товариства Оксаною Луцик, завідувач науково-дослідного відділу історичного краєзнавства НІЕЗ «Переяслав» Тарасом Нагайком та заступником генерального директора НІЕЗ «Переяслав» з наукової роботи, кандидатом історичних наук, професором Олександром Колибенком, гостя прогулялась Музеєм кобзарства, Археологічним музеєм, Музеєм трипільської культури, музеєм-діарамою «Битва за Дніпро», де наукові представники та екскурсоводи цих установ розповіли пані Наталії про свої дітища та детально ознайомили з їх експозицією.
Серйозне занепокоєння гості викликав стан храму Свято-Вознесінська парафії Української православної церкви, більш відомої як дзвіниця в центрі нашого міста, про що вона поспілкувалась з її настоятелем, протоієреєм Михайлом (Трускавецьким).
Наступного дня, 1 листопада, у Будинку художньої творчості відбулась зустріч Наталії Дзюбенко-Мейс за участю учнів шкіл міста, міської ради дітей Переяслава, відділу освіти та Переяслав-Хмельницької міської ради, представника Будинку художньої творчості та охочими представниками громадськості міста. У ході зустрічі Наталія Язорівна висловила своє бачення осмислення Джеймсом Мейсом проблематики Голодомору у зв’язку з наближченням 85-х роковин пам’яті жертв Голодомору-Геноциду, «Свічку пам’яті», як ідею, яку висловив Джеймс Мейс, і яку нині активно має підтримувати суспільство, важливістю цієї постаті у світовому визнанні цього антилюдського злочину світом (адже лише два тижні тому американський Сенат прийняв постанову про визнання Голодомору злочином проти українського народу) та авторським прочитанням уривків з нової поеми «Предтеча» (Григорій Сковорода).
У ході зустрічі Наталія Дзюбенко-Мейс вкотре зізналась, що вона залюблена у наше місто, та висловила думку, що кожне місто потребує любові, і, насамперед, нам потрібно вдивлятися в його історію, аби черпати наснагу для творення новітніх сторінок сучасного українського міста в кращих вітчизняних та європейських традиціях. Діти Переяслава мають стати активними учасниками цього процесу, адже їм у цьому місті жити та творити і від їх співучасті сьогодні залежить дуже багато. Їм варто придивитися до міста, де їм випала доля народитися та того, що їм нині дісталося в спадок.
На прикрість, сьогодні з нами немає більшості «піонерів» вивчення Голодомору в Україні та світі, тому потрібно аби тема Голодомору активно піднімалась в українських сім’ях, а підростаюче покоління знало та цікавилось жахливими сторінками своєї історії, аби не допустити їх повторення в майбутньому.
На думку пані Наталії, сьогодні ми могли б мати великі сім’ї, що продовжували б давні роди українців, але під час Голодомору нашій нації «зламали хребет», а в кращі світи пішов весь її цвіт. Усі негаразди і навіть війна з Росією, яка нині триває на Сході нашої країни, має спільне коріння з подіями 32-33 років.
Коли Джеймс Мейс, наприкінці ХХ століття, приїхав в Україну, то зрозумів, що ця рана і досі не загоїлась. Більшість статтей і праць Джеймса Мейса звернута саме до молоді, адже своє життя в Україні пан Джеймс приділив роботі з молодим поколінням у ході своєї викладацької діяльності. У цих працях є відповіді на одвічні питання молодих українців, як далі жити, працювати, які плани надалі будувати всім нам.
Згодом Наталія Дзюбенко-Мейс познайомила присутніх зі своїм життєвим шляхом та творчістю, відповівши на всі запитання охочих. Відтак, присутні дізнались, що перші проби пера пані Наталії зроблено під час її навчання у 6 класі, а вже у старшій школі вона була «знаменитою пані на весь Миколаївський район Львівської області», де її твори друкувались у міськрайонній періодиці. Вже починаючи зі студентських років її творчість активно розвивалась, з’явились перші прозові та поетичні твори.
Натхнення Наталія Язорівна черпає з природи, адже за її словами «лише сліпий не міг помітити краси цьогорічної осені». Також її надихають різні образи, люди залюблені у свою справу. В нашому місті образне зацікавлення авторки викликав місцевий археолог та викладач Олександр Колибенко, образ якого, за її словами, вона активно використає у своїй подальшій творчості, а з паном Олександром продовжить активне спілкування, аби написати чудову творчу роботу, на яку її надихнуло наше місто. Тут, за її словами, «віють вітри історії».
Мала честь звернутися до присутніх слухачів зустрічі та запрошеної гості і заступниця міського голови Переяслава Валентина Губенко, що подякувала пані Наталії за чудову змістовну розповідь та любов до Переяслава. На її погляд, покликання кожної людини – бути людиною на цьому світі. Воно перегукується з чудовою тезою, висловленою Наталією Язорівною в ході зустрічі, що «Людина для людини – найбільше чудо!». Валентина Валеріївна на згадку про зустріч подарувала пані Наталії пам’ятні книги про Переяславщину, що доповнили перелік книг та пам’ятних подарунків вручених організаторами під час її зустрічі в університеті.
На закінчення свого перебування на гостинній Переяславщині Наталія Дзюбенко-Мейс прочитала обіцяні уривки нової поеми «Предтеча» (Григорій Сковорода), та безліч поезій про кохання. На думку пані Наталії поезія любить молодих та закоханих, тому вона побажала всім присутнім передавати свої почуття та відчуття на папір, адже молодість – це пора кохання, та велике джерело натхнення. Окремі твори поетеси мали перегук до сучасних подій в Україні, адже від цього нікуди не подінешся.
В заключному слові візиту до Переяслава, який відбувався у вже відомому форматі проекту «Відкритий університет», Наталія Дзюбенко-Мейс побажала всім любити свою землю та життя.
Максим Левченко
