Факультет фізичного виховання переяславського педуніверситету випускає багатьох студентів, які згодом стають знаменитими спортсменами не лише в Україні, а й в усьому світі. Звичайно, найпопулярніший приклад – це легендарні боксери брати Клички, які ніколи не приховували, що навчалися в нашому місті, і навіть інколи приїжджають в гості.
Також чимало професійних футболістів здобували або здобувають зараз освіту в Переяслав-Хмельницькому педагогічному університеті імені Григорія Сковороди. П’ятеро з них нещодавно складали тут випускні державні іспити. Серед них був і лідер та капітан київського «Динамо» Віктор Циганков (20 років). Він отримав спеціальність «фізичне виховання». Декан факультету Віктор Куйбіда запросив журналістів «Вісника» поспілкуватися з, певно, найталановитішим футболістом України.
«Диплом університету – основа для здобуття тренерської ліцензії».
До університету Віктор Циганков приїхав із батьком Віталієм (44 роки). Він також свого часу грав у футбол, був голкіпером. Виступав за вінницькі, а також за ізраїльські команди. У цій країні й народився Віктор. У 33 роки Віталій Циганков закінчив кар’єру футболіста. Зараз працює тренером воротарів у академії київського «Динамо». Доки син складав іспит, він із задоволенням спілкувався зі всіма охочими. Кілька запитань задали й ми.
– Чому Віктор вирішив вступати до переяславського університету?
– Порадив мій хороший друг Віталій Косовський (колишній гравець «Динамо» та збірної України – ред.). Його син тут навчався. Всі знайомі, які тут здобули освіту, вийшли з дуже хорошим багажем знань і чудовими людськими якостями, що також не менш важливо. Диплом, який здобуде Вітя, – це основа для отримання тренерської ліцензії у майбутньому. Тож ми дуже задоволені, що прийняли рішення вступати саме в цей університет.
– Ще вчора, 3 червня, Віктор був у Польщі, а сьогодні вже складає державні іспити тут. Як все встигає?
– Відпустка коротка, тому доводиться все встигати. У Польщу їздить до друзів, вони там навчаються. Коли в них є можливість, звичайно, приїздять у Київ.
– Коли син почав грати у футбол?
– Як тільки почав ходити. А у сім років записали його у футбольну секцію у Вінниці, де з ним займався тренер Микола Загоруйко.
– Були моменти, коли він хотів покинути футбол? Бо це ж насправді дуже нелегка справа.
– Ні. Його додому було важко загнати, грав кругом, де тільки можна. Йому пощастило застати останні роки дворового футболу, коли за ворота слугували два камені, а грали всі, без обмеження у віці чи якихось інших даних.
– Раніше у «Динамо» гравці самі обирали капітана, зараз призначає тренер…
– За результат команди відповідає тренер. Він найкраще відчуває психологічний стан у колективі, тому я думаю, що все-таки це його пріоритет – обирати людину, гідну такої честі та відповідальності.
– Як Віктор справляється з цією відповідальністю у такому юному віці?
– Відповідальність – це величезний стимул бути прикладом як для себе, так і для інших молодих футболістів. У той же час бути капітаном такої команди, як «Динамо», для нього велика честь.
– Чи є талановиті хлопці в академії?
– Неталановитих дітей в «Динамо» взагалі не може бути. Просто всі по-різному розвиваються, доля у кожного складається по-своєму. Не все залежить лише від футбольних здібностей: багато психології, життєвої філософії. Не кожен може витримати перехід до дорослого футболу. Але нічого страшного в цьому немає. Якби всі перспективні хлопці ставали футболістами високого класу, то в нас був би чемпіонат космосу. Для того, щоб досягти успіху, часто доводиться відмовлятися від багатьох задоволень у житті. Далеко не у всіх це виходить.
– Чому Віктора не було на останньому зборі національної команди?
– У нього проблеми із зубами мудрості. Ще під час сезону вони його сильно турбували. Відразу після закінчення чемпіонату зробили операцію – видалили два зуби.
– Сподіваюся, це на результат екзамену не вплине? – долучився Віктор Куйбіда.
– Ще ж два залишилося, – сміючись, сказав Віталій Циганков.
– Син живе окремо?
– Уже кілька місяців. У нас була домовленість – до 21-го року. Але трішки раніше це відбулося. Хлопець розумний, відповідальний, тому я не переживаю, не бачу ніяких проблем. Чим швидше він навчиться самодисципліни, тим раніше стане чоловіком.
– Із майбутньою невісткою ще не знайомив?
– Передусім він має правильно визначити пріоритети. А коли у його житті з’явиться людина, призначена долею, ніхто не може знати. Чим дорослішим він буде, тим простіше буде, так би мовити, оцінити свою обраницю. Я одружився у 22 роки. Вітя народився, коли мені було 24. Я не вважаю, що це рано або ж пізно. Все можна зрозуміти лише з плином часу.
– Віктор – єдина дитина в сім’ї?
– Ще є донька, їй 14. Займається танцями. Вона дворазова чемпіонка Європи з хіп-хопу.
«На екзамені хвилювався більше, ніж у Лізі чемпіонів»
Попри те, що Віктор Циганков досяг неабияких успіхів у футболі (приміром, він наймолодший автор хет-трику в «Динамо»), на екзамені хвилювався не менше за інших. Щойно вийшов з аудиторії, його оточили прихильники з проханнями сфотографуватися. Футболіст не відмовив жодному. «Звичайно», – щиро усміхаючись, відповідав він і терпляче позував перед об’єктивами фотокамер.
Всім відомо, що Циганков не дуже любить давати інтерв’ю. Певно, дається взнаки вроджена скромність. Однак, коли Віктор Куйбіда запропонував трішки поспілкуватися із журналістами «Вісника», доброзичливо погодився. Ну хіба може студент, ким би він не був, відмовити своєму декану?
До речі, зовні Вітя дуже схожий на батька. Цікаво було порівняти ще й їхні відповіді на деякі подібні запитання.
– Як іспит? Коли встиг підготуватися?
– Склав. Сподіваюся, що добре. Зараз відпустка, тому трохи часу для підготовки мав.
– Де більше хвилювався: сьогодні на екзамені чи на матчах Ліги чемпіонів?
– Думаю, сьогодні (сміється). На матчі простіше виходити, звично, поруч партнери.
– Як тобі Переяслав?
– Подобається, дуже затишне місто. На жаль, досі не було часу погуляти ним. Можливо, зараз трішки прогуляюся.
– Де збираєшся відпочивати влітку?
– На море в Туреччину плануємо поїхати із Шапаренком (так і зробили, а ще до них приєдналися динамівець Олександр Андрієвський та гравець бельгійського «Генту» Роман Яремчук – ред.).
– Іврит знаєш?
– Забув. У дитинстві розмовляв. Якби в Ізраїлі трішки пожив, то, думаю, відновив би в пам’яті.
– Прихильниць багато?
– Якщо чесно, то не дуже. Просто весь час присвячую футболу і на особисте життя небагато залишається.
– А в соцмережах хіба дівчата не пишуть?
– Та пишуть. Звичайно, приємно читати…
– Але ж на всіх не одружишся, – пожартував Віктор Куйбіда. Циганков розсміявся і погодився з ним.
– Давай трішки поговоримо про футбол. Як вдалося стати капітаном у такому віці?
– Я повністю віддавався на тренуваннях, у матчах, так виходило, забивав м’ячі, що допомагали команді перемагати. Тож тренер довірив капітанську пов’язку, це велика честь для мене.
– Які в тебе стосунки в колективі?
– У нас дружній колектив, тому всі мене підтримують. Зокрема, і досвідчені футболісти: Руслан Ротань, Денис Бойко.
– Здається, у тебе хороші стосунки із словенцем Вербічем. Коли він брав участь в одній із ютуб-передач, то телефонував саме до тебе за допомогою.
– Так. У програмі «Футбольний на голову» я допомагав йому відповісти на запитання.
– Ви спілкуєтеся англійською. У тебе хороший рівень?
– У Вербіча – хороший, а в мене такий собі – треба підвищувати. Але, щоб поговорити з ним, вистачає.
– А з ким найближче дружиш у команді?
– З молодими – Шепелєвим, Шапаренком. Якщо говорити про іноземців, то з тим же Вербічем, Кендзьорою. А взагалі зі всіма спілкуюся.
– Всі знають, що найбільшим веселуном у «Динамо» був Євген Хачеріді. Хто ж тепер його замінить?
– Гармаш ще дуже веселий. Вони ж із Женею друзі. Завжди на позитиві, піджартовують над усіма. Як на мене, це добре. Шкода лише, що Женя покинув клуб.
– Складається враження, що ти дуже спокійний як на полі, так і поза ним. Тебе можна чимось вивести із себе?
– Звичайно, можна. Чому ж? На полі трапляється, що не стримую емоцій. Але передусім треба тримати себе в руках, щоб не одержати вилучення, не підвести команду.
– Як можна віддати чемпіонство «Шахтареві», вигравши у нього три матчі?
– Ми програли тим командам, з якими взагалі не мали права втрачати очок. Тому, напевно, самі винні, що не виграли чемпіонат. Але це вже історія. Зараз усім треба добре відпочити і налаштуватися на наступний сезон.
– Як вважаєш, ти готовий вже зараз грати у закордонному чемпіонаті?
– Я думаю, що спочатку тут треба міцно встати на ноги. Слід здобути чемпіонство, кубок. Якщо конкретні пропозиції будуть, ми, звичайно, їх розглянемо. Але наразі мене все влаштовує в «Динамо».
Як згодом повідомив редакції Віктор Куйбіда, державні іспити Віктор Циганков склав на «відмінно». Далі планує вступати в «магістратуру».
Віталій Усик, Володимир Набок (фото)
Інформаційна довідка (Нагарія – Вінниця – Київ)
Віталій Циганков розпочав свою професійну кар’єру в 1992 році у вінницькій «Ниві», де виступав пліч-о-пліч із Віталієм Косовським. Погравши кілька років в Україні, вирушив до Ізраїлю. Саме там, на березі Середземного моря в місті Нагарія, у нього народився син Віктор.
Як зізнався Віктор Циганков, його першою та улюбленою іграшкою був футбольний м’яч, тому той факт, що після повернення в Україну він почав займатися футболом у вінницькій ДЮСШ, є цілком логічним.
До столиці Віктор переїхав у сезоні 2010/2011 років, відігравши першу половину чемпіонату ДЮФЛУ за свою рідну вінницьку команду, а другу – вже за «Динамо».
Талановитий півзахисник дебютував у першій команді «біло-синіх» 13 вересня 2016 року в домашньому матчі групового етапу Ліги чемпіонів проти неаполітанського «Наполі» (1:2). Через 11 днів, 24 вересня, Циганков забив свій перший гол за київське «Динамо» у виїзному поєдинку проти донецького «Олімпіка», ставши наймолодшим бомбардиром клубу з моменту утворення Прем’єр-ліги. Наприкінці 2017-го отримав капітанську пов’язку після того, як серйозно травмувався Сергій Сидорчук.
У Національній збірній України дебютував у листопаді 2016-го.
За матеріалами офіційного сайту ФК «Динамо» (Київ)
