У ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» триває тиждень відзначення щорічного Фестивалю науки, що, за доброю традицією, багатий на цікаві змістовні заходи і конференції, особливі новинки та «родзинки». Яскравим тому підтвердженням стала довгоочікувана презентація нового видання відомого наукового тандему Василя Олексійовича Балуха та Віктора Петровича Коцура «Православна еліта України XVI–XVII ст. (100 постатей): словник», що відбулася опівдні 16 травня в конференц-залі ім. В. Сухомлинського.
Відкриваючи презентацію, її модератор, Олександр Молоткін, привітав кожного присутнього поціновувача історичної науки, та відзначив ефективність співпраці відомого творчого тандему науковців, що менше ніж за рік від презентації попередньої книги «Реформаційні ідеї на українських землях XVI-XVII ст. (100 протестантських діячів) : словник», на якій було анонсовано вихід сьогоднішньої новинки, вже менше ніж за рік відправили її у вільне плавання науковим середовищем вітчизняних викладачів та студентів.
Олександр Юрійович відрекомендував загалу авторів видання – ректора ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», доктора історичних наук, професора, академіка Національної академії педагогічних наук України Віктора Петровича Коцура та декана філософсько-теологічного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, доктора історичних наук, професора, члена-кореспондента Національної академії педагогічних наук України Василя Олексійовича Балуха, а також спеціально запрошеного гостя – ректора Київської Богословської Академії, доктора богословських наук, професора, Патріаршого намісника Української Православної Церкви Київського Патріархату, митрополита Переяславського і Білоцерківського Владику Епіфанія.
Розпочалось представлення книги, і першим розповісти про своє дітище випала честь її співавтору, Василю Балуху. Василь Олексійович, як завжди, передав переяславцям теплі вітання з міста Чернівців та свого університету, та висловив щирі вітання з нагоди повернення місту Переяславу його історичної назви. Автор відмітив, що видання «Православна еліта України XVI-XVII ст.» є одним із перших неперекладних автентичних українських спеціалізованих словників, що має на меті прийти на допомогу сучасним українським викладачам та студентству, та провів справжній екскурс в українську історію XVI-XVII ст., коротко повідавши про особистостей, яких відкриє читачу новий словник.
Свою працю автори присвятили православній еліті, серед якої відзначили десятки вірних ідей Української церкви (зокрема, митрополитів, архієпископів і єпископів, архімандритів, ігуменів, ктиторів і благоприкрашувачів), подвижників ідеї української державності та націєтворення (гетьманів, письменників, педагогів, митців, друкарів і меценатів), що своєю працею і боротьбою допомогли відродити та зберегти в чистоті національні духовні джерела українського народу в тяжкий період бездержавного статусу України-Руси.
Відтак, автори словника схильні вважати, що кожне суспільство поділяється на обрану меншість – найактивніших, творчих формальних і неформальних лідерів – та пасивну масу. У своїй праці автори доволі повно і фахово трактують це поняття, а їх позиції доволі опосередковано відображають сучасні відмінності конфесійних підходів до інтерпретації подій і явищ на українських землях у період раннього модерну та фактично досі даються взнаки у більшості сфер суспільного буття.
Наступним до презентації своєї чергової «наукової дитини» долучився Віктор Петрович Коцур, що лаконічно розповів про історію створення циклу спеціалізованих видань, серед яких нова книга є другим томом (перший – видання щодо реформаційних ідей та протестантських постатей, що побачила світ минулої осені), і вже незабаром науковий світ нашої Батьківщини побачить її третій том, що матиме назву «Релігійна палітра ранньомодерної України у постатях». На думку Віктора Петровича, написання книг є ремеслом історика. Як спортсмен не може приймати участі в змаганнях без наполегливих тренувань, так і історик не може не перебувати в пошуку і дослідженні чогось нового.
У своїй частині представлення співавтор розповів, що однією з провідних мотивацій у підготовці цього видання була реактуалізація імен відомих церковних діячів означеного часу, та провів аналогії від викладеного матеріалу до суспільно-політичного та релігійного сьогодення нашої країни.
У ході зустрічі автори неодноразово дякували Святійшому Патріарху Київському і всієї Руси-України Філарету, з благословення якого книга побачила світ, а також митрополиту Переяславському та Білоцерківському Епіфанію, що не відмовив у проханні авторів написати передмову до книги, та всіляко сприяв її якнайскоршій появі.
Нині всі ми живемо у молитвах та надії на якнайскорше створення єдиної помісної української церкви, після якого в Переяславі стане можливим відновлення колегіуму, а вся Україна буде духовно єдиною, з незалежною українською церквою в українській державі – саме цієї думки стосувалася промова гостя заходу, владики Епіфанія. Він розповів про те, на яких позиціях нині стоїть УПЦ КП, а також висловив сподівання на те, що в скорому часі Вознесенський храм, де вже зараз звершуються служби, незабаром почне функціонувати повноцінно.
Владика висловив припущення, що попри тиск, який нині здійснюють на Вселенського Патріарха Варфоломія, вже до річниці Хрещенння Руси-України Українська держава отримає власну помісну церкву.
Наступним слово тримав кандидат педагогічних наук, доцент Олександр Іванович Потапенко, що висловив свої думки з приводу Українського православ’я, подякував високому гостеві, та подарував йому книгу свого світлого сина, Ярослава Олександровича Потапенка «П’ята російсько-українська війна: від Майдану до Східного фронту», де особливим мотивом проступає віра в Бога під час Революції Гідності.
Завершальним етапом презентації книги було її обговорення. Свою думку про словник висловили кваліфіковані історики, які стали її першими читачами – доктор історичних наук, доцент, завідуюча кафедри документознавства нашого університету Інна Олександрівна Демуз; кандидати історичних наук, доценти кафедри історії та культури України університету Оксана Анатоліївна Тарапон, Оксана Іванівна Висовень та Василь Леонідович Дудар. Рецензенти, в цілому, позитивно оцінили новотвір Василя Олексійовича та Віктора Петровича та побажали йому зайняти чільне місце на небосхилі української наукової історичної літератури. На їх думку, у словнику дійсно унаочнено ті провідні тенденції, духовно-культурне та історичне тло, до якого причетні як представники світської, так і церковної еліт.
Перед початком зустрічі та по її завершенні відбірне товариство студентів, викладачів і науковців нашого міста та університету могло оглянути книжкову виставку авторських видань В. О. Балуха та його співавтора, ректора нашого університету В. П. Коцура, яку, дбайливо, підготував колектив бібліотеки нашої альма-матер.
Принагідно, варто зазначити, що презентація книги в Переяславі стала лише початком справжнього «наукового турне», адже вже 17 травня автори представили своє дітище в Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя, а 18 травня – у Національному університеті «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка.
Насамкінець, автори повідомили, що дане видання є 10-тим у їх спільній науковій історії, і той хто прочитає їх новинку стане значно мудрішим. Головне завдання, яке продовжують ставити перед собою Василь Олексійович та Віктор Петрович – забезпечити українське студентство власними україномовними підручниками. Переконані, всі їх творчі ідеї та задуми неодмінно знайдуть втілення, адже в фаховості та живій продуктивності цього славетного тандему (книги якого, за спостереженнями аудиторії, чи не найбільше шукають в інтернеті істинні дослідники вітчизняної історичної науки) вже зараз може переконатись кожен охочий українець.
Знати та вивчати історію своєї Батьківщини – це ознака сучасної освіченої особистості, та беззаперечний тренд, що ніколи не вийде з моди!
Максим Левченко
