Ми – українці! І немає нам життя без України, бо Україна – це доля, яка випадає раз на віку, бо Україна – це мати, яку не вибирають, як і долю, бо Україна – це пісня, яка вічна на цій землі. Сьогодні, як ніколи раніше, актуальною є тема миру в нашій багатостраждальній Україні. Живучи під мирним небом, у злагоді один з одним, ми навіть не замислювалися над тим, що може нести за собою війна. Сьогодні, діти нашої матері – України, наші бійці в зоні АТО, сумлінно виконують свій обов`язок та показують силу й незламність українського духу.
20 квітня 2018 року відбулася зустріч студентського активу нашого університету із учасниками бойових дій на сході України Леонідом Бондарем, який є студентом 1 курсу заочної форми навчання фінансово-гуманітарного факультету ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди».
Леонід Бондар нагороджений багатьма відзнаками, зокрема: Орденом за мужність ІІІ ступеня; Знаком пошани; медаллю за заслугу перед Збройними Силами України; медаллю за сприяння розвитку прикордонної служби; медаллю за гуманітарну участь в АТО та медаллю за оборону рідної держави.
У ході зустрічі панувала атмосфера патріотизму і довіри. Леонід Бондар розповів про себе, свій шлях у зоні АТО та безпосередньо про жахливу війну на сході, провів паралелі Другої світової війни з теперішньою. Усі свої слова підтверджував фото-кадрами, від яких по тілу йшли мурашки, а на очах з’являлися сльози. Учасник бойових дій відверто розповів про нелегкі солдатські будні, про солдатську дружбу і взаємовиручку, про необхідність боронити свою територіальну цілісність і людей, які на ній проживають.
Зустріч здебільшого було побудовано у вигляді діалогу між студентами та військовим. Завдяки відповідям, спогадам військового перед молоддю формувалась чітка картина бойових дій у зоні АТО. Студенти задавали гостю багато запитань, на які одержали відверті відповіді.
Цього ж дня студенти мали змогу поспілкуватися також з волонтером, членом громадської організації «Серця Переяславщини» Людмилою Романенко. Пані Людмила розповіла про волонтерську роботу, зазначивши, що її волонтерська робота почалася з Майдану:
– Я часто туди їздила, познайомилася з багатьма людьми з різних регіонів України. І, звичайно ж, із переяславцями Ярославом Потапенком, Тарасом Костіним, Інною Марченко, Світланою Шевченко. Ці люди – близькі мені за характером, ми не могли просто стояти на Майдані, «зображати натовп». Нам хотілось конкретної роботи. Вона там знаходилась для всіх, хто хотів.
Загалом, зустріч пройшла в теплій родинній обстановці. Студенти повинні знати і шанувати героїв, які навчаються разом із ними. Ми вдячні нашим молодим та мужнім героям за їхню хоробрість.
Зустріч відбулася завдяки викладачам фінансово-гуманітарного факультету Світлані Танані та Анатолію Овсієнко.
Невідомо, скільки ще триватиме війна. Але ми маємо надію, що справедливість та мир знову запанують на просторах єдиної України!
Ольга Науменко,
фахівець соціально-гуманітарного відділу університету
