Базалук Олег Олександрович

Базалук О.О.

Базалук
Олег Олександрович 

доктор філософських наук, професор кафедри публічного управління та адміністрування

ГРАФІК КОНСУЛЬТУВАННЯ:

понеділок: 15:00-17:00

кабінет № 219
(корпус № 2, поверх № 2)

КОНТАКТНА ІНФОРМАЦІЯ:

+38 (050) 325-16-56
bazaluk@ukr.net

НавчанняЗ 1975-1985 рр. навчався в Лозовській середній школі №3, м. Лозова, Харківської обл., Україна.

У 1989 р. з відзнакою закінчив Орджонікідзевське вище військове командне краснознаменне училище МВС СРСР ім. Кірова. Брав участь у спецвідрядженнях з розв’язування міжнаціональних конфліктів у Сумгаіті, Баку, Єревані, Тбілісі, Кишеневі (1987–1991 рр.). За фахом командир військових підрозділів спеціального призначення МВС СРСР.

23 лютого 2001 р. захистив кандидатську дисертацію з соціальної філософії: «Криза системи «людина-природа» в умовах техногенної цивілізації та шляхи її подолання» Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України, м. Київ, Україна.

У 2001 р. О. О. Базалуку присуджено науковий ступінь кандидата філософських наук.

2004 р. присвоєно звання доцента кафедри філософії і політології Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди.

З 2003 по 2006 рр. – навчання в докторантурі Інституту філософії імені Григорія Сковороди НАН України, м. Київ, Україна.

30 березня 2007 р. ним було захищено дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук зі спеціальності «Історія філософії» на тему: «Екзистенціально-філософський аналіз феномену життя у західно-європейській філософії кінця ХІХ – першої половини ХХ ст.» у Дніпропетровському національному університеті.

4 жовтня 2007 року отримав науковий ступінь доктора філософських наук зі спеціальності 09.00.04 – Історія філософії.

2013 р. – навчання в Embassy school, Брайтон, Великобританія.

Робота. З 1992 р. розпочав активну наукову діяльність.

З 1999 р. – викладач кафедри філософії і політології Переяслав-Хмельницького державного педагогічного інституту ім. Г. С. Сковороди.

З 2001 р. – доцент кафедри філософії і політології Переяслав-Хмельницького ДПІ ім. Г.С.Сковороди.

З 2008 р. професор кафедри філософії імені професора І.П. Стогнія.

З 2020 р. професор кафедри публічного управління та адміністрування.

Суспільно-громадська діяльність. Проводить міждисціплінарні дослідженя в галузі філософії, психології, нейронаук та космології. Голова Міжнародного філософсько-космологічного товариства (МФКТ), Головний редактор наукових журналів «Philosophy and cosmology» та «Future human image», які входять до переліку міжнародних науко-метричних баз. Аавтор міжнародних інтернет-проектів: «Космічні подорожі» та «Образ людини майбутнього». Член консультативної ради з когнітивної психології видавництва Cambridge Scholars Publishing (Великобританія).

Керівник китайсько-європейського центру стратегічних досліджень, Університет нафтохімічних технологій провінції Гуандун (Маомин, Китай) (вересень 2019 – т.ч.).

Коло наукових інтересів. На початку 2000 р. запропонував науково-філософську теоретичну модель еволюції світу, якій дав назву «Еволюціонуюча матерія». В моделі викладено новітню теорію еволюції світу, яка ґрунтується на сучасних дослідженнях космології, геології, біології і нейронаук; показано закономірність формування людини (її психіки) в масштабах Всесвіту. Масштабну аргументацію моделі викладено в монографіях: Базалук О. А. «Мироздание: живая и разумная материя (историко-философский и естественнонаучный анализ в свете новой космологической концепции)». Днепропетровск: Пороги, 2005. 412 с. та Базалук О. А., Владленова И. В. «Философские проблемы космологии»: монографія. Харьков: Издательство: «Підручник НТУ «ХПІ», 2013. 190 с.

Сучасне бачення моделі «Еволюціонуюча матерія» викладено в другій частині монографії: Базалук О. А. Космические путешествия –  путешествующая психика: курс лекций. Киев: КНТ, 2012. 424 с.

З 2003 р. розпочав дослідження сучасних світових моделей освіти. Вивчав моделі освіти в університетах Франції, Німеччини, Австрії, Англії, Чехії, Росії, Білорусі, Китаю. На основі розробленої моделі еволюції світу запропонував своє бачення філософії освіти. Сучасне бачення впливу процесу освіти на еволюціонуючу психіку та особливості розвитку космічного (стратегічного, ноосферного) світогляду викладено в монографії: Базалук О. А. «Философия образования в свете новой космологической концепции». Учебник. Киев: Кондор, 2010. 458 с.

З 2009 р. досліджує особливості розвитку та поведінки психіки людини в тривалих космічних подорожах. Результати цих досліджень викладено у курсі лекцій: Базалук О. А. Космические путешествия –  путешествующая психика: курс лекций. Киев: КНТ, 2012. 424 с.

Наукове керівництвоБазалук Олег Олександрович є науковим консультантом і керівником здобувачів наукового ступеню та аспірантів; керівник наукової школи «Філософська спадщина Г.С. Сковороди в контексті сучасності» у ДВНЗ «ПХДПУ імені Григорія Сковороди»; голова Міжнародного філософсько-космологічного товариства (МФКТ).

Основні наукові праціБазалук Олег Олександрович є автором понад 150 наукових праць, серед яких монографії, навчальні і навчально-методичні посібники, понад 10 статей у наукових виданнях, які індексуються в міжнародних наукометричних базах Scopus і Web of Science, понад 50 статей у зарубіжних виданнях, близько 40 фахових статей у збірниках, затверджених МОН України як фахові видання з філософських наук, більше 30 статей в інших збірниках наукових праць.

Навчальні дисципліни: філософія освіти і науки, основні напрями сучасної філософської думки, аксіологічні засади сучасної системи освіти України, педагогічна та професійна етика, управлінська культура державного службовця.

Нагороджений медаллю «За відмінну службу по охороні громадського порядку» від імені Верховної Ради СРСР Указом Президії Верховної Ради Азерб. РСР від 6 квітня 1988 р.

У 2011 році присвоєно звання «Заслужений працівник освіти України».

У 2012 році отримав Почесну відзнаку «Григорій Сковорода» Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Посвідчення № 210 від 4 жовтня 2012 р.

У 2013 році нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України. Указ Голови Верховної Ради України № 1824 від 1 жовтня 2013.

Перейти до вмісту