У вівторок, 27 жовтня, у День української писемності та мови, багатомільйонна спільнота українців по всьому світу вже у 27-й раз об’єдналася задля написання Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності. Незмінною локацією мовного єднання для родини Університету Григорія Сковороди в Переяславі стала конференц-зала імені Василя Сухомлинського, де студенти, викладачі та співробітники спільно долучилися до наймасштабнішого флешмобу країни. Незмінно розповідаємо про всі перипетії його сродного написання.
Своєрідним модератором написання в університеті, яке всьоме організовує Наукове товариство студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених та відділ інформаційних технологій та зв’язків з громадськістю, став провідний фахівець цього відділу, журналіст, мовний омбудсмен закладу Максим Левченко. Звертаючись до присутніх перед початком трансляції, він наголосив на об’єднавчій місії події:
«Я дуже втішений тим, що радіодиктант стає таким масовим культурним явищем. Ще за тиждень-другий до його написання ми чи то обурюємося, чи радіємо, чи сперечаємося стосовно того, кому подобається чи не подобається читець. Але головне – що є цей навколомовний момент, який нас гуртує. Є це свято української писемності і мови яке акцентує – ми були, ми є, ми будемо тут завжди. При своїй землі і волі!».
До радіодиктанту в університеті традиційно долучилася кандидатка філологічних наук, незмінна експертка диктантів в УГСП Людмила Довбня, яка вимушено привітала сковородинівців дистанційно:
«Щороку цей день доводить, що мова – це не лише система звуків, слів чи граматичні правила. Це генетична пам’ять народу, архітектура нашого мислення, територія свободи та невидимий міст між тими, кого розділяють кордони й обставини. Сьогодні за одним столом над аркушами паперу схиляться школярі, академіки, військові та цивільні… І в кожного буде свій почерк, свій темп, свої сумніви щодо пунктуації, але у всіх нас буде спільне – українське слово. І в цьому наша сила: ми є різними, але залишаємося єдиними у головному».
Після цього розпочалося безпосереднє написання, а десятки сковородинівців зосередились над написанням запропонованого диктанту. Цьогоріч учасникам запропонували щемкий текст під назвою «Лист, який не закінчується». Його автором став письменник, поет та ветеран російсько-української війни Артур Дронь. Відомо, що у березні 2022 року він став до лав 125-ї окремої бригади ТрО, брав участь у боях на Донеччині, Харківщині та Запоріжжі, а у липні 2025 року був звільнений у запас через тяжке поранення. Його прозова збірка «Гемінґвей нічого не знає» (2025) стала потужним свідченням солдата про війну та братерство.
Вперше в історії радіодиктанту текст лунав у дуетному виконанні: диктували Артур Пройдаков – найкращий вчитель України 2021 року, який першим з українців увійшов до топ-10 світової премії Global Teacher Prize 2023, та співачка, волонтерка, засновниця книжкового застосунку UnderBooks Даша Астаф’єва. Окрім мовного єднання, цьогорічна подія мала й важливу благодійну мету – під час ефіру тривав збір «Пиши своє, збивай вороже» на підтримку проєкту «Дронопад» від фонду «Повернись живим».
Підбиваючи підсумки після написання, Максим Левченко відзначив фахове диктування та комфортний темп:
«Справді дуже щемкий текст, і поза можливими помилками тут бракує хіба моїх слів – я тримався як міг, і подумки присвячував його дорогим мені людям. Вперше за багато років немає зауважень щодо того, як він прочитаний. Певен, у кожного зараз є та людина, якій би хотілося адресувати ці слова. Власне, цьогоріч я задоволений, моя рука не втомилася вперше за багато років».
Під час обговорення результатів Людмила Довбня зізналася, що текст не залишив байдужою і її:
«Текст дуже щемкий. Мене він розчулив просто до сліз – такі думки військової людини, але вони врешті життєствердні, людини, яка реально всім серцем кохає. Мені дуже близькі ті метафори, які трапилися в самому тексті: наприклад, «слова мандрують часом» чи незвичне для буденного життя «вір мені міцно». Щодо орфограм – текст ніби нескладний, але було над чим думати не філологам. Згадаймо правопис складних прислівників: «впівсили» – разом, «хоч-не-хоч» – через дефіс, слово «комбінувати» чи «зсу-шний спальник».
Також експертка відзначила філософську гру слів автора: він вжив правильне, але символічне поєднання щодо останньої та крайньої зустрічі, стверджуючи, що ця зустріч не остання, «бо буде наступна».
Усі, хто бажає перевірити власну грамотність, можуть надіслати свої роботи фахівцям до 11:00 29 жовтня. Сфотографований або відсканований текст (у форматах jpg, png, jpeg, tiff, pdf) приймають на електронну адресу rd@suspilne.media, а паперові листи можна надіслати за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 26, 01001 (штемпель має бути не пізніше 28 жовтня). Для тих, хто планує здійснити самоперевірку, оригінал тексту оприлюднять на сайтах «Українського радіо» та «Суспільне Культура» 29 жовтня.
Радіодиктант національної єдності вкотре довів: не біймося помилитися в слові, біймося втратити смак до нього. Українське слово залишається нашою спільною силою, що об’єднує націю навіть у найтемніші часи.
