3 квітня 2026 року в межах партнерського проєкту «Платформа можливостей», за ініціативи кафедри політології та журналістики факультету гуманітарної освіти і соціальних технологій, в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі відбулася масштабна зустріч студентів та учнів міста із засновниками інтернет-видання «Новинарня» Дмитром Лиховієм та Лесею Шовкун, а також засновником та головним редактором медіапроєкту «ШоТам» Сергієм Колесніковим.
Провідні медійники країни розповіли про реальні заробітки в галузі, виклики штучного інтелекту та пояснили, чому якісна журналістика сьогодні є четвертою владою, здатною змінювати долі держав.
Гроші та кар’єра: «Журналістика – це не про бідність»
Зустріч розпочалася з розвінчування міфів про низькі доходи в медіа. Модератор заходу, викладач кафедри політології та журналістики Артем Колесник, наголосив, що сучасна журналістика трансформувалася в багатогранну сферу медіаменеджменту. Найперше, його спітч було спрямовано на присутніх у залі випускників закладів середньої освіти міста, присутніх у цей день у залі.
«Уявіть професію: вранці у вас інтерв’ю з прем’єр-міністром, ввечері – з відомим політиком чи бізнесменом, а завтра ви летите на міжнародну конференцію. Повірте, нудно ніколи не буває. І це не лише не нудно, це ще й не бідно. Якщо ви харизматичні та любите вдосконалюватися, за це платять хороші гроші», – зазначив пан Артем.
Він озвучив конкретні цифри ринку: зарплата SMM-менеджера в медіакомпаніях становить від $800 до $2500, відеомейкера – $3000–$3500, а доходи успішних продюсерів та блогерів-мільйонників вимірюються шестизначними сумами.
Дмитро Лиховій: про «штучний товар» та місію «Новинарні»
Засновник видання «Новинарня», майор ЗСУ та речник Генштабу Дмитро Лиховій поділився досвідом поєднання журналістики та військової служби. Він підкреслив, що попри тисячі випускників журфаків, справжнього професіонала подекуди знайти вкрай складно.
«Якісний журналіст – це «штучний товар». Це людина, яка вміє писати «під ключ», знає бекграунд, має контакти й не лінується. Такий автор на вагу золота, він може диктувати свої умови й претендувати на високу зарплату. Ми в «Новинарні» не опускаємося до «жовтизни», ми намагаємося підтягувати читача до свого рівня», – акцентував Дмитро Лиховій.
ШІ: помічник чи заміна?
Окрему увагу під час зустрічі приділили темі AI. Спікери зійшлися на думці, що штучний інтелект – це лише інструмент.
«ChatGPT та інші – це помічники. Робот не візьме інтерв’ю – ну, хіба що вигадають якогось Термінатора, який зможе поговорити на складну тему. Але ШІ допоможе розшифрувати розмову за дві хвилини замість двох діб. Журналіст має бути господарем інструменту, а не його асистентом. До речі, ChatGPT – це вчорашній день, раджу Claude для роботи з текстами», – порадив Сергій Колесніков.
«Блакитний океан» позитивних новин: досвід «ШоТам»
Засновник та головний редактор медіа «ШоТам», військовослужбовець Сергій Колесніков розповів про стратегію успіху через «антитренди». Коли у 2017 році ринок був переповнений «зрадою», його команда вирішила писати про хороше.
«Ми пішли за антитрендом. Вважалося: якщо ти не пишеш про кримінал чи скандали, тебе не читатимуть. Ми ж вирішили дати людям віру в майбутнє. І це спрацювало – зараз у нас додається по 30–50 тисяч фоловерів за місяць. Шукайте свій «блакитний океан», де немає конкуренції, але є перспектива», – поділився Сергій.
Леся Шовкун: про відповідальність та «інформаційну гігієну»
Досвідчена репортерка Леся Шовкун звернула увагу на етичний бік професії та небезпеку маніпуляцій, навівши приклад «емоційних пасток» у соцмережах.
«Коли щось викликає у вас надзвичайно сильну емоцію – ви обов’язково маєте спершу подумати: а чому воно так подано? Російська пропаганда використовує емоції як зброю. Буває, що маніпуляція запакована у 80% правди. Ваша відповідальність як журналістів – не йти на поводі у хайпу, а формувати суспільну думку фахово», – підкреслила пані Леся.
Майбутнє: «Дрони на оптоволокні» та роль жінок у медіа
Цікавим спостереженням Дмитра Лиховія стало те, що сучасна журналістика в Україні має «жіноче обличчя».
«У нашому колективі з п’яти людей, які мобілізувалися у 2022 році, троє – дівчата. Жінки в цій професії більш відповідальні та працьовиті», – зауважив він.
Щодо долі друкованих медіа, про яку запитав автор цих рядків, спікер навів несподіване порівняння:
«Газети – це як дрони на оптоволокні. Їх неможливо «заглушити2 РЕБом. Коли завтра зникне інтернет чи електрика, газета залишиться фізичним доказом історії, який не видалиш кнопкою «delete».
Зустріч була організована кафедрою політології та журналістики, Науковим товариством університету та Відділом інформаційних технологій та зв’язків з громадськістю в межах партнерського формату «Платформа можливостей». На згадку про зустріч гості лишили автографи на дверях офісу організаторів, а захід став майданчиком для відвертого обміну досвідом між майбутніми медійниками та визнаними майстрами слова.
